Драма Гусєва як каталізатор динамівської деградації

- Чого це він?
- То він мабуть за англійську царівну переживає, шо її машина задавила
(Лесь Подерв’янський, «Діана»)

За іронією долі, одного видатного вихованця сумського футболу залишив за межею заявки на Євро-2016 інший великий сумчанин. Жорстко, навіть неочікувано жорстко. Людьми, з якими він пройшов весь шлях, Михайло Іванович розкидатися не звик. Принаймні, раніше за ним таких несподіваних рішень не помічалося. Зрештою, раніше Фоменко в статусі тренера далеко аж настільки й не заходив.

Ідучи загалу на поступки впродовж усього періоду між поєдинком плей-оф у Мариборі й початком заключних перед континентальною першістю тренувальних зборів, наставник збірної проявив непоступливість у мить, коли від нього цього не очікував ніхто. Можна сказати, тренер проіґнорував побажання вболівальницької й, чого гріха таїти, журналістської спільноти повністю. Спершу крадькома в таборі команди уже після офіційних проводів у Києві і оголошення попереднього розширеного списку в таборі команди з’явилися три представники чемпіонату країни-окупанта з одіозним годувальником сім’ї на чолі.

Всі троє відіграли по тайму в товариському матчі з румунами, при цьому свою потрібність команді діями на полі однозначно довів лише Олександр Зінченко. Справа не лише в тому, що донедавна півоборонець «Уфи» став наймолодшим в історії національної збірної автором голу. Імпонували бажання, агресія, нестримність Зінченка, тобто, ті риси, яких деяким зі стабільних збірників почало бракувати. Попередні два поєдинки проти кіпріотів і валлійців, у яких українці здобули прагматичні перемоги 1:0, продемонстрували, що команда потребує вливання свіжої крові. І Зінченко на цю роль підходить ідеально.

Натомість двоє інших недавніх представників чемпіонату Московії чогось надзвичайного не продемонстрували. Селезньов грав у притаманному для себе стилі – цупко, старанно. Але то не ті риси, які дають Євгенові якісь суттєві переваги над Будківським чи Кравцем. Бутко виглядав у порівнянні з Федецьким свіжішим, але виглядає, що то Богданів максимум, тоді як істині можливості Артема загальновідомі. Як і решти конкурентів на позицію крайнього оборонця – Караваєва, Гусєва і Каменюки.

Втім, тренер проявив принциповість і залишив двох останніх поза заявкою. Непотрапляння на континентальну першість Гусєва, правду кажучи, шокувало. Мабуть, приймаючи таке рішення, пан Фоменко розумів, що автоматично налаштовує супроти себе понад половину прихильників збірної. Бо немає в Україні більше футболіста, прізвище якого скандували б фанати навіть на гостьових стадіонах. Достатньо згадати, що аплодисментами Гусєва зустрічають навіть ультрас «Шахтаря». Олег входить до когорти тих гравців, яких можна назвати народними улюбленцями. Не за красиві оченята, гарну зачіску чи позування з Кубком чемпіонів, а за характер і самовіддачу, за виключно порядність і коректну поведінку на полі. За всі роки своєї кар’єри Гусєв не зробив не те що одіозних вчинків, а не спаплюжився навіть словесно.

Зрештою, переконаний, що підстави прийняти таке рішення у Фоменка були. Впродовж цих двох тижнів тренерський штаб збірної бачив усіх кандидатів у тренувальній роботі і мав на руках дані численних тестувань. Треба врахувати, що 33-річний Гусєв відіграв без замін майже всю весняну частину клубного сезону. Відіграв гарно, був у складі чинних чемпіонів у цьому відрізку одним з найкращих. Однак у тому й річ, що визначною фізичною витривалістю Олег не відзначається уже давно. А прикладів, коли на світових чи європейських форумах через виснаження зірок провалювалися навіть топ-збірні, було чимало. В 2004-му ця тенденція навіть отримала тотальні контури і допомогла виграти чемпіонат Європи темній коняці – збірній Греції.

Іншими словами, до рішення тренерського штабу можна було б поставитися з розумінням. Якби не одне «але» у вигляді «лідера роздягальні». Треба називати речі своїми іменами: колись непоганий футболіст Тимощук нині гірший і за Гусєва, і за Каменюку, і за Малишева, і за Шахова, і за Петряка, і за Кравця, і за невикликаних Гордієнка та Буяльського. Однак ортодоксальна потреба тримати в колективі дядька-наставника взяла гору над здоровим ґлуздом.

Між тим, нинішнє рішення по Гусєву мало б вивести гарячі динамівські голови зі стану чемпіонського похмілля. І не лише через невимовне обурення. Святкуючи друге поспіль золото, у Києві не хочуть визнавати, що впродовж сезону-2015/2016, як мінімум, не додали в грі майже всі провідні виконавці, крім, можливо, Ярмоленка і Буяльського. Перший гідно несе лідерську ношу, а другий навесні грав у стані морального піднесення, відчуваючи тренерську довіру. Також на стабільному рівні відіграв досвідчений Шовковський і, можливо, мотивовані бажанням добре виступити на Євро-2016 Драґовіч і Віда.

Решта футболістів динамівської основи, складається враження, потрапили у ту «зону внутрішнього комфорту», про яку в своєму прощальному інтерв’ю говорив Рауль Ріанчо. Дійшло до того, що Денис Гармаш, Сергій Сидорчук і Сергій Рибалка реально ризикували не потрапити до остаточної заявки на континентальну першість, а позиції Євгена Хачеріді залишилися міцними лише через відсутність на позиції центрального оборонця серйозної конкуренції. В підсумку до Франції не поїде лише той, хто працював увесь цей час найдобросовісніше і вимог до себе не знижував. Втім, вибивши з основи «Динамо» Дерліса Ґонсалеса, Гусєв, можливо, витратив ті фізичні ресурси, які дозволили б йому зіграти на чемпіонаті Європи.

А Михайло Фоменко пішов ва-банк. Тренер вочевидь усвідомлює, що після континентальної першості його співпраця з національною Федерацією завершиться. Тобто, втрачати нічого й наставник вирішив знехтувати думкою загалу і прийняв ті рішення, які вважає правильними з суто тренерської точки зору. Дадуть ці кроки результат (читай – збірна мінімум вийде з групи) – Михайло Іванович піде з високо піднятою головою. В іншому разі таких звичних для гарячих вболівальницьких голів прокльонів уникнути не вдасться. Зрештою, чому лише вболівальницьких? Певен, спецзагін журналістів і експертів, які годуються з рук панів Суркісів, уже виробляє стратегію подальших дій. Зреагувати спонтанно кишенькові писарі не встигли. Надто вже несподіваним було рішення з невключенням Гусєва.