Свято для себе. Чим запам'ятався черговий Суперкубок в Одесі

• "Брати Гадюкіни, Zdob si Zdub і Друга Ріка виступлять в Одесі на фестивалі "Рок на морі"
• "В Оперному театрі урочиста церемонія закриття 9-го Одеського міжнародного кінофестивалю.
• "На стадіоні "Чорноморець" поєдинок за 15 в історії Суперкубок України між київським "Динамо" і донецьким "Шахтарем"

Це не програма найжирніших заходів у Одесі за липень, це все, що відбулося за одні вихідні. Місто біля моря завжди вміло знаходити розваги не стільки для себе, скільки для приїжджих, але коли їх стільки на квадратний метр, чомусь здається, що футбол відходить на другий план.

Суперкубковий тиждень почався з традиційних прес-конференцій — одне із найнудніших занять, які функціонери від футболу і не тільки можуть придумати. Якоїсь особливо важливої інформації на них найчастіше не почуєш, зате пафосу і нещирих усмішок багато. Цього разу пресу вирішили збирати двічі: вдруге ще й з паном Трухановим (не арбітром), який, мабуть, пам'ятаючи про майбутні вибори, теж вирішив примазатися. Хоч раніше нормально справлялися без нього.

"Упевнений, цього року з приходом нового президента Прем'єр-ліги на нас чекає ще більше яскравих подій, які популяризують футбол та здоровий спосіб життя", — віщав по листочку, що лежить перед ним, міський голова. Загалом, якщо ви ніколи не ходили на прес-конференції високих осіб, можете задати собі перед дзеркалом банальне питання ("Як вам погода?") і дати таку ж банальну відповідь ("Погода стратегічно важлива для нас, тому що впливає на багато процесів"): це буде повна реставрація подій в мініатюрі.

До речі, того ж дня на відкритті фан-зони нам третій рік поспіль презентували DJ-кар: ще один вид реклами, головна фішка якого — з нього можна було купити квитки, не витрачаючи час для поїздки до кас. Третій рік ця споруда колесить по вулицях Одеси в "суперкубковий тиждень", але його маршрут залишається так і не ясний. Як та де його "ловити"? Що має статися, щоб, наприклад, ви — йдете по своїх справах — і, побачивши цю машину вирішили, що вам терміново потрібний квиток (мінімум один) від 300 грн. за одиницю?

Але, зрозуміло, що це були просто спроби привернути увагу. Головне на нас чекало в суботу — в день самого матчу. І, знаєте, відвідування території стадіону за п'ять годин до матчу не залишало ніяких відчуттів, що тут сьогодні футбол. Все було якось буденно. Тільки колони центрального входу стадіону, обгорнуті в рекламу Суперкубка нагадували, що ввечері приїдуть чемпіон і віце-чемпіон країни. Плюс представники New Balance, який майже зірвав джек-пот (одягає одну з команд і його м'ячем грають), розставляти манекенів у новій формі киян. Біля кас виявилося, що не всі ще вирішили проблему вільного квитка, тому там було жвавіше. Вірніше, біля віконця з емблемою "Динамо". Реалізатор за склом із лого "Шахтаря" відверто нудьгувала.

Подумалося, що треба переміщатися в бік промоушн-зони, де, напевно, і тусить до початку гри весь двіж.

Можливо, був невдало вибраний час походу до неї. Можливо, фан-зона потрібна теж як вид реклами, яку всі бачать, просто проходячи мимо. А можливо, ми чогось не розуміємо.

Громадськість більше приваблювали події в Пале Рояль і біля Оперного театру: до пам'ятника архітектури з нагоди закінчення кінофестивалю проклали червону доріжку. А що таке футбол у порівнянні з червоною доріжкою, до якої у більшості трепетне ставлення через "бачив тільки по телевізору"? Тому і охочих фотографуватися біля стадіону було небагато, а ось на тлі цього шматочка тканини — навіть збиралися черги.

Але збіг по датах Суперкубка і кінофестивалю вже звичний для Одеси. Поставимо ще раз питання, що піднімалося спочатку: чи правильно, що, по суті, культові культурні події для регіону проходять практично паралельно. З одного боку — боку відпочиваючих — так: встигаєш насититися кіно, а в кінці тижня ще й на футбол сходити. Але з іншого, втрачаєш увагу і розпилюєшся відразу на всіх, а це для організаторів вже не "є гут".

Підходив час повертатися до стадіону. І чим ближче було до вечора, тим більше опускався рівень адекватності. З постійним новин з усіх боків від арени про бійки, крадіжки і затриманих, складалося враження, що Суперкубок — це свято не для вболівальників, а для всякої мішури і бидла.

Продовжили "фестиваль" і на одному з секторів за ворітьми в білих футболках, ніжно закидаючи футболістів, журналістів і стюардів димовими шашками. Мабуть, піро зараз вітамінізовано, тому ультра і дарує такі подарунки оточуючим.

Але це було по ходу гри. До стартового свистка нарешті стало ясно, навіщо ми всі тут зібралися. Неймовірний за драматизмом і заслуговує Оскара за кращу хронометражку ролик, присвячений успіхам Андрія Павелка на посаді президента ФФУ (тут і оновлення керівництва ФФУ, і вибір футбольного прокурора, і "безпрецедентна" операція по доровірнякам - як його ще не канонізували?). У перерві так хотіли показати, що крутили звук навіть після свистка про початок другого тайму.

Про сам матч вже можна було начитатися або скласти власне враження від побаченого. Буквально в двох словах зупинимося на іншому. На прес-конференції наставник "гірників" Паулу Фонсека в не дуже приємних тонах пройшовся по грі "Динамо" від оборони. Виникає лише одне питання: якщо це працює, можливо, це проблема не киян, а "Шахтаря"?

Залишимо його до наступної зустрічі з португальцем. Нам же настав час вибиратися з парку Шевченка до нічлігу. У міськраді попереджали, що робота транспорту буде продовжена, не уточнили тільки, що його кількість у порівнянні зі "звичайною суботою" залишилося на тому ж рівні. Тому спроби дістатися додому після опівночі перетворилися для багатьох у ще один квест, який часто закінчувався ловом попуток або замовленням таксі. До речі, теж свято: для водіїв, несподівано заробити пару сотень з нічого.

Багато негативу для усього лише одного матчу, адже попереду цілий сезон. Спишемо це на перший млинець Томаса Грімма, який виявився глевким. Навряд чи швейцарець встиг вникнути у всі нюанси роботи не тільки з клубами, але й організацію Суперкубка за ті кілька місяців, які у нього були. Лакмусовим папером буде чемпіонат. Ось по ходу нього і побачимося.

У матеріалі використані фото Олександра Риженка, прес-служби Геннадія Труханова, dumskaya.net і Анатолія Спиці