Дніпровська акула. Чому Віталій Буяльський заслуговує на місце в стартовому складі збірної

Віталій Буяльський - гравець, якого часто не розуміють. Він випадає з гри, він діє без м'яча краще, ніж з ним, він забиває найважливіші голи, та надалі надовго зникає. Ще рік тому президент "Динамо" Ігор Суркіс дивувався, чому гравець, який нічого не досяг в футболі, може втратити мотивацію. Нині ж мова про найпрогресуючого гравця "Динамо", який змінив власну гру та характер. Про гравця, потрібного збірній.

Ще нещодавно здавалося, що два дотики - забагато для нього, що він краще діє без м'яча, ніж з ним. Зазвичай так характеризують форвардів-"дев'яток", іноді - гравців середньої лінії. Проблема в тому, що сучасний футбол базується на зміщеннях в центр вінгерів, фальшивих дев'ятках та коротких пасах опорників - тобто гравцях, стиль яких передбачає численні торкання м'яча. Тому той, хто розраховує на підключення вперед та гру в один дотик, часто залишається без м'яча і його гра оцінюється виключно голами. Які далеко не завжди приходять. Таким чином, Віталій часто перетворювався на "гравця нуля дотиків" та практично зникав з поля. А для футболiста такого стилю, особливо якщо він не відрізняється жорсткістю та правильним вибором позиції в обороні (колишній форвард і лівий хавбек аж ніяк не вражає в цьому компоненті), знову увійти в гру надзвичайно складно.

Можливо, грав свою роль й характер. Буяльський не полюбляє гамір, заявляє, що почувається комфортніше, коли не перебуває у центрі уваги. Відпочивати він вважає за краще не на фешенебельних курортах, а у рідній Калинівці. Заявляє, що не цікавиться думкою преси про власну гру і намагається користуватися Інтернетом якомога рідше. Навіть їздить в метро час від часу, заявляючи, що він не зірка. А футбол заради грошей вважає марним заняттям. Здавалося б, чудові характеристики скромного працівника, потрібного будь-якому тренеру. Саме вони нібито пояснювали його місце в стартовому складі і у Сергія Реброва, і у Олександра Хацкевича. Але на виході виявлялося, що саме жорсткого характеру, спортивного нахабства та вміння втягнути себе в гру під час матчу йому й бракувало. Як результат - роздратовані коментарі вболівальників на кшталт "що він робить на полі" і "чому він все ще на полі".

І все ж яким чином вищезгаданий гравець заслужив місце в стартовому складі в матчі збірної? Справа в тому, що останнім часом він змінився. Чи то травневе весілля вплинуло, чи то просто у 24-річному віці настав час дорослішати - але до жовтня ми отримали зовсім іншого Буяльського. Ми чудово пам'ятаємо, як він забивав свої найвідоміші голи - "Порту", "Манчестер Сіті", "Генгаму", "Бешикташу" - з відскоків, з добивань, одним дотиком, переважно з району лінії штрафного. Схожими були й його перші голи у лізі. Нині ж він навчився діяти і за допомогою кількох дотиків і встигає добігати аж до воротарського. Двома травневими асистами проти "Чорноморця" пишався б "будь-який Іньєста" - прийняття м'яча, обробка, вичікування потрібного моменту і пас врозріз. У матчі з "Карпатами" він замкнув простріл з меж воротарського. Те ж саме повторив і в матчі Ліги Європи з "Партизаном", та ще й під час контратаки. А його гол у матчі з "Олімпіком" після обходу чотирьох суперників і участь в голі у ворота того ж "Партизана" технічним прийомом м'яча, звільненням від двох і потужним ударом у поперечину (Мораес добив) - не бачені раніше чесноти. Мова й про характер, адже такі дії неможливі без сміливoстi та здоровoгo егоїзму. Не забуває він і про "базовий арсенал", про що свідчить його гол у ворота "Зорі".

Про появу "нового Буяльського" свідчить й сліпа статистика. На його рахунку вже чотири голи з початку сезону - повторення рекорду кар'єри. Більше ігрових хвилин за "Динамо" у лізі, ніж у сезонах 2014/15 та 2015/16 і майже половина показника сезону 2016/17. А ми ж лише у жовтні. До його дій в обороні, особливо - до вибору позиції, можна все ще знайти чимало претензій, проте статистично він значно додав. Якщо порівнювати з попередніми євросезонами, у поточному на його рахунку вдвічі більше спроб відбору м'яча і в 2.5 рази більше успішних, майже вдвічі більше передач протягом матчу (35 - все ще замало, але все ж не жахливі 20), втричі більше спроб індивідуального проходу суперника, в 2.5 рази більше зароблених фолів, заблокованих пасів суперника та повітряних двобоїв. Тож він прогресує і в обороні, і в активності, сміливості в конструюванні атак.

На користь 29-го номера "Динамо" грає й кадрова ситуація. Проти збірної Косово (яка гратиме з акцентом на оборону) за відсутності забивного форварда дій Ярмоленка та Коноплянки може не вистачити, оскільки їм приділятиметься підвищена увага. У такій ситуації підключення опорників з глибини, їх вміння вчасно з'явитися в штрафному або завдати швидкого удару з 18-20 метрів матимуть вирішальне значення. У грі проти такого суперника повільні опорники, що полюбляють тримати м'яч (на кшталт Руслана Ротаня та Руслана Малиновського), не так потрібні, тим паче, що обидва Руслани загрожують воротам лише здалеку та після кількох торкань. Та й перший у "Славії" грає суто в центрі поля і воротам суперника не загрожує, а другий почав сезон в "Генку" вельми нестабільно. Не потрібен у матчі в Шкодері й другий жорсткий опорник, тобто Сергій Сидорчук.

При проблемах з паспортом Марлоса та травмі Віктора Циганкова відпадає варіант з переходом на 4-2-3-1 з перших хвилин (вихід уродженця Бразилії в "стартї" виглядатиме непрофесійним рішенням), а при дискваліфікації Віктора Коваленка та Олександра Зінченка найлогічнішим варіантом тандему поруч з Тарасом Степаненком залишається динамівський - Буяльський-Гармаш. До речі, частково своїм перетворенням перший зобов'язаний й другому. Точніше - Хацкевичу, який висунув Дениса далеко вперед. Раніше найближчим до воріт суперника опорником "Динамо" був Віталій, тому від нього чимало вимагали в атаці і він не встигав в обороні. Нині ж вимагають від Гармаша, а Буяльський в центрі поля бачить більше м'ячів, більше працює в обороні і отримує меншу увагу суперників, що дозволяє йому значно ефективніше підключатися в атаку. Чим більше йому доводиться пробігти до м'яча - тим краще він це зробить. За наявної тактики "Динамо" він отримує свій простір.

І ще один важливий аспект. Буяльський відмінно дебютує. Перший матч в кар'єрі в Лізі Чемпіонів та перший "старт" в кар'єрі в Лізі Європи закінчилися голами. Другі "старти" в кар'єрі в лізі та Кубку - також. Три останні сезони в лізі він незмінно починав голами. Поки суперники не знайомі з ним, не вивчили стиль його гри, не зовсім зібрані на початку сезону - Віталій кусає. А в Шкодері може відбутися його дебют у збірній. Відомий італійський форвард Джанлука Віаллі нещодавно порівняв "Рому" з акулою, яка плаває колами у воді, помітна лише завдяки виступаючому з води плавцеві та чекає на нагоду атакувати. Важко знайти краще порівняння й з грою Віталія. А останнім часом ця "акула" показує зуби.