Слюбик: Якщо відверто, дуже важко грати у такому незвичайному ритмі

Захисник "Руху" Богдан Слюбик прокоментував перемогу своєї команди у виїзному матчі 20-го туру УПЛ із "Дніпром-1" (1:0).

– Ми дуже серйозно готувалися до цього протистояння. Багато разів переглядали епізоди з поєдинку першого кола, де дніпряни запам'яталися вмінням реалізовувати гольові моменти. Тому завдання сьогодні було чітке: високо пресингувати, ускладнювати господарям контроль м'яча, а на підступах до свого штрафного майданчика діяти компактно й не дозволяти дніпрянам пробивати здалеку. Загалом, з цим планом на гру впоралися, хоча заради справедливості слід сказати, що в Дніпрі десь удача була на нашому боці. Але ж недаремно кажуть, що її треба заслужити.

– Що ти маєш на увазі?

– Передусім, той ігровий епізод, який призвів до автоголу гравця господарів. Швидко пропущений м'яч негативно вплинув на дніпрян, які зуміли налагодити командні дії лише в другому таймі. Ще в кількох моментах виручив наш голкіпер Дмитро Ледвій, а одного разу я опинився в потрібному місці й відбив м'яч, що летів у порожні ворота. З іншого боку, й ми не відсиджувалися в обороні, не реалізувавши 2-3 гольові моменти.

– Сьогодні з поля пішов без свого гола бомбардир дніпрян Олександр Філіппов. Як це вам вдалося?

– Ми були готові до його маневрів в штрафному майданчику й щільно опікали його, коли він опинявся в наших з Романом Дідиком зонах.

Для нас сьогоднішня звитяга цінна тим, що дніпряни дуже незручні суперники для "Руху". Але, як бачите, коли добре вивчити візаві, продемонструвати свої найкращі якості, то й його можна перемагати.

– На старті весняної частини чемпіонату "Рух" набрав вже сім очок в трьох матчах з командами з верхньої частини турнірної таблиці й впритул наблизився до єврокубкової зони.

– "Рух" в кожному поєдинку грає на перемогу. В більшості випадків досягаємо бажаного. І хоча перед нами не поставлене завдання завоювати право представляти України на міжнародній арені, ми докладаємо зусиль, аби конкуренти капітулювали. Що з цього вийде – побачимо на фініші.

– Чи доводилося тобі раніше грати за таких умов, коли матч переривався кілька разів через повітряну тривогу?

– Такі реалії, і до цих доволі тривалих пауз треба підлаштовуватись. Спасибі ЗСУ, що маємо можливість за воєнного стану займатися улюбленою справою. Хоча, якщо відверто, то дуже важко грати в такому незвичному ритмі.