Наші за кордоном. Підсумки сезону. Англія, Іспанія та Німеччина

Рубрика "Наші за кордоном" підсумовує сезон українських легіонерів у Вищих дивізіонах ліг Топ-5. Для Олександра Зінченка він вийшов чудовим, історичним, для Андрія Луніна та Василя Кравця - не найкращим, але таким, що залишає надію. А для Євгена Коноплянки та його команди - провальним. Про все це ми і поговоримо.

Англія

Олександр Зінченко, "Манчестер Сіті"

14 матчів ліги (14 - з перших хвилин, 12 повних), десять - Кубків (9, 8) і п'ять - Ліги Чемпіонів (4, 3). Разом - 29 (27, 23). Гол в Кубку Ліги, три асисти у лізі і два - у Лізі Чемпіонів

Сезон 2018/19 увійде в пантеон, в Золотий Фонд "Манчестер Сіті" і всього англійського футболу. Вдруге в історії Чемпіонату Англії одразу дві команди перетнули межу дев'яноста очок, вперше в історії ліг Топ-5 97-ми (третій результат в історії АПЛ) не вистачило для перемоги в чемпіонаті. "Сіті" закінчив сезон 14-ма перемогами у лізі поспіль лише з чотирма пропущеними. А також став першою командою в історії Англії, яка виграла всі чотири внутрішні трофеї.

Сезон Олександра Зінченка також гідний Золотого Фонду українців за кордоном. На тлі зірок "Сіті" він знаходив свої хвилини слави, був чудовим оскарівським героєм другого плану. Хосеп Гвардіола хвалив його скромність, бажання вчитися і особливо - вміння швидко оговтатися від провалів. Вболівальники називали його талісманом команди, що приносить перемоги. Навіть вважали його відсутність однією з головних причин вильоту з Ліги Чемпіонів. Преса також здебільшого хвалила. В Manchester Evening News вийшли кілька статей про "невідому зірку", "універсального солдата Гвардіоли", що надає тренеру нові тактичні варіанти. Олександр безсумнівно був важливим гравцем для "Сіті".

Все почалося у листопаді. До цього українець був гравцем, на якого трохи сердилися через небажання залишити клуб. Потім - веселуном, танцюючим у вбранні Майкла Джексона. І лише з останнього місяця осені, після чергової травми Бенжамена Менді, він почав боротися за місце на лівому фланзі оборони. У листопаді-грудні він грав частіше, ніж Делф та Даніло, і доволі якісно. Щоправда, критики вказували на відносну слабкість суперників. Серед них і "Шахтаря", у матчі Ліги Чемпіонів проти якого (6:0) зробив асист.

До того ж, в той час "Сіті" чимало пропускав. Атака "Ліона" просто розірвала Зінченка та всю оборону в п'ятому турі ЛЧ (2:2). Він не завжди прикривав опонентів, знову нагадуючи про те, що не лівий захисник. Привіз гол і мало не привіз пенальті. Щоправда, в тому ж матчі ("Саутгемптон", 3:1) заробив асист, відмінно боровся. Саме тоді Гвардіола хвалив його за ментальний камбек після помилки і називав прикладом для всіх. Тоді ж Олександр став головним героєм кубкової битви з "Лестером", зокрема, реалізувавши останній пенальті у серії. Тож надії були. Але й запитання залишалися.

В кубкових матчах на початку 2019-го року Олександр не завжди грав впевнено, пропускав атаки на своєму фланзі. Вперше з початку листопада просидів в запасі чотири матчі поспіль. Переломом став матч АПЛ проти "Челсі" (6:0) десятого лютого, мабуть, найкращий в каденції Гвардіоли в клубі. Тут Зінченко просто відіграв чудово. Заробив асист пасом під удар Агуеро в дев'ятку. Ще один після забігу та "кросу". І майже асист - пас в бардак захисників, яким Серхіо скористався. І почався новий період сезону.

Надалі 35-й номер не виходив на поле в "старті" лише через травму або ротацію. І майже незмінно ставав найкращим на полі за дотиками до м'яча та передачами. Особливо цінною була його допомога опорнику в розіграшах в центрі поля. Помітний був прогрес і в "кросах" в штрафний. Чимало вважали його найкращим в нудному переможному фіналі Кубка Ліги проти "Челсі". Вболівальники обрали його найкращим гравцем "Сіті" в лютому, статистики віддали місце у збірних ліги. Він незмінно отримував від преси оцінки 7-8, "шістки" вже здавалися образливими. І навіть коли дещо не догравав в обороні - його гру оцінювали високо. А вболівальники на форумах просто вимагали ставити в склад його, а не слабкого Делфа.

Слід зазначити, що повернення після чотирьох матчів поза полем через травму не було легким. На початку кількох матчів Олександр не прикривав в обороні, відставав. В 38-му турі Мюррей з "Брайтона" перестрибнув його і забив. Його команда наприкінці сезону йшла з великими труднощами і також починала матчі погано. Однак потім всі приходили до тями і доводили свою дорослість. В останніх матчах Зінченко навіть був більше схожий на лівого захисника - торкався м'яча значно менше, не йшов у центр, зате проривався флангом і подавав у штрафний.

"Сіті" вдалося перемогти в 19-ти матчах на внутрішній арені поспіль. Це допомогло відстояти чемпіонський титул, як сказав українець, вписавши себе в історію на все життя. Також команда стала першою з 1903-го року, хто забив шість м'ячів у фіналі Кубка. Зінченко був і там. І отримав заслужені оплески від вболівальників. Перший гравець в історії АПЛ, який виграв свої перші 23 матчі в кар'єрі, 28 перемог манкуніанців в сезоні 2018/19 в 29-ти матчах, в яких він брав участь. Справжній талісман.

Андрій Ярмоленко, "Вест Хем" - дев'ять матчів ліги (5, 1 і два голи) і один - Кубка (1, 0)

Про першу половину сезону Андрія ми вже розповідали. Другу ж він пропустив через травму. Відзначимо лише, що в 2019-му році "Вест Хем" суттєво додав, поборовся за сьоме місце і закінчив сезон десятим.

Іспанія

Андрій Лунін

"Реал" Мадрид - Запас в Суперкубку УЄФА

"Леганес" - П'ять матчів ліги (4, 4) і два - в Кубку (2, 2). Пропустив сім м'ячів, три "сухих" матчі

Лунін також закінчує сезон вище, ніж починав. Восени його головний тренер лише роздратовано відкидав "зайві запитання про другого воротаря". В травні ж вже говорив про прогрес гравця і про майбутнє великого голкіпера. Преса також перейшла з критики на слова на кшталт "майбутній діамант "Реала". При цьому один з 50-ти найкращих молодих талантів за версією ФІФА не повинен бути задоволений отриманими ігровими хвилинами. Попри об'єктивні причини. "Леганес" чудово оборонявся, за пропущеними м'ячами в підсумку став п'ятим, обійшовши сам мадридський "Реал" (43). У такій ситуації не дивує лютий захист Маурісіо Пеллегріно першого воротаря Івана Куельяра. Втім, Андрію від цього не легше.

В 2018-му році він грав лише в Кубку або через травми іспанця. В першому матчі Копа Дель Рей проти "Райо Вальєкано" (2:2) відіграв не надто впевнено, не врятував. А в матчі ліги проти "Алавеса" (1:0) нервував, поспішав (про що говорили тренер та президент клубу), намагався переграти суперника за межами штрафного в стилі Ліонеля Мессі. Згодом через поганий вихід залишив ворота порожніми. Тоді йому пощастило. Зате в матчі-відповіді Кубка (1:0), за словами Marca, "автобусний" "Леганес" запропонував лише дві речі - контратаки та Луніна. Андрій відбив пенальті і ще два підступних удари. Виграв вихід сам-на-сам. Тому і був названий ЗМІ "героєм", "непробивною стіною", "жахом Вальєкаса".

Чи переконало це Пеллегріно? Анітрохи. Тренер скупився на компліменти і ставив Куельяра. А в Кубку випав мадридський "Реал", проти якого українцеві не дозволили грати. Тому в 2019-му році він провів лише три матчі, всі у лізі. Перший, проти "Атлетіко" в гостях - через дискваліфікацію Куельяра, але і тоді наставник заявив, що у воротаря було мало роботи. А ще два - після оформлення командою місця в Прімері. Вкрай мало.

Хоча б з цих матчів Андрій вийшов добре. Відбив свій четвертий пенальті поспіль в Мадриді (0:1) і потрапив до збірної туру Marca. Сейвом дня видання назвало його стрибок за "гарматою" Лемара зі штрафного. Після ж матчу проти "Еспаньола" за два місяці (0:2) тренер вже щедро хвалив. П'ять сейвів на будь-який смак, протистояння з суперниками після провалів захисників. У голах не його вина. Як і в голах "Уески" (1:2). Тут він також відбив удар впритул (головою) і щільний з 16-ти метрів. Добра саморекомендація. Подивимося, чим вона допоможе надалі.

Василь Кравець

"Луго" - 14 матчів в Сегунді (13, 13, два асисти) і один - в Кубку (1, 1)

"Леганес" - шість матчів в Прімері (6, 3) і один - в Кубку (1, 0)

Ось від Кравця не очікували нічого особливого. Його зимовий перехід з середняка Сегунди "Луго" за 2.5 мільйони євро здивував. І він також засів в запасі з вагомої причини. Якщо і був у команді хтось, хто грав краще за Куельяра - то це лівий захисник/латераль Хонатан Сілва. Тому сім матчів Василя - не так вже й погано. Тим більше, що сам перехід, прогрес українця за кордоном, вчить його наступників і чимало обіцяє їм. Та й друге місце лівого латераля (схема 3-5-2) в команді у дриблінгу, перше - у відборах м'яча, активність у флангових атаках - все це слід відзначити.

Вже в кубковому матчі проти столичного "Реала" Василь діяв активно і в обороні, і в атаці. "Леганес" в підсумку вилетів, але хоча б здобув почесну перемогу (1:0). В лютому після травми Сілви його дублер взяв участь у продовженні найкращої домашньої безпрограшної серії в Іспанії і однієї з найкращих у Європі до 11-ти матчів. Став першим на полі за спробами відбору м'яча, боровся з гравцями "Валенсії" (1:1) на фланзі. Щоправда, кілька разів був легко обійдений, після чого опоненти двічі влучили в каркас воріт. Пеллегріно говорив про нелегкий матч і втому гравця.

Проти "Леванте" (1:0) він вже відіграв значно впевненіше. Працював на фланзі, став другим в команді за дотиками до м'яча в штрафному опонента. Подавав штрафні, що почесно для новачка. Гравці "Леганесу" змарнували два його відмінних "кроси" з гри. Marca навіть згадав про пам'ятний прохід Фернандо Редондо в 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів сезону 1999/2000.

Ще за тиждень Кравець допоміг залишити "Атлетіко" майже без небезпечних моментів, віддав 10 прострілів/навісів у штрафний (лідер на полі). Втім, наступний матч проти значно скромнішої "Жирони" (0:2) був невдалим. Автор дублю тікав від нього і замикав простріл з його флангу. А потім Сілва повернувся.

У квітні-травні на рахунку Василя лише два матчі. Проти "Атлетіка" (0:1), на думку ЗМІ, один з найнудніших у сезоні в Прімері. І проти "Уески". Двічі він був серед лідерів за "кросами", індивідуальними проходами суперників, в першому матчі - і за ударами по воротах. Втім, без гостроти. Працював чітко і в обороні. Непогано, хоча й замало.

Німеччина

Євген Коноплянка, "Шальке"

13 матчів у лізі (7, 3) з голом, асистом та вилученням, два - в Кубку (1, 0) і шість - у Лізі Чемпіонів (5, 4, асист). Загалом - 21 матч (13, 7) з голом, двома асистами та червоною карткою

Коноплянка, на відміну від молоді, на індульгенцію не може розраховувати. В 29-річному віці вимоги значно більші. Загальне третє місце в "Шальке" за схемою "гол+пас" у сезоні 2017/18 і п'ять виходів у "старті" поспіль у квітні-травні 2018-го залишали надію на вдалий сезон 2018/19. Здавалося, він нарешті знайшов свого головного тренера. Однак до травня 2019-го до списку наставників, які йому не довіряли, додалися ще двоє. Виблиски були, особливо в його улюблених кубкових турнірах. Але переконати Доменіко Тедеско в своїй профпридатності не вдалося. А Хуб Стевенс просто відразу ж відмовився від нього. Нині українець на роздоріжжі. "Кнаппен" він не потрібен.

Перше півріччя гравці та функціонери клубу називали "лайновим", "дуже поганим". В другому оцінки не змінилися. Срібний призер попереднього сезону грав жахливо. Почав він сезон у лізі найгіршою серією в історії клубу - п'ятьма поразками поспіль. Причиною цього був відхід лідерів раніше залізної оборони і відсутність прогресу сумної атаки. Команда просто не знала, що робити з м'ячем, і це всі зрозуміли дуже швидко. Тому зміна тренера під час сезону та підсумкове 15-те місце у лізі не дивують. А чвертьфінал Кубка та 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів не підвищують вкрай низьку оцінку сезону.

На цьому тлі Коно спочатку ще виглядав динамічним та небезпечним гравцем. Вилучення за фол останньої надії ("Герта", 0:2) забулося. Оскільки в матчах тієї ж Бундесліги проти "Фрайбурга" та "Майнца" (0:1 та 1:0), а також "Локомотива" у Лізі Чемпіонів (1:0) він відзначився позитивом. Асистував до голів і навісом з флангу, і кутовим. Двічі влучав в стійки. У Москві був найкращим за "кросами" та дриблінгом. Ще один матч ЛЧ в Стамбулі проти "Галатасараю" (0:0) міг закінчити з голами, асистами, заробленим пенальті. З контратак та "кросів". Отримав за нього компліменти. До кінця жовтня він частіше виходив на поле, ніж ні.

Надалі ж почався складний період. Попри перетасування тактичних схем та травми, Тедеско не довіряв вінгеру у лізі. На позиціях вінгера та форварда виходили лівий захисник та опорник, але не Коно. І падіння команди з близькими до антирекордів клубу показниками тривало. До речі, і свої рідкісні шанси гравець збірної України отримував або в центрі атаки, або в опорній зоні. І марнував їх. У жовтні-листопаді він відіграв у лізі лише 47 хвилин.

В грудні з'явилися деякі виблиски. На кшталт відмінного другого тайму матчу проти того ж "Локомотива" з участю в голі (1:0). І двох матчів ліги поспіль вперше за 2.5 місяці, виходу в "старті" вперше за три. Євген взяв участь у голі пасом на фланг автору асисту ("Штутгарт", 3:1). В середині зими, після провалу перемовин з "Бешикташем", він тричі поспіль вийшов у стартовому складі в Бундеслізі. Навіть забив "Герті" (2:2) після свого фірмового зміщення з флангу та удару. Взяв участь і в другому голі, розгорнувши контратаку і віддавши пас на фланг автору асисту. Проглядався новий початок.

За той матч Коно отримав вельми позитивну пресу. Однак надалі грав егоїстично, вимикався з гри, перетримував м'яч. Одного-двох непоганих ударів по воротах та серії фінтів було замало. Старання в Манчестері в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів не запобігли катастрофі - 0:7 від "Сіті". А Хуб Стевенс, що замінив Тедеско після цього, говорив про те, що українець "не вписується в його тактичну модель". Втім, знаючи любов голландця до боротьби та дисципліни, можна швидше говорити про невписування в психологічну модель. Пошкодження та хвороба Євгена також заважали. Результат - одна хвилина у лізі з десятого лютого по 17-те травня, 31 невдала хвилина в програному чвертьфіналі Кубка. Іншими словами - повне забуття.