Герой футбольного дня. Андрій Ярмоленко

Мабуть, то така доля лідерів – завжди перебувати на лінію вогню. Відносно нещодавно в тій ситуації, в якій нині перебуває Андрій Ярмоленко, опинився Євген Коноплянка. Женя, рідко граючи за клуб, в збірній отримував стабільне місце в основі, проте виглядав не так, як повинен виглядати лідер колективу. Були і болісні промахи (не забитий Ісландії пенальті), і тривожні переживання, і натягнуті стосунки з журналістами. Благо, нині Євген Коноплянка вибрався з кризи і нагадує самого себе зразка найліпших часів.

Зате проблеми з'явилися у Ярмоленка. При чому, проблеми не лише ігрового, але й психологічного плану. В матчі зі словаками мали місце одразу кілька епізодів, коли Ярмоленко бурно реагував на невдалі дії свої чи своїх партнерів, показово демонструючи емоції. Холодної голови у Ярмоленка сьогодні точно немає. І то не красить Андрія як лідера колективу.

В ігровому плані Андрій проти словаків зіграв продуктивніше, аніж проти Чехії. За показниками ТТД Ярмоленко перевершив і Коноплянку, і Маліновського, і Яремчука. Хоча простежувалася не найліпша взаємодія вінгера з партнерами, а також вже згадувана психологічна нестійкість. Добре, що все це не вилилося у промах з одинадцятиметрової позначки, до якого Ярмоленко був близьким, наче чоловік – до дружини. Витягни трохи вище руку воротар збірної Словаччини – і матч характеризувався б в геть інших тонах.

Кидається у вічі відсутність у Ярмоленка продуктивних дій в плані відбору м'яча. Жодного успішного відбору – і аж чотири таких у правого оборонця Олександра Караваєва. На футболіста "Зорі" в силу специфічної гри Ярмоленка падало додаткове навантаження. При цьому, Караваєв виглядав вельми непогано не лише у захисті, але й при підключенні до атак. Ярмоленко повинен подякувати партнерові.

Андрію необхідний психологічний сплеск, кілька успішних поєдинків за клуб. І тоді все повинно стати на свої місця.