Склад України на матч з Хорватією. Думка редакції UA-Футбол

Більшість футбольних вболівальників переконані, що вони значно краще підбирають склад на ту чи іншу гру, аніж власне тренер команди. Напередодні гри збірної України в рамках відбору до ЧС-2018 проти збірної Хорватії питання основи синьо-жовтих стоїть особливо актуально. Ті, хто був основний раніше, в своїх нинішніх клубах відійшли на другий план та не отримують достатньої ігрової практики. Ті ж, за ким майбутнє, ще не набили достатньо ґуль, аби стверджувати, що вони готові до поєдинку такого рівня. Андрію Шевченку, як прийнято говорити в таких випадках, не позаздриш.

З приводу тієї чи іншої позиції йдуть жваві дискусії і в редакції UA-Футбол. Аби узагальнити усе сказане, ми вирішили поділитись з читачами своїми думками. Обов‘язково підкреслимо, що ми ні в якому разі не претендуємо на роль експертів, а просто фантазуємо та керуємось власними враженнями від побаченого. Чекаємо вашої реакції у коментарях.

На позиції голкіпера в збірній України, як і раніше, немає альтернативи Андрієві Пятову. Ні в Шевченка, ні у Бойка немає ігрової практики (що критично важливо для воротаря), до того ж Пятов продовжує показувати надійну, впевнену гру і помиляється дуже і дуже рідко. Ярослав Ракицький - Олександр Кучер - найбільш досвідчена пара центральних захисників, яка є в розпорядженні Андрія Шевченка. Час Ордецяь або Кривцова ще не настав.

Лівий захисник найбільш проблемна позиція, ще й дискваліфікація Едуарда Соболя додає головного болю тренерському штабу. Проте Матвієнко чудово проявив себе в останніх матчах за «Карпати», заслужив шанс від Шевченка, до того ж, напевно Микола не забув, як взаємодіяти з гравцями «Шахтаря», яких у збірній більшість. Справа хотілося б побачити Артема Федецького. Бутко поки не вдається в своєму клубі виграти конкуренцію у Срни, в той же час Федецький регулярно заграний за «Дармштад», та й досвіду Артему не позичати.

Протягом останніх років Степаненку вдається показувати завидну стабільність і бути вкрай корисним (якщо не сказати незамінним), як в клубі, так і в збірній. Важко уявити, що повинно статися, щоб Тарасу не дісталося місця в основі на матч проти Хорватії. Поруч з ним в центрі поля очікую Сергія Сидорчука. Стабільності хавбеку «Динамо», звичайно, не вистачає, але у всіх весняних матчах чемпіонату України Сергій виглядав дуже добре, встигав як в атаці, так і в обороні, знову почав забивати і, судячи з всьому, набрав оптимальну форму.

Третім центральним півзахисником в збірній повинен стати Малиновський. Руслан вже заслужив собі ім'я в Бельгії, навіть капітанську пов'язку довіряють йому в «Генку» і якщо не буде проблем зі здоров'ям, він обов'язково допоможе «синьо-жовтої» дружини в протистоянні з хорватами. Позиції флангових атакуючих хавбеків в нашій збірній закріплені за Ярмоленко і Коноплянкою, які вважаються лідерами і головною ударною силою збірної. Незважаючи на проблеми у Жені в «Шальке», і певні складнощі у Ярмоленка зі стабільністю, повноцінну конкуренцію їм нав'язати не може жоден інший український футболіст. У нападі чекаю Артема Кравця. У 2017-му році він зіграв за свій клуб у восьми матчах, і хоч далеко не завжди Артем виходить на поле в стартовому складі, це хороший показник, який вплине на рішення Шевченка.

За поточного складу захисників не може бути варіанта найбільш оптимального, доведеться обходитися варіантами з розряду «більш-менш». По флангах. Матвієнко ще молодий, в Морозюка віриться слабо, Соболь покараний. Залишаються Бутко і Федецький. Хто з них за який фланг буде відповідати - особливої ​​ролі не грає. Хоча, звичайно, Бутко зліва виглядає більш гармонійно. У центрі з обов'язкових - Ракицький. Вибір напарників мізерний: кого не обери - будеш сумувати за Хачеріді, котрий не викликаний у збірну через заслання в дубль свого клубу (привіт, Роман). Ордець або Кучер - центральна зона нашої оборони буде ослаблена при будь-якому варіанті, і цей мозоль зудітиме якраз в такому матчі.

Півзахисники: Степаненко - на своїй позиції в опорній зоні. У центрі - Сидорчук та Малиновський, який зараз на підйомі, здатний надати грі мобільності, і тому грішно не скористатися його формою заради гравця з дубля ПСВ. А варіант з Сидорчуком виглядає трохи краще, ніж ще один півзахисник «Шахтаря» на полі. У другому таймі вихід Ротаня або Шахова виглядає непогано.

Нічим незрозуміле відчуття підказує, що з перших хвилин вийде Селезньов. Хоча для матчу, гра в якому майже гарантовано буде побудована на контратаках, краще підходить саме Кравець. В першу чергу потрібен форвард з дистанційною швидкістю, а не людина, яка вміє поштовхатися в штрафному і пробити пенальті. А якщо у тренерського штабу з'явиться пекуче бажання пограти в рулетку, то простий рецепт: хвилині на 80-й випустити на поле Зозулю.

Андрій Пятов - єдиний голкіпер у розпорядженні Шевченка, який має постійну ігрову практику. Помилки при грі на виході? Тією ж «хворобою» хворіє і Бойко, а М. Шевченко взагалі забув коли грав. Лівий фланг захисту віддам Федецькому, а не Матвієнку по причині, що гравці збірної Хорватії, це не футболісти Волині і Дніпра, проти яких грав Матвієнко. На боці Артема і досвід, а також хоч не небагато, але все ж матчі у Бундеслізі, а не УПЛ. Крім того, ще два плюси на користь Федецького: збірна України буде більше думати про захист, ніж про атаку, а це стихія Артема – раз, два – взаєморозуміння з Коноплянкою все ж таки краще (досвід Дніпра), ніж той же Матвієнко.

Досвід, плюс вміння підключатися на стандарти – головні козирі Кучера. Ордець, як і його партнер по Шахтарю, не самий надійний захисник і часто втрачає опонента, а Хорватія може не пробачити таких помилок. Крім того, взаємодія Пятова з Ракицьким і Кучером перевірена роками. Справа, щоб не казали про взаємодію Бутка і Ярмоленка, але у Морозюка не гірша, як мінімум. Плюс виконати може і штрафний, і віддати гольову в штрафну може. Тай грав Бутко ще в минулому році.

Степаненко – кращий опорник у розпорядженні тренерського штабу. Ротань і Малиновський – хлопці з головою, причому Малиновський на відміну від того ж Сидорчука може грати не тільки на руйнування, а виконувати дирижерські функції. Ротань давно і всім довів, навіть на Євро-2016, що ігнорувати його – не сама розумні дія. Коноплянка і Ярмоленко – найкреативніші гравці, і щоб хто не казав, але Петряк і Циганков поки не готові до матчів такого рівня. Коноплянка не грає на захист, так є Федецький, який буде страхувати.

Якби класно не підставляв свого лоба під передачі Коноплянки Зозуля, але його колишній конкурент по нападу і партнер по Дніпру – Селезньов також вміє це робити. Крім того, Чорлука травмований, а Єдвай не самий надійний захисник і його можна продавити (навіть масою). Віда? Ну давайте подивимося правді в очі, раз по раз і Домагой чудить. Кравець – максимум вихід на заміну втомленому Селезньову, можливий варіант з Бєсєдіним, який все ж частіше грав, ніж Артем останнім часом. Зозуля – отримає порцію підтримки від партнерів, але він явно не гравець для цього матчу.

На вістрі атаки має грати Селезньов, а не Кравець, бо у Євгена більше ігрового часу навесні у клубі і краща результативність. До того ж "Карабюкспор" як і збірна України в деяких поєдинках грає за схемою 4-2-3-1. На лівому фланзі півзахисту бачу Коноплянку, просто тому, що у Петряка менший досвід таких важливих ігор, а клас Євгена поки більший, ніж у Івана. Під нападником має зіграти Малиновський, а не Зінченко по тій же причині, що у випадку із Селезньовим-Кравцем. В парі зі Степаненко варто випустити його одноклубника Малишева.

В грі проти сильної середньої лінії Хорватії боротьба за центр поля матиме надважливе значення, тому зіграність Тараса та Максима стане нашим плюсом, а Віктора Коваленка варто залишити на підсилення гри в другому таймі. Лівий фланг оборони віддаю Морозюку по тій же причині, що і у випадку із Коноплянкою-Петряком.

У центрі захисту хтось може з'явитися окрім пари Ракицький-Кучер лише у випадку, якщо у Шевченка вселиться дух Фонсеки і жадатиме експериментів у вигляді виходу на поле Ордеця. Зліва, напевно, не стільки логічне рішення, скільки бажання душі побачити молодого Матвієнка, аніж більш досвідченого Морозюка. Скільки разів вже говорилося про лівий фланг, що потрібно дати шанс Петряку, але поки що ані Фоменко, ані Шевченко так і не набралися рішучості випустити хавбека "Зорі". Навряд чи це відбудеться і цього разу. У нападі Селезньов має перевагу і у плані більш результативної гри, і (що важливіше) ігрової практики. Степаненко с Малишевим навряд чи віддадуть опорну зону, Малиновський - трішки вище. Дуже здорово зараз виглядає Руслан і здатний відібрати місце в основі у Коваленка.

Пишу не про те, хто швидше за все зіграє, а кого хотів би побачити. Коли призначали Шевченка тренером, була сказана фраза – побудова команди через відбір до ЧС з прицілом на наступний Євро. Якщо так, то я не бачу сенсу чіплятись за результат будь-яким способом. Натомість гра з таким суперником за збірну вже зараз дасть величезний поштовх молодим гравцям. Тому ж Шевченку, коли він вперше грав проти Хорватії в 1995-му, було 18.

Чи зможе Кучер та Федецький грати на Євро через три роки? Навряд чи. Не вірю, що можуть дати щось нове команді Кравець та Селезньов. Коноплянка в основі лише за його заслуги? Це не логічно. Кістяк, звичайно, має бути. Під це поняття ідеально підходять Пятов, Ракицький, Степаненко та Ярмоленко (Андрій в збірній та Динамо - це трохи різні футболісти). Ці гравці, що називається в самому соку. На решті позицій хочу бачити найперспективніших, які обіцяють вирости у дійсно сильних виконавців. Зрештою, коли їм набувати досвіду, як не в таких матчах.