(Анти) Герой футбольного дня. Луїш Каштру

12 грудня 2019, четвер. 12:43

Ігор Семйон Автор UA-Футбол

"Шахтар" ввосьме поспіль вийшов до єврокубкової весни. Насправді, це дуже й дуже непоганий результат, зважаючи на той факт, що впродовж цих восьми років "гірників" тренували троє різних тренерів, команда постійно втрачала лідерів і позбулася можливості приймати своїх суперників на "Донбас Арені". Якщо узагальнити, то можна говорити про те, що "Шахтар" тримає марку на європейській арені вже майже впродовж десятиліття. Але можна на ситуацію поглянути й під іншим кутом: а чи прогресує команда?

Після Мірчі Луческу цей прогрес дуже складно розгледіти навіть під призмою збільшувального скла. Так, з Паулу Фонсекою за підсумками сезону 2017/18 "гірники" пробилися до плей-офф Ліги чемпіонів, перемагаючи в групі "МанСіті" і "Наполі", але протистояння з цілком прохідною "Ромою" в 1/8-й фіналу турніру продемонструвало на той момент низький рівень Фонсеки як тренера-стратега. Емоційну перемогу 2:1, здобуту в Харкові, на "Стадіо Олімпіко" "Шахтар" захищав абсолютно неправильно – з позиції другого номера, з позиції гри на оборону. Притім, що захист – давним-давно є слабкою ланкою команди.

Ще з часів Мірчі Луческу. Можна пригадати лише один поєдинок високого рангу, в якому "гірники" свідомо і успішно діяли з акцентом на збереження власних воріт: це в матчі за Суперкубок УЄФА з "Барсою", коли пропустили лише на 115-й хвилині. То був виняток зі стратегії "Шахтаря" завше грати на атаку і намагатися забити більше, аніж пропустити. Чого тоді в Римі планував домогтися Фонсека, який не розвивав команду, а лише "виїжджав" на здобуткові свого попередника – велика загадка.

І тут доречно також провести паралелі з Луїшом Каштру: а чи правильною була вчорашня стратегія грати на нічию? Чи не логічніше було б позмагатися з "бергамаскі" у відкритому, а головне – інтенсивному футболі? "Аталанта" забиває найбільше серед всіх учасників Серії А, але ж і пропускає найбільше серед топ-10 команд чемпіонату. В підсумку, свої голи італійці таки організували, а пропустити апріорі не могли, бо два удари в площину, один з яких – вже за рахунку 0:2, - то мінімальний рівень напруги для голкіпера. Та й натиску, який би висмоктав фізичні сили суперника, точно повітря з пробитої шини, "гірники" не створювали. "Шахтар" програв стратегічно.

Звісно, Луїш Каштру може апелювати, зазначаючи, що тренер не в змозі убезпечити команду від індивідуальних помилок гравців колективу. Однак питання з порядку денного це не знімає: тут ще можна зрозуміти бліду гру молодого і неотесаного Тете, можна списати на відсутність досвіду руйнівні емоції Додо; зрештою, можна навіть зрозуміти і прийняти низькоефективну роботу Мораєса – той часто таким грішить. Але як пояснити помилки досвідчених і в цілому надійних Ісмаїлі, Степаненка, Тайсона? Чому у гру зовсім не увійшов Марлос? Чому на рівному місці помилявся Кривцов, хоча в збірній він такого собі не дозволяє? А може якраз тому, що "Шахтар" грав не у свій футбол?

Читайте такожШахтар - Аталанта. То чому ж арбітр не вилучив Луїса Муріеля?

І знову – до паралелей. Минулого року у "Шахтаря" була важча група. І задля виходу до плей-офф "гірникам" потрібно було в домашньому поєдинку завершального туру перемогти "Ліон". Проте Паулу Фонсека так і не знайшов рецепту успіху в протистоянні з французами. Каштру ж стратегічно програв не лише команді-дебютанту Ліги чемпіонів, а й загребському "Динамо", яке лише цьогоріч вийшло на пристойний європейський рівень. Ми всі чудово пам'ятаємо про перемогу у Мілані, але спогади про неї лише підсилюють гіркоту від вчорашньої поразки. В Італії Гасперіні неправильно зіграв наприкінці поєдинку. Як неправильно грав і в стартовому матчі Ліги чемпіонів на полі загребського "Динамо". Зате в другому колі боротьби ми чітко побачили вузди правління, завдяки яким тренер керує своїми підопічними: були зроблені поправки, зроблені правильні висновки і прогрес можна відстежити навіть впродовж короткої дистанції групового етапу. Прогресивні ж тенденції "Шахтаря" важко виділити навіть на дистанції трьох-чотирьох років опісля Мірчі Луческу. Не говорячи вже про якийсь один сезон чи турнір. Адже в цій групі Ліги чемпіонів Каштру завдяки тактиці і стратегії, а не емоціям і фарту, здобув прийнятний результат лише в одному з шести поєдинків – у Манчестері. Та цього навіть для Ліги Європи, поклавши руку на серце, зізнаємось, недостатньо.

Ось і вся різниця між командами, між тренерами, між процесами розвитку. "Шахтар" є найсильнішою командою України і константа рівня дозволяє "гірникам" з року в рік домінувати в УПЛ. Але цього рівня не вистачає для стабільних і змістовних перемог над європейськими середняками на кшталт "Ліона", "Роми", "Аталанти" чи "Айнтрахта". А руху вперед немає. І тут вже причини треба шукати не у футболістах, а в тренерах.

Втім, глянемо на команду ще в плей-офф Ліги Європи. Фонсека далі 1/16-ї не проходив.




Слідкуйте за нами:
Ми у Viber Ми у Facebook Ми у Telegram

Читайте також

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус

Новини Футболу

Всі новини