Герой футбольного дня. Юрген Клопп

Часто бувають ситуації, коли тренер знаходить свою команда, а команда – свого тренера. Цей дует працює в гармонії, яскраво виблискують обидві складові. Але будь-яка співпраця рано чи пізно завершується. І от, коли тренер переходить на інше місце роботи, - не факт, що йому вдасться вивести нову команду на той рівень, на якому він перебував з попередньою.

Юргон Клопп і Боруссія (Дортмунд) – то, здається, була ідеальна пара. Команда дихала в тому ритмі, в якому дихав тренер, а тренер жив тим життям, яким жила команда. Від того – й результати. "Боруссія" виблискувала і на міжнародній арені, і на європейській, демонструючи гарний футбол і розкриваючи нових і нових зірочок. А потім шляхи Клоппа та дортмундців розминулися. Команду підхопив інший перспективний наставник, а Клопп подався до Англії – підіймати з колін славний "Ліверпуль".

І ось, - минув вже майже рік цієї співпраці. Глибоких висновків робити наразі немає з чого, але те, що Клопп намагається гнути ту ж лінію, що й в Дортмунді – простежується вже зараз. "Ліверпуль" – це весела команда типу тієї, якою була "Боруссія" при Клоппові. "Ліверпуль"- це команда, здатна обіграти найгрізнішого суперника. Але яка й здатна оступитися на рівному місці.

Вчорашній матч проти "Челсі" – то відображення найкращих традицій роботи Юргена Клоппа. Такий "Ліверпуль" здатен багато на що; такий "Ліверпуль" любитимуть у всьому світі; такий "Ліверпуль" здатен підкорити захмарні висоти. Проблема лише в тому, що такий "Ліверпуль" ми бачимо не завжди.

І хтозна, чи команда набуде цієї життєвонеобхідної стабільності. Втім, добре для вболівальників хоча б те, що світло в кінці тунелю видно. Що видно, до чого потрібно прагнути і в якому напрямку рухатися. Це – надія. А надія – це життя.