Жорді Гратакос: Хотів би попрацювати з першою командою Дніпра в УПЛ і в єврокубках

Колишній директор академії "Дніпра" у 2011-2016 роках Жорді Гратакос розповів про свої здобутки в легендарному українському клубі, який вже припинив своє існування в професійному футболі.

- В Україні вам довелося очолювати академію "Дніпра". Це правда, що тоді здивувалися, наскільки це великий клуб?

- Мене дуже здивувала історія клубу. Що Дніпро ставав чемпіоном СРСР і брав Кубок СРСР, що тут свою тренерську кар'єру починав Валерій Лобановський, що до нього причетні такі видатні особистості, як Євген Кучеревський, Олег Протасов та Геннадій Литовченко. Але найбільше мене вразила підтримка уболівальників, які прекрасно підтримували команду і були добре організовані.

- Вас запросив у "Дніпро" Андрій Русол, колишній гравець збірної України. А з власником клубу Ігорем Коломойським колись зустрічалися?

- Все переговори ми вели тільки з Русолом, а не з власником.

- Ви працювали в академії "Дніпра" в період, коли головним тренером першої команди був Хуанде Рамос. Відомо, що у вас різні погляди на футбол, різні системи. Як же тоді виходило взаємодіяти?

- Мені пощастило приїхати в "Дніпро" через півроку після Хуанде Рамоса. Думаю, він виконав відмінну роботу, що і підтверджується результатами. Можливо, у нас і були різні уявлення на поле, але за його межами ми хотіли для клубу тільки кращого. Важливо відзначити, що Рамос відповідав за першу команду, а моя робота полягала в тому, щоб готувати гравців для першої команди.

Основна відмінність в наших підходах було в тому, що його "Дніпро" грав за схемою 4-2-3-1, а мої команди використовували модуль 4-3-3. Рамос вважав за краще грати з двома опорними півзахисниками, а мені подобалося з одним. У будь-якому випадку, на мій погляд, не настільки важлива система, як стиль гри, який, своєю чергою, залежить від профілю гравців. У Рамоса були прекрасні гравці, тому і результати не змусили себе чекати.

Переконаний, що тоді академія Дніпра була найкращою в Україні. За роки, які ми працювали в клубі, Рамос отримав в своє розпорядження дуже талановитих хлопців. Багато з них стали професійними футболістами, а деякі – навіть чемпіонами світу U-20. З Хуанде у нас були хороші відносини. І до цього часу підтримуємо тісний зв'язок. Його кар'єра заслуговує на повагу.

- Чим пишаєтеся за час роботи в академії Дніпра? І що не встигли зробити?

- Якщо відверто говорити, то непросто підкреслити якийсь один аспект. По-перше, на самому початку нашого проекту академія Дніпра сильно поступалася Шахтарю, Динамо, Металісту, Карпатам і Чорноморцю. А вже через 3 роки нам вдалося вивести його на інший рівень. Мені приємно, коли люди говорять, що робота, виконана в академії Дніпра, зробила хороший внесок у розвиток тренувального процесу по всій Україні.

Важливим фактором для мене було те, що всі молоді хлопці, які працювали під моїм керівництвом, хотіли перемагати в кожній грі, незважаючи на статус і силу суперника. Ми домоглися від них того, щоб вони не боялися брати м'яч, щоб вони не боялися володіти м'ячем, щоб вони були протагоністами. Ми прищепили гравцям індивідуальність і власний футбольний почерк.

З того, що не вдалося зробити, то, напевне, хотів би попрацювати з першою командою Дніпра в УПЛ і в єврокубках. При тому, що велика частина співробітників прийшла б зі мною з клубної академії. На цьому, мабуть, закінчився б весь цикл поступового розвитку. І той факт, що буквально кожен сезон отримую пропозиції від клубів УПЛ, підтверджує позитивну думку про мою роботу.