Бабця дає ременя. Акценти глядача на грі Ювентуса з Динамо

Парадокс, на який не всі звертають увагу. Команда, чия назва перекладається з латині, як "юність", має прізвисько "стара синьйора". І, на мій погляд, воно їй підходить більше, ніж ім'я. Така собі міцна бабуся, яка курить трубку і не дає спуску молодим нехлюям. На зразок тих, що відвідали її вчора.

"Динамо" їхало в Турин, як на заклання. Незважаючи на всі чергові інтерв'ю, червоною ниткою проходило: головний матч для нас через тиждень, а цю неминучу порцію різок доведеться відбути за планом. Можливо, хтось і надихнувся прикладом "Шахтаря", але я б йому відповів, перефразовуючи класика: це ж, б ... ь, зовсім інша група!

Гра, до речі, була більш видовищною, ніж у "Шахтаря" з "Реалом", і місцями в ній знаходилося місце для подвигу "Динамо" (вибачте, люблю гратися в тавтологію). Місця-то були, джентльменів не було. Тобто, навпаки, хлопчики дуже ввічливо поводилися зі старою карго. Немов боячись її образити.

Найкращий з шансів Циганков упустив перед перервою, коли міг зрівняти рахунок. З цієї ж ідеєю він повернувся з роздягальні, проте Щесни впорався і з подачею, на яку ніхто не відгукнувся. Ну а остання можливість забити "Ювентусу" була у Шапаренка вже незадовго до фінального свистка.

Інтригу розвіяв за вітром другий гол господарів поля, забитий Роналду на 57-й хвилині. Коментар колеги Юстаса: "Спочатку здалося, що при обох передачах вперед був офсайд, але потім, коли дали повтор в лінію, скоріше не було, плюс перевіряли". Відбігаючи ж назад, на прохання телеглядачів, пояснимо: ніякого пенальті на Вербічу раніше не було і в помині.

Перемога "Ювентуса" виглядала неминучою протягом усього матчу. Ну, якщо кого-небудь це зігріє, то за винятком якоїсь чверті години в середині гри. "Динамо" "награло" на свій гол, команда Пірло, як на мене, "не дограла" на три, але на виході ми отримали стандартний для себе у зустрічах з цим суперником великий рахунок.

Навіть не згадаю, а вигравали ми у туринської "Юності" хоч коли-небудь, крім першого побачення? Тоді, сорок з гаком років тому, старий і недобрий на своєму полі "Шахтар" (не повірите, без єдиного бразильця!) забив один безмовних м'яч. Але в гостях отримав ті ж законні 0:3. Ось така ось музика. Така, блін, вічна молодість ...

Як я вже говорив, "Динамо" могло забити вперше на 41-й хвилині. Але ще десятьма хвилинами раніше той же Роналду повинен був подвоювати рахунок, проте влучив у поперечину порожніх воріт - фантастичне везіння! І тільки після цього ми стали робити спроби вийти з-під жорсткої бабусиної опіки. Але передбаченої порції прочуханки уникнути не вдалося.

Коротше, якщо на твоєму шляху виникла старенька з трубкою, то лапки вгору і не цвірінькати! Хіба що можна заспокоювати себе думкою: все одно головний матч для нас буде через тиждень. "Улюблений" коментатор всю лисину проїв цією тезою.

До слова, про нього. По-перше, "динамофіли" явно несправедливі стосовно каналів "Футбол": настільки суб'єктивного коментаря я давно не чув навіть у матчах "Шахтаря". Це був рівень примітивного клубного фаната. Їй-богу, тут на сайті в коментах зустрічаються куди більш об'єктивні хлопці.

По-друге, своїм завданням людина бачить видати максимум навколоматчевої інформації - він не коментує гру, а озвучує цифри і факти з минулого життя її учасників. Таке собі джерело статистики, яка в момент поєдинку цікавить нас в останню чергу.

Приклад. К'єза відкриває рахунок після флангової передачі. Але хто її зробив, коментатора не цікавить, він про це ні словом не обмовиться і пізніше. Куди важливіше, ніж назвати автора асиста, негайно з'ясувати, яким за рахунком став цей гол для К'єзи в футболці "Юве". Ось, скажіть, вам це потрібно? Навіщо нам під час гри біля мікрофона статистик з планшетом?

Саме К'єза став головним героєм матчу, взявши участь в більшості небезпечних атак туринців і у всіх трьох голах. Далі назву його партнерів - Морату, і лише після нього Роналду.

Має сенс виділити і кіпера Щесни, "з'їв" всі три шанси киян. До речі, тричі рятував "Динамо" і Бущан: два рази при 0:0 і один - при 0:1. Але і свої покладені три ми пропустили - куди ти подінешся від цієї бабці з ременем! "Треба, Мірча, треба! Тренуйся он краще на "ференцварошах" ...

Отже, "лобовуха" за плей-офф Ліги Європи - наше все, про що було відомо заздалегідь. Тут все просто: доведи, що ти сильніший і більш достойним. На сьогодні, по-хорошому, для Києва цього буде достатньо. Нічию не пропонувати: вона залишить питання.