Наші за кордоном. Підсумки другої частини сезону. Іспанія

Євген Коноплянка виграв з Севільєю Лігу Європи, награв півсотні матчів, став одним з кращим за голами та асистами. Та від нього очікували на значно більше. Осіннього Коноплянку ми бачили навесні лише одного разу - у матчі проти "Вільяреалу". Так, як і восени, він спочатку боровся за місце у складі, надалі феєрив, а наприкінці сезону перебував у кризовому стані. Однак на цей раз боротьба за місце у складі не супроводжувалася голами та асистами з лави запасних, а феєрія тривала надто недовго.

"Млявий", "втратив іскру", "втратив впевненість", "його не впізнати", "тягар на ногах", "проблема з налаштованістю", "нешкідливий" (для суперників), свист з трибун на його адресу, чутки про бойкот товаришами по команді - початок 2016-го року Євгена Коноплянки занадто нагадував кар'єри Олександра Заварова і Олексія Михайличенка в Італії - обожнювання восени, яке перетворилося на ненависть навесні. Відмінності дві - весела вдача та оптимізм самого гравця і повна підтримка керівництва, і тренера, і спортивного директора, і президента. Спортдир Мончі вже в січні заявляв, що задоволений грою Коноплянки і його прогресом в обороні і зазначав, як складно адаптуватися до нової країни, клубу, стилю гри.

Головний тренер Унаї Емері говорив про труднощі адаптації, про важку для вихідців з українського футболу зиму і про поступове навчання. Емері разом з ще одним тренером клубу Дмитром Черишевим давали українцю "приватні уроки" після тренувань, зосереджуючись на захисних діях. Та взимку результатів не було помітно - Коноплянка відіграв лише 63 хвилини в п'яти січневих матчах ліги і на тлі спурту команди, яка почала рік краще, ніж сама "Барселона", виглядав слабким, снулим і відірваним від командних дій.

Все ж одна істотна відмінність від його минулих років була в наявності. У "Дніпрі" він феєрив, але дуже мало забивав і асистував. У "Севільї" - навпаки, на тлі блідої гри примудрявся поповнювати скарбничку голів і асистів. Відмінний удар після фірмового зміщення в матчі проти "Леванте" (3-1), пара непоганих закидів на партнерів проти "Лас-Пальмаса" (2-0), асист в Кубку проти "Бетіса" (4-0), добра гра проти "Мірандеса" в тому ж турнірі (3-0), погана гра, але гол після підключення до воротарського і рикошету від воротаря у півфіналі в Віго (2-2). В 1/16 Ліги Європи в Мельде (0-1) на тлі поганої ​​гри команди українець вигідно відрізнявся (трохи неточний удар головою, два паси на партнерів, які влучили у стійки). Все це надало право іспанським ЗМІ виокремити трійку найефективніших гравців команди, давши їй прізвисько KGB (Коноплянка, Гамейро, Банега), за аналогією з реалівськими BBC і барселонськими MSN. Проблема в тому, що один з цієї трійці був запасним.

На початку березня, після його слабкого виходу на заміну на "Камп Ноу" (тримав м'яч і проривався сам, не помічаючи партнерів), в іспанській пресі почалася чергова хвиля статей на різні теми, від трансферних ("Коноплянкою цікавиться "Тоттенхем") до психологічних ("Таке враження, що Коноплянка вже повернувся до України"). Але зима минула, до того ж дуже вчасно травмувався головний фланговий хавбек команди Вітоло. Тож в матчі останньої надії на четверте місце, проти "Вільяреала", Коноплянка отримав ще один шанс. І видав феєричний матч, на рівні осінніх проти "Манчестер Сіті" і "Реала". Команді, яка пропустила лише п'ять м'ячів в попередніх 14-ти матчах, "нервьоненес" забили чотири протягом 90-та хвилин. Євген організував перший гол, технічно прибравши суперника і кинувши Гамейро в прорив флангом (той чітко прострілив на Іборру). Після його прострілу Руїс зрізав м'яч у власні ворота. І, нарешті, українець поклав м'яч у кут блискучим ударом з 28-ти метрів. Щоправда, в тому ж матчі він отримав травму, через яку пропустив матчі збірних. А повернувшись, мав використовувати травми Вітоло і Рейеса, втому (а потім травму Крон-Делі) і молодість Кристофоро.

У квітні він тричі поспіль вийшов у стартовому складі, вперше з листопада. Однак, хоч був активним, з сімома-вісьмома кросами за матч і безсумнівно жвавішим, ніж взимку, проте дуже неточним.

Лише його штрафні та кутові продовжували турбувати суперників, адже закінчувалися й суперсейвами воротарів, й стійками з поперечинами. Та цього було замало. Після невдалих матчів у Львові і в дербі проти "Бетіса" він остаточно програв конкуренцію правому захиснику Коке, який дуже вдало перекваліфікувався в хавбека. "Час Коноплянки", про який писали іспанські сайти в кінці квітня, так і не настав. Так, він був найкращим у травневому матчі проти "Спортинга" (1-2) з п'ятьма ударами по воротах. Демонстрував активність проти "Гранади" (1-4, його навіс з штрафного підправили у ворота) на тлі цілковитої апатії партнерів. І взяв участь у гольовій комбінації пасом на хід флангом проти "Атлетіка" з Більбао (1-3). Але то були матчі останніх турів ліги, на яку Унаї Емері перестав звертати увагу, кинувши всі сили на Кубок Короля і Лігу Європи.

У двох останніх матчах Єврокубка Євген не брав участі, а у фіналі Кубка відіграв десять останніх хвилин основного часу і додатковий, знову будучи активним, але вкрай неефективним (один точний з семи кросів). Ближче до кінця сезону Емері розповідав іспанській пресі про приємного, скромного і ввічливого хлопця, який вміє грати в футбол, але не вміє боротися. А його помічник Черишев говорив про те, що українець з м'ячем один з кращих гравців в лізі, але погано грає без м'яча, і його адаптація затягується.

Загалом Коноплянка в сезоні 2015/16 відіграв 52 матчі, забивши 8 м'ячів, віддавши стільки ж результативних передач і отримавши шість жовтих карток. З них 32 матчі в лізі (15 - з перших хвилин, 7 повних), забивши 4 м'ячі, віддавши 6 результативних передач і отримавши 4 жовті картки. В Кубку на його рахунку сім матчів (три "в старті", один повний), гол, асист і жовта картка. У Лізі Чемпіонів - 6 матчів (5 - з перших хвилин, три повних), два голи і асист. А у Лізі Європи - шість матчів (2 з перших хвилин) і жовта картка. Не слід забувати і про гол у матчі Суперкубка Європи. Він четвертий бомбардир команди в лізі і загалом, другий за показником "гол + пас" в лізі і третій загалом. Разом з тим, в 2016-му його показники надто впали - три голи і два асисти (3 ж.к) в 30-ти матчах - 17-ти - ліги (8, 3), семи - Кубка (3, 1) і шести (2, 0) - ЛЄ.

Статистично друга половина сезону Дмитра Хомченовського виглядає краще за першу. Адже у 2016-му році він взяв участь у 11-ти матчах проти дев'яти в 2015-му. Але насправді жодних змін не відбулося. Лише два виходи "в старті" (проти восьми минулого року), довге сидіння в запасі, пропущена кінцівка сезону. А головне - міцний середняк ліги скотився до боротьби за виживання і в підсумку вилетів з Сегунди. Хомченовський запам'ятався лише кількома небезпечними штрафними/кутовими, першим повним матчем в сезоні (і останнім) і ударом в поперечину з кута воротарського у матчі проти "Льягостера" (0-1).

В дублі "Бетіса" взимку відбулася зміна тренера, і новий головний заявив, що полюбляє таких гравців, як Бека Вачіберадзе, що грають в "дворовий футбол" і буде давати йому більше ігрового часу. Тож Бека в результаті награв 11 матчів в Сегунді Б (8, 0, 3 ж.к.) в 2016-му проти лише одного в 2015-му. Відзначився забитим голом в матчі проти "Альгесіраса" (4-0). Його команда з ним значно додала, та все ж не врятувалася від вильоту. Мар'ян Швед зосереджувався на виступах за молодіжну команду "Севільї" (з якої вилетів у 1/8 фіналу Юнацької Ліги УЄФА, програвши "Аяксу" з рахунком 1-3) і в дублі не з'являвся. Богдан Милованов за дубль "Хетафе" відіграв лише один матч в 2016-му році (на відміну від восьми минулого). Його команда залишила Сегунду Б.

Фото - La Liga, Marca.com, El-Sevillista.com