Віктор Гришко: У мене таке відчуття, що Туреччина і Україна зіграють внічию

Відомий у минулому голкіпер Віктор Гришко, який крім українського чемпіонату встиг пограти також за турецький "Трабзонспор" в ексклюзивному інтерв'ю UA-Футбол розповів про очікування від майбутнього товариського матчу збірних Туреччини та України.

- Чим запам'яталася кар'єра в Туреччині?

- Ми два рази посіли третє місце, один якраз друге, також виграли Кубок Туреччини, пограли в європейських кубках. Час був гарний.

- Чим відрізнявся тренувальний процес у Шенола Гюнеша?

- Він людина дуже цікава і, найголовніше, не зарозуміла. Вдумливий і диктатором ніколи не був. Часто з ним розмовляли, він навіть запитував, "Як в Києві, які тренування там". Інформацію збирав. У нього тому і результати такі: Шенол адже третє місце на Чемпіонаті світу зайняв, потім в хороших командах попрацював.

- Турецьку мову важко було вивчити?

- Коли спілкуєшся, будь-яку мову можна вивчити. Я знаю, що найважча угорська. Але її теж можна вивчити. Якщо треба спілкуватися, то куди дінешся?

- Усім також добре відомі турецькі вболівальники.

- Вони можуть все. Але змушували футболістів відповідати за свою роботу. Якщо ти працюєш нормально - є повага. А якщо ти дурницями займаєшся, то, природно, можеш отримати, що заслуговуєш.

Там же люди теж не особливо забезпечені, приходять на футбол, люблять свою команду. Ти повинен відпрацьовувати свій контракт. У тебе завдання, щоб вболівальники вийшли зі стадіону з позитивними емоціями, підняти настрій після робочих днів. Гравці повинні дати якийсь позитивний заряд ім. Щоб вони пишалися своїм містом, своєю командою. Звичайно, я не скажу, що сильно войовничі були вболівальники, але могли і покарати.

- У 1995 році ви за обопільною згодою сторін вирішили "Трабзонспор" покинути?

- Так. Я повинен був залишитися працювати далі, але мені довелося їхати: дітям потрібна була школа. Дуже довгий час моя дружина займалася ними сама, хоча вона справлялася, але було дуже важко. Ми думали, що повинні жити в Україні.

- Чим запам'ятався матч зі Словаччиною і гра Бойко?

- Я десь чекав експериментальний склад. Але чотири - це все одно забагато.

Помилки Бойко? При першому голі у нього було неправильне пересування, при другому - підвела техніка лову м'яча. В обох випадках зіграв слабо.

Будь-який воротар може помилку допустити. Найголовніше, як він все це переварить і буде далі працювати. Футболісти з трьох метрів не забивають в трьох матчах, в четвертому забив - він кращий. А воротар теж має право на помилку. Тим більше в такій грі.

Денису потрібно відпрацьовувати з партнерами з різними стилями ударів, які є в команді, поки такі м'ячі перестануть залітати. Іншого виходу немає. Ми тільки так поступали. Якщо щось не йшло, ми брали і повторювали мільйон разів для м'язової пам'яті. Почуття має потім працювати на автоматі в матчах. Думаю, він теж знає, що робити.

- Може, Денис перехвилювався.

- Він же в команді грає. Що там, поле більше чи м'яч важчий. Він грав і в єврокубках, і з хорошими командами в Україні теж. Може, деякі ігри прохідні: не кожен матч, як останній. Це найстрашніше, коли дві-три команди в чемпіонаті більш-менш, а інші не мають можливості комплектуватися досить якісними гравцями. І прохідні матчі з'являються. Це для воротаря дуже недобре, тому що він повинен постійно виходити як на останній матч.

- Багато хто говорить, що з Туреччиною йому не дадуть ще один шанс.

- Він же професіонал. Не дадуть, так не дадуть - нічого страшного немає. У спорті фарт має велике значення теж. Якщо не знайдеться в цій точці суперник, що не Пробий так, як він пробив, він би не пропустив цей м'яч, і було б все нормально. А так вийшло. Треба просто це все проаналізувати, зробити висновки. Якщо це повторюється періодично, побудувати тренувальний процес так, щоб виключити помилки. Щоб ці м'ячі, як то кажуть, летіли в руки, як діти в школу. І далі працювати. Він молодий, ще стільки буде цих м'ячів. З центру поля забивають, і що далі? Треба просто працювати і все.

- Що чекати від товариського матчу з Туреччиною?

- Зараз почали говорити цю маячню про настрій. Йшов чоловік по вулиці, взяли його за руку, привели і кажуть: "Ти сьогодні зіграєш матч"? Він же професіонал, це його робота. Це те ж саме, якщо шофер виїде і буде їздити, як хоче по дорогах. Нормальні люди виходять і роблять свою роботу, що б не сталося. Як би не було. Програли, і далі що? Нічого страшного адже немає.

Луческу скільки зробив, скільки виграв, скільки виховав гравців, які по всій Європі грають. Але справа в тому, що футболісти грають. Завдання тренера знайти учнів футболістів, як нам говорили раніше, і хочуть це робити. Таких, як Шевченко.

Але я знаю характер турецьких футболістів і очікую в хорошому сенсі тиск місцевих уболівальників. Думаю, це буде як офіційний матч.

У мене таке відчуття, що вони зіграють внічию. Наші не будуть летіти з шашками наголо, а господарі спробують вирвати перемогу.

Нагадаємо, що матч Туреччина - Україна розпочнеться сьогодні о 19:30.