Символічна збірна українських легіонерів 2015 року

Євген Коноплянка, напевно, не знає про існування Володимира Заставного і Ярослава Квасова, а ті в свою чергу і не думали, що зможуть опинитися в одній компанії з Євгеном. Але UA-Футбол дав їм таку можливість і склав символічну збірну українських легіонерів за підсумками 2015.

Андрій Дикань, "Краснодар" Росія. Футбольний 2015 розпочався для уродженця Харкова перемогою над клубом, де його, капітана команди, списали з рахунків – московським "Спартаком". До завершення першості "Краснодар" не програв жодного матчу і здобув "бронзу" , в чому є велика заслуга нашого земляка. Крім того, не можна не згадати впевнену гру досвідченого голкіпера в груповому етапі поточного розіграшу Ліги Європи, де в очному протистоянні "бики" перемогли зіркову дортмундську "Борусію" і зайняли перше місце в групі.

Денис Кулаков, "Урал" Росія. Єкатеринбурзька команда є чи не головною сенсацією першої частини сезону в РПЛ. Потенційно відвертий аутсайдер несподівано повів боротьбу за єврокубкові місця і нині посідає восьме місце. Одним з кращих гравців команди є її український новачок. Кулаков минулого сезону в "Металісті" здебільшого грав на позиції правого півзахисника, а ось в "Уралі" грає лише на правому фланзі оборони. Що не заважає йому активно діяти в атаці і щоразу бути одним з кращих на полі за загальною кількістю передач чи торкань м'яча. Його кросси створюють небезпеку в штрафному, і зазвичай він встигає відпрацювати у захисті. Його доробок склав 15 повних матчів з 20-ти командних та три асисти.

Максим Білий, "Хайдук" Хорватія. 25 річний півзахисник влітку вирішив змінити свою футбольну долю і переїхав до Хорватії. В "Хайдуку" не одразу став основним гравцем, але зовсім скоро довів тренерському штабу, що він кращим за своїх конкурентів. Протягом першої частини сезону 2015/2016 хорватська команда з Максимом у основі програла всього три поєдинки: два в чемпіонаті і один у кваліфікації до Ліги Європи. Крім надійної гри в обороні, Білий вирізняється прекрасним довгим пасом і баченням поля. Двічі з його передач партнери засмучували суперників, а щодо виконання прямих обов’язків захисника, то показовим буде поєдинок з гегемоном хорватського футболу останніх років – загребським "Динамо". Учасник Ліги Чемпіонів так і не зумів переграти захист "Хайдука".

Олександр Шевелюхін, "Гурнік" Забже, Польща. Досвідчений центр бек захищає кольори "гірників" вже чотири роки, за які встиг провести за клуб із Забже понад 100 матчів. Змінюються тренери, змінюється тактика гри "Гурніка", приходять і йдуть партнери по захисній ланці, а Шевелюхін залишається та знову, і знову виходить на поле. Тільки травми заважають йому проводити сезон в повному обсязі. Незважаючи на невдалу першу частину сезону, зараз "Гурнік" почав піднімати голову, а завершення вийшло і краще не придумаєш. Повернення Шевелюхіна до оборонних порядків команди після травми, дозволило в заключних чотирьох поєдинках здобути 10 очок. Крім цього, Олександр в 2015 тричі розписався у воротах суперників, це рівно стільки ж як за попередні три роки в Польщі.

Володимир Заставний, "Дачія" Молдова. Українському футболу вже давно перш за все бракує класних форвардів та лівих захисників. Тому не дивно, що й серед українців за кордоном найважче було знайти кандидатів саме на ці позиції. Втім, Заставний - гідний кандидат на місце в збірній. 25-річний львів'янин - сучасний фуллбек. Номінальний лівий захисник активно підключається до атак на фланзі, з'являється й у штрафному і іноді довше перебуває на чужій половині поля, ніж на власній. Його використовують й на лівому фланзі атаки, й на позиції правого латераля. Минулого сезону "Дачія" з Заставним втратила перше місце лише у останньому турі, програвши головному конкуренту "Мілсамі", а після першої частини сезону 2015/16 поділяє перше місце з "Шерифом" (на рахунку українця гол та три асисти). В Лізі Європи команда переграла македонську "Ренову" та поступилася словацькій "Жиліні".

Тарас Романчук, "Ягеллонія" Польща. В 2012-ому році він грав в футзал. В 2013-ому - за аматорський клуб з рідного Ковеля. В 2014-ому - в Третьому польському дивізіоні. В 2015-ому році Романчук став гравцем стартового складу третьої команди Екстракляси. Більше того - саме на його рахунку історичний "бронзовий" гол в останньому турі. Він починав рік гравцем запасу, однак завдяки сумлінній праці виборов місце у стартовому складі і вже не віддавав його до закінчення сезону. Останній опорник команди зосереджується перш за все на відборі, однак іноді підключається в штрафний майданчик або завдає удари здалеку. Він забив три м'ячі в квітні-травні, а новий сезон гравець та команда теж почали погано, проте Романчук знову повернув собі місце у "старті" (10 з 11-ти останніх матчів, один гол), а його команда вийшла з небезпечної зони у середину турнірної таблиці.

Артем Старгородський "Шахтьор" Солігорськ, Білорусь. Артем провів у Білорусі вже другий сезон. Своєю грою, професіоналізмом і лідерськими якостями завоював капітанську пов’язку "гірників". Рік, що завершується, був досить вдалим для його команди, хоча все могло бути краще. Програні БАТЕ матч за Суперкубок і фінал Кубку могли б додати трофеїв, а так доводиться насолоджуватися лише "бронзою" чемпіонату, яка мабуть є максимум для всі решти клубів Білорусі – перестрибнути БАТЕ і мінське "Динамо", поки нереально. За підсумками чемпіонату-2015 Старгородський потрапив до символічної збірної за версією одного з білоруських сайтів. У активі Артема за підсумками чемпіонату 6 голів і 7 результативних передач в 25 поєдинках.

Євген Коноплянка "Севілья" Іспанія. Як вважаєте, що потрібно розказувати чи описувати про Євгена? Його грою захоплюються уже не тільки в Україні, а й у Європі. Він майже самотужки втоптував в газон оборону "Реала", допоміг "Севільї" пробитися до Ліги Європи, здолавши "Ювентус". Євген змусив говорити про себе. Тепер жодне його слово, жодне фото не проходить повз увагу преси. Своєю грою він змусив забути фанів "Білої Андалусії", що їх кумир Хосе Антоніо Рейес полірує лаву запасних, а не грає. Ще десятиліття тому іноземні коментатори в захваті вимовляли "Чевченкоооо!!!", схоже прийшов час їм тренуватися вимовляти Коноплянка і цьомики.

Олексій Гай "Габала" Азербайджан. Досвідчений Гай дуже важливий гравець для азербайджанської команди. Знайдіть хоч одного гравця з її складу, який провів усі матчі в цьому сезоні (не беремо до уваги матчі Кубку з нижчоліговими клубами). І не просто провів, а завжди виходив у основі. Завдяки його вдалим діям на полі, і його голам підопічні Григорчука встановлювали рекордну переможну і безпрограшну серії для "Габали". З його пасу забивав Додо "Панатінаікосу", що у підсумку дозволило здолати грецьку команду і пробитися у групу Ліги Європи. Якщо у всіх інших наших легіонерів "Габали" є яскраві відрізки і відверто погані, то Гай пройшов 2015 рік стабільно, демонструючи якісний футбол.

Денис Олійник, "Вітесс" Нідерланди. Три травми, дискваліфікація на три матчі, "втрата гостроти" за словами головного тренера - початок, середина та кінець 2015-го року були доволі складними. Втім, це не завадило Денису у вільний від вищезгаданих проблем час постійно грати у стартовому складі "Вітессу". 9 матчів поспіль у "старті", гол та два асисти, загроза воротам, активна гра, 12 матчів команди поспіль без поразок (10 перемог), четверте місце в "регулярці" та здобута перепустка до Ліги Європи у матчах плей-офф - Олійник та партнери чудово попрацювали навесні. І навіть коли майже всі лідери команди розбіглися (хто з оренди додому, хто був проданий), Денис знайшов спільну мову з численними новачками і з вересня до останнього матчу року (11 поспіль) постійно виходив у стартовому складі, забивши 4 м'ячі та віддавши один результативний пас. В Лізі Європи арнемцям не пощастило з суперником вже на першій стадії ("Саутгемптон"). Проте нині "Вітесс" посідає п'яте місце і знову веде боротьбу за потрапляння до цього турніру.

Ярослав Квасов. "Калєв" Сілламяе, Естонія. Вихованець донецького "Олімпіка", переїхав до Естонії ще у лютому 2014 року з молодіжної команди луганської "Зорі". За два роки проведені у Сілламяе Ярослав провів за свою команду 79 матчів, у яких 35 разів відзначився забитим м’ячем. В чемпіонаті Естонії 2015 року українець зайняв друге місце у суперечці бомбардирів з 19 результативними ударами. У активі Квасова, в чемпіонаті що завершився, два хет-трики і чотири дублі, а також 4 асисти. Таким чином 23 річний форвард "Калєва" став самим результативним серед українських легіонерів у 2015 році.

Запасні:

Дмитро Безотосний, "Габала" Азербайджан. Головний конкурент, на місце Диканя у нашій збірній. Як і його більш досвідчений колега додав до своєї особистої скарбнички "бронзу", але в Азербайджані. Впевнена гра екс-голкіпера "Чорноморця" на останньому рубежі дозволила "Габалі" завоювати медалі чемпіонату, а в подальшому вперше в історії потрапити до групового етапу єврокубкового турніру. Особливо треба відмітити вдалу гру Дмитра з грецькими ПАОКом і "Панатінаікосом", де з чотирьох зустрічей у трьох він залишив ворота "сухими".

Тарас Михалик, "Локомотив" Росія. Лава запасних через ліміт на легіонерів, червона картка, автогол - 2015-й рік почався для 32-річного гравця невдало. Лише наприкінці сезону він почав частіше з'являтися у стартовому складі команди, а 192 ігрових хвилини в Кубку перетворили його на повноправного переможця цього турніру, попри те, що у фіналі залишився в запасі. Сезон 2015/16 він теж почав не так вдало, але поступово почав отримувати чимало ігрових хвилин, виходячи з перших хвилин частіше, ніж починаючи матчі в запасі. Тож він став причетним й до третього місця "Локомотиву" в лізі та до перемоги в групі Ліги Європи над "Бешикташем", "Спортінгом" та "Шкендербеу".

Євген Селін, "Платаніас" Греція. Вирішивши не залишатися в кризовому "Металісті", захисник, що належить київському "Динамо" подався до теплого острову Крит. І виявилося, що він зробив правильний вибір. В перших матчах центральний захисник (саме на такій позиції він грає в "Платаніасі") виглядав блідо, а його команда чимало пропускала. Однак, остаточно оговтавшись від травм, заграв впевнено, вдало взаємодіючи з партнерами і надійно граючи на другому поверсі. В підсумку в 13-ти останніх матчах з українцем в центрі оборони "Платаніас" пропустив лише 9 м'ячів, набрав 18 очок, закріпився у середині турнірної таблиці і пробився до 1/8 фіналу Кубку. Окремо слід відзначити матчі в гостях проти "ПАОКа" (0-1) та "Панатінаїкоса" (0-1), коли очолюваний Селіним захист не дав грізним суперникам практично жодного шансу, і ті не награли навіть на забиті ними голи.

Анатолій Тимощук, "Кайрат" Казахстан. Навесні півзахисник відверто досиджував свій контракт у "Зеніті", лише двічі вийшовши у стартовому складі чемпіона Росії. Його перехід до "Кайрату" сприймали глузливо, як догравання чи просто заробляння грошей. Однак казахстанський футбол прогресує, "Астана" пристойно виступила у Лізі Чемпіонів, а "Кайрат" будує сучасну тренувальну базу та вчиться футбольному менеджменту у Західній Європi. Тож не дивно, що альянс клубу, що прагне сягнути вершин професіоналізму з гравцем, що є уособленням професіоналізму, відданості та боротьби, був успішним. Вже в першому матчі Анатолій одягнув капітанську пов'язку, а згодом став одним з кращих гравців команди та турніру взагалі. Рекордний для клубу четвертий раунд Кваліфікації ЛЄ та рівна боротьба з "Бордо" (2-1 та 0-1), виграний Кубок Казахстану, боротьба за чемпіонський титул до останнього туру - в усіх цих баталіях Тимощук був одним з головних героїв.

Олександр Зінченко, "Уфа" Росія. Лідер юнаків "Шахтаря" взимку зі скандалом розірвав угоду з клубом і подався до лав аутсайдера РПЛ. Тоді цей крок міг здатися авантюрним та нелогічним. Однак півзахисник одразу почав отримувати ігрові хвилини, і, хоча виглядав доволі сируватим, але не залишав сумнівів у власній талановитості. А ось новий сезон він почав потужно, швидко завоював місце у стартовому складі і став одним з кращих в команді, демонструючи неймовірно дорослу як для 18-річного хлопця гру. Він зазвичай грає найкреативнішого з гравців центру поля, однак діяв й на позиції лівого латераля та правого півзахисника. Головні його чесноти - сміливий дриблінг та чудові удари здалеку, як штрафні, так і з гри. Два голи та три асисти, ще кілька штанг та суперсейвів воротарів після його ударів - недарма керманичі збірної так побоювалися втратити юнака. Як він головою в падінні впіймав на протиході воротаря "Зеніту" (1-1) в петербурзькому матчі!

Ілля Галюза "Белшина" Білорусь. В свої 36 років Галюза продемонстрував настільки якісну гру, що зумів потрапити до символічної збірної за підсумками чемпіонату Білорусі 2015 року. Лише два матчі пропустив Ілля в чемпіонаті. Завдяки йому і Сергію Рожку, який став кращим бомбардиром клубу "шинники" замахнулися на медалі, але трішки не вистачило самій "українській" команді в Білорусі. На рахунку Галюзи 5 голів і 8 асистів в 24 матчах. Три результативні передачі він віддав у матчі з ФК "Мінськ", який "Белшина" перемогла 4:0.

Марко Девіч, "Аль-Рааян" Катар, "Рубін" Росія.Через непорозуміння з тодішнім головним тренером "Рубіну" Білялетдіновим та бажання продовжити кар'єру Девіч погодився на оренду у найпопулярніший клуб Катару, який тоді опинився у Першій лізі. Нападник разом з зірковим аргентинцем Лучо Гонсалесом і головним тренером Маноло Хіменесом допоміг команді повернутися до Вищого дивізіону, до того ж двома голами приніс перемогу у чвертьфіналі Ліги Чемпіонів Персидської Затоки (виліт у півфіналі). Загалом забив 11 м'ячів. В "Рубіні" залишався Білялетдінов, тому Марко домовився про перехід до грецького "АЕКу". Однак 31-го серпня він дізнався про звільнення тренера, а у нового керманича поступово набув форми, завоював місце у стартовому складі і продемонстрував неабияку ефективність, загалом забивши 7 голів протягом 904-ох ігрових хвилин. Першим і головним стало прийняття довгого пасу і технічний удар зльоту у дев'ятку на славетному "Енфілді" (1-1). І він не лише забивав, а й активно рухався, намагався асистувати партнерам і виконував штрафні.

Головний тренер:

Віктор Скрипник, "Вередер" Німеччина. Суперником головного тренера "Вердера" на місце у нашій збірній був Роман Григорчук. Проте хай Роман Йосипович пробачить. Немає сумнівів у його професіоналізмі, але якщо порівняти чемпіонати Німеччини і Азербайджану, то між ними прірва. Крім того, в розпорядженні Григорчука є Безотосний, Гай, Антонов – монстри як для місцевого чемпіонату. Що доведено місцевими ЗМІ, які визнали "український легіон" хорошими трансферами в Азербайджані. У Скрипника таких виконавців нема. Віктор Анатолійович місцем у нашій збірній завдячує сезону 2014/2015, де він майже без внутрішнього резерву зумів вдихнути у "Вердер" життя, емоції, жагу до перемоги. До того ж очолити клуб з топ-чемпіонату вдається не кожному.