Нойок: Думаю, зможу стати мінчанином років через три

Півзахисник мінського "Динамо" Олександр Нойок розповів про своє життя в Білорусі і період гри в "Металісті".

"Думаю, зможу стати мінчанином років через три. Деякі білоруси можуть подумати, що я дурник або спеціально розповідаю казки, але мені дійсно дуже подобається ваша країна - я б залишився тут жити. Мінськ, Гродно, Вітебськ, Могильов - класні, чисті і спокійні міста. Городея сподобалася не так сильно, але запах шашликів там приголомшливий. Аромати доносяться навіть до футболістів. Коли приїжджаєш з України в Білорусь, цінуєш розміреність, відсутність суєти і пробок. А ще вражають законослухняність і порядок. Раніше міг викинути жуйку в вікно, але тепер ховаю в папірець і залишаю в салоні, щоб після викинути в урну. В Україні майже завжди можна домовитися, а в Білорусі довелося звикати до порядку. Коли тільки купив машину, деякий час їздив без страховки і заплатив за це штраф 200 рублів. Нещодавно за Мінськом перевищив швидкість і отримав листа поштою - штраф 170 рублів. Не уявляю, де так втопив, начебто, у мене і пташечка невелика, на якій дуже не розженешся. Друзі з України часто запитують щодо місцевих порядків, а ще просять передати привіт президентові: у більшості українців Білорусь асоціюється саме з ним.

До мінського «Динамо» я виступав за донецький «Металург» і харківський «Металіст». Через фінансові труднощі обидва клуби закрилися. Уявіть, останні півроку в Харкові ми грали, не отримуючи зарплату. Але людина знайде плюси навіть в найважчих ситуаціях, якщо вона добра і позитивна. «Металіст» виступав у вищій лізі, але при цьому 22 мужика грали без грошей, жили на базі без гарячої води, а іноді і без електрики, і харчувалися бутербродами. Спочатку я знімав квартиру в Харкові, але коли перестали платити зарплату, майже всі перебралися на базу, щоб жити безкоштовно. Тоді почався дуже класний період: ігри в карти, постійний гумор, замість душа - брудний басейн. Нам обіцяли, що зарплата буде від дня на день. Іноді їздили в місто, ходили в кафе - зовсім ужене бомжували. Пам'ятаю, поверталися на базу близько десятої вечора і у одного закінчився бензин в баку. Він каже: «Братан, що робити, пару кілометрів не доїхали». Ми залишили машину на узбіччі і стартанули по полю до найближчої заправки: було вже темно, страшно, ми ще уявили собі якогось барабашку і погнали з прискоренням", - сказав Нойок sport.tut.by