Україна вчиться не опускатися нижче свого рівня. Пряма зі зростанням, але без провалів

Андрій Шевченко не втомлюється нагадувати громадськості, що його команда перебуває лише на половині шляху становлення. Мовляв, ми прогресуємо, але ще не досягли того рівня, якого прагнемо. В контексті цього потрібно відзначити кілька деталей.

Вочевидь, рівень, до якого прагне Андрій Шевченко – це харківський матч з турками 2017-го року, та виїзний поєдинок з чехами 2018-го року. За наповненням ті матчі були найкращими у виконанні нової збірної України. Тоді пряма, по якій рухається команда, була порушена у бік зростання. Але важливо не лише це. Важливе те, що ця пряма не порушується в бік пониження. Тобто, починаючи з середини минулого календарного року, збірна України не опускається нижче свого рівня.

Є виучка, тому немає провалів. Претензії можуть бути хіба що в контексті домашнього поєдинку з хорватами, але тоді суперник явно переважав нас в плані індивідуальної майстерності. Хоча нині, поглядаючи на картину виступів "синьо-жовтих", можна припустити, що Шевченко зробив висновки і з тієї поразки. Наприклад, італійцям, які індивідуально також сильніші від більшості гравців збірної України, ми поступилися лише в площині психології. І лише в першому таймі.

Раніше поєдинки на кшталт вчорашнього проти Чехії ми не завжди вигравали. Збивалися на гру на утримання рахунку, припускалися індивідуальних помилок, заробляли необов'язкові стандарти біля власних воріт і пропускали. Нинішня команда гучно заявляє про те, що готова позбутися подібних коротких штанців. Принаймні, було помітно, в який футбол грає збірна України. Футбол з думкою і без паніки, а не сліпа гра на утримання.

Парадокс? Так буває

Чехи переграли Україну за статистикою ударів по воротах. Водночас, цей матч можна назвати одним з найліпших для Шевченка в контексті роботи його підопічних на захист. Парадокс? Так буває. В першому таймі два гольових епізоди біля воріт П'ятова виникли внаслідок індивідуальних хиб гравців збірної України. Спершу помилилися Ракицький з Малиновським, дозволивши Видрі перехопити м'яч та потужно пробити здалеку. А потім пропустили контратаку після нерозважливого пасу Марлоса у напрямку Ярмоленка, коли Україна вибігала в свій перспективний напад. Момент біля наших воріт виник внаслідок втрати позицій і динаміки, яку чехи застосували в цій контратаці.

Після перерви вже був інший футбол – ми змушували суперника атакувати виключно позиційно. Не можемо стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, але навряд чи це було ситуативне перелаштування. Ймовірно, так просив грати тренерський штаб. Показово, що при такій грі українці майже не припускалися індивідуальних помилок (в захисті, підкреслюємо). Хіба що удар Павелки відбувся в момент, коли послабилась щільність, і шанс Зрхаля виник в момент невеличкої деструктуризації. Це цілком нормально для матчу, в якому зустрічаються приблизно рівні за класом суперники і одному з них конче потрібно вигравати.

Один з найкращих гравців матчу без ударів по воротах

Більше претензій у тренерського штабу може бути до гравців групи атаки. Приміром, Коноплянка занадто рідко як для себе зустрічався з м'ячем. 36 дотиків – це другий найменший показник серед гравців стартового складу (після Яремчука). Лівий фланг виглядав не таким продуктивним, як правий. Скажете, що праворуч в допомогу зміщувався Марлос – один з найліпших гравців вчорашнього матчу за показниками ТТД. Дійсно так, але ж в клубі Женя порається зі своїм флангом один. В недавньому матчі "Шальке" проти "Локомотива" в Лізі чемпіонів Коноплянка був одним з найактивніших на полі, встигаючи працювати як на оборону, так і на атаку. При тому, що центральний атакувальний півзахисник повсякчас зміщувався праворуч – на протилежний від Жені фланг.

До речі, про Марлоса: жодного удару по воротах. Але один з найкращих гравців матчу. В цьому поєдинку натуралізований бразилець показав високий рівень командної роботи. 79 дотиків до м'яча, 71 передача, з яких 90 відсотків – точні, три паси на загострення, найкраща робота в дриблінгу. Відсутність ударів не може бути докором. Дорікнути Марлосові можна хіба що за не виважену передачу в напряму Ярмоленка на 18-й хвилині, коли замість гостроти біля воріт чехів ми отримали контратаку на свої ворота.

Кожен п'ятий дотик Яремчука до м'яча завершувався ударом по воротах

Яремчук з точки зору ТТД зіграв слабенько. Хоча цікавий факт: кожен п'ятий дотик нападника до м'яча завершувався ударом по воротах. Жодного у ствір – це вже інше питання. Та й переливати тему результативності з пустого в порожнє – безглуздо. Всім і так все зрозуміло. Можна хіба що порівняти роботу Романа з будівельником, який вміло залив фундамент, витягнув стіни, збудував дах, але не вміє виконувати внутрішні оздоблювальні роботи. І допоки він не навчиться цього робити, мешкати в його витворах люди не зможуть… Без забитих голів Яремчук не стане важливим для цієї збірної гравцем.

Хоча був показовий момент на 19-й хвилині, коли Челюстка отримав жовту карточку за фол проти Яремчука, який опустився вглиб, обрав правильну позицію, вчасно зреагував на м'яч і виграв важливий підбір. В плані роботи на команду в глибині поля, в плані динаміки, підігравання – Яремчук дуже корисний. Але, повторимося, все це – дім без оздоблювальних внутрішніх робіт.

Можна констатувати, що збірна провела типовий трудовий матч, вигравши його не завдяки везінню, випадковості чи провалу суперника, а завдяки скрупульозній і уважній роботі цілого колективу – як гравців, так і тренерського штабу. Приємно, що ми учимось покладатися на самих себе і знаємо, чого прагнемо. Україна вчиться не опускатися нижче свого рівня.