Чехія - Хорватія 2:2. Фатальність фактору Модріча

Євро-2016. Група D. Другий тур

17 червня. Сент-Етьєн. "Жеффруа-Гішар"

Головний арбітр: Марк Клаттенбург (Англія)

Чехія - Хорватія 1:2

Голи: Шкода 76, Нецід 90, пен - Перішич 37, Ракітіч 59

Чехія: П. Чех – Кадерабек, Губнік, Сівок, Лімберскі – Даріда – Скалак (Шурал 67), Росіцкі (к), Плашіл (Нецід 86), Крейчі – Лафата (Шкода 67)

Тренер – Певел Врба

Хорватія: Субашіч – Срна (к), Чорлука, Віда, Стрініч (Врсалько 90+8) – Бадель, Модріч (Кавачіч 62) – Брозовіч, Ракітіч (Шиндерфельд 90+7), Перішіч – Манджукіч

Тренер – Анте Чачіч

Судді: Клаттенбурґ – Бек, Коллін – Ентоні Тейлор, Маррінер (усі – Англія)

Попередження: Сівок 72 – Бадель 14, Брозовіч 74, Віда 90+3

А все починалося так добре… Мабуть, так уже заведено на турнірах калібру чемпіонатів Європи чи світу, що на час проведення змагань кожне місто отримує своїх нових заспівувальників. Приміром, у Києві в 2012-му то були шведи, в Харкові – голландці. Ліон вчора «зробили» північноірландці. На Сент-Етьєн тепер з усією очевидністю претендують хорвати. «Пяна екіпа» в клітинку розпорошилася вулицями центральної частини, мабуть, найсірішого поміж решти на Євро-2016 міста, де обмаль історичних пам’яток, але вдосталь пабів і магазинів з пивом. Хорвати своєю невтомною співучістю поглинули не лише мешканців Сент-Етьєна, а й теж далеко не мовчазних фанатів суперника.

Потужно співали хорвати й на стадіоні. Особливо коли виконували національний славень. Даріо Срна під впливом цього співу, а також емоцій, які переповнюють його в зв’язку зі смертю батька, не зміг стриматися й розридався… Власне, те, що Даріо вийшов на поле відразу після такої трагедії, робить йому честь. Вставив Анте Чачіч і решту десятьох футболістів, які здобували перемогу в першому турі над турками. Ворота захищав Даніель Субашіч. В центрі оборони грала пара Ведран Чорлука – Домаґой Віда. Справа оборонявся капітан Срна, зліва – Іван Стрініч. В опорній зоні діяли Мілан Бадель та Лука Модріч. Під центрфорвадом Маріо Манджукічем грало тріо Марсело Брозовіч – Іван Ракітіч – Іван Перішіч.

Тренер чехів Павел Врба певні кадрові висновки з програшу від іспанців зробив. Він залишив у резерві Теодора Ґабре Сілассіє, а також виставив на вістрі атаки замість Томаша Неціда Давіда Лафату. У воротах знову грав Петер Чех. В обороні справа наліво розташувалися Павел Кадарабек, Роман Губнік, Томаш Сівок та Давід Лімберскі. Роль «хвилеріза» виконував Владімір Даріда, хоча на допомогу йому часто в опорну зону спускався Ярослав Плашіл. Також трохи вище в середині поля грав диспетчер Томаш Росіцкі. Іржі Скалак атакував справа, Ладіслав Крейчі – зліва.

На початку зустрічі збентежили власних прихильників воротарі. Чех вибив повернений назад Губніком м’яч так, що той вилетів на кутовий. Натомість Субашіч через лічені хвилини здивував тим, що обвів у межах карної зони Лафату. Проте то були деталі, які на результат не вплинули. Пріоритети команди розставили відразу. Чехи діяли у закритішій манері, намагаючись виходити у наступ через довгий пас, тоді як їхні суперники навпаки «дріботіли», а в наступі орієнтувалися попервах на правий край, де мало того, що були Срна і Брозовіч, так ще й Ракітіч зміщувався. Саме Іван, продемонструвавши дриблінг, віддав справа передачу низом у район одинадцятиметрової позначки, а суперники перервали її панічно. Вийшло під ноги Баделю, який пробив метрів з 22-х сходу – трохи неточно.

Загалом десь до середини першої половини точилася боротьба за територію й загострень біля обох воріт майже не було. Першу ж справжню небезпеку хорвати створили після того, як у їх карний майданчик справа влітав Плашіл. У боротьбі зі Стрінічем Ярослав впав і очікував на пенальті. Але в тому й річ, що очікувати не вартувало. Суперники, скориставшись відсутністю в середній ланці ключового виконавця, провели динамічний контрвипад. Манджукіч, отримавши передачу від Брозовіча, протяг м’яч через півполя, а ледь увійшов до карної зони, віддав поперек на Перішіча. Іванові, аби занести кулю у ворота, не вистачило лічених сантиметрів. Але й то ще було не все, бо на протилежному краї м’яч підхопив Брозовіч і тієї ж миті віддав у карну зону на Ракітіча. Іван хотів пробити сходу, але по м’ячу як слід не влучив.

Взагалі, тактичні побудови хорватів виглядали компактнішими, щілин, які б давали суперникам бодай натяк на створення гольових ситуацій, команда Чакіча не допускала. Натомість Чех перебував у напрузі. В епізоді, коли Ракітіч на правому краї накрутив Губніка, Петер врятував свою команду після удару з гострого кута, відбивши м’яч ногою. Проте трохи згодом Чех своїй команді допомогти вже не зміг. То Бадель здійснив у середині поля перехоплення і кинув у прорив до воріт Перішіча. Івана майже від центру поля не зустрічав ніхто, вочевидь розраховуючи, що він віддаватиме передачу. А Іван, ледь увійшовши в карну зону, хитнув фінтом Сівока і майстерно пробив у дальній, правий від себе кут. Чех шансів витягти м’яч з-під стійки не мав – 0:1.

А вже ведучи в рахунку, вдруге забити хорватам завадили не суперники, а вони самі. Навіс Срни зі штрафного справа у межах воротарської зони вибігли замикати одночасно двоє центрбеків. У підсумку не пробив ні Чорлука, ні Віда. До власних воріт вони поверталися, жваво сперечаючись про те, хто ж тут правий.

У цілому ж по першому тайму варто виділити майже ідеальні виходи хорватів з оборони в атаку, з якими суперники не могли вдіяти нічого. Модріч з Баделем «перекусили» в середині поля все, що можна й не можна, а єдиний натяк на небезпеку чехи створили, заробивши штрафний метрах в 25-ти від воріт суперників. Однак пробив Росіцкі «стандарт» невдало, в стінку.

З поновленням гри картина на полі не змінилася. На самому початку другої половини хорвати здійснили у центрі поля відбір, а Брозовіч, отримавши простір, пробив метрів з 22-х трохи неточно. Зрештою, то не означає, що чехи не робили спроб відігратися. Навпаки, постійно доставляючи м’яч до свого лідера Росіцкі, підопічні Врби постійно знаходилися в творчому пошуку. Однак вартувало чехам після тривалого володіння загубити м’яч, як суперники вибухали кинджальними контрвипадами. Потрібно також сказати, що у відборі хорвати були неповторними. За підкатами у виконанні Срни, Брозовіча, грою на випередження Баделя і вдумливими перехопленнями Модріча було любо дивитися.

Відчуття, що чехи приречені, не залишало ні на мить. Очікуваний гол відбувся на 59-й хвилині. Змусивши суперників помилятися з допомогою колективного пресингу, хорвати швидко реалізували ситуативну чисельну більшість. Брозовіч перехопив передачу Губніка і пасом врозріз вивів Ракітіча з Чехом на побачення, а Іван холоднокровно перекинув м’яч над воротарем у сітку – 0:2.

Втім, після того, як його команда забила вдруге, Чачіч змушений був провести першу заміну. Модріч вочевидь відчув проблеми з паховими кільцями і поле залишив, поступившись місцем Матео Ковачічу. То був, мабуть, ключовий момент матчу. Матео увійти повноцінно в гармонійно відлагоджений ансамбль не зумів. Проте по інерції вже з Ковачічем на полі хорвати цілком могли забивати втретє і знімати питання про переможця. То Брозовіч у падінні з місця правого півсереднього виконав діагональ у напрямку Перішіча. Кадерабек випередити суперника зміг, але виклав мяч на ногу Манджукічу. Маріо пробив метрів з 14-ти сходу, врахувавши, що Чех вибіг на зустріч і кинувся під мяч, але в стулку не влучив.

А потім Врба провів подвійну заміну, випустивши Мілана Шкоду й Йозефа Шурала, які суттєво оживили дії чехів і від тотального домінування збірної Хорватії не залишилося й сліду. Хоча то не означає, що чехи заволоділи перевагою. Гра була рівною, а гол Шкоди перебігом подій не продиктований. То Росіцкі виконав дивовижну навісну передачу шведою справа, а Шкода, перестрибнувши велетня Чорлуку, головою влучив у кут – 1:2.

У чехів з’явилася надія і вони почали натхненно за неї чіплятися. То була навала, смисл якої міг зникнути, влуч Ракітіч у ворота ударом метрів з 12-ти. Іван зробив правильно все – прийняв м’яч, прикрив корпусом, невловимим фінтом прибрав оборонця. Лише пробив невлучно.

Іншими словами, хорвати наче й ситуацію контролювали, однак на 88-й хвилині трапився інцидент, який, на мою думку, команду Чачіча розосередив. Хорватські фанати, які так гарно підтримували команду впродовж усієї гри, ні з сього, ні з того почали жбурляти на поле фаєри. Один за другим, а на додачу ще й оглушили одного зі стюардів, який підбіг збирати вогні, петардою. На трибуні з’явився банер, змісту якого з написаного зрозуміти не можна, але наявність кельтського хреста деякі надто принципові люди точно вважатимуть проявом фашизму. Виникало побоювання, що арбітр припинить гру взагалі, але, на щастя, здоровий ґлузд переміг і команди під акомпанемент бійки уже своїх зі своїми у хорватському секторі зустріч завершили.

Розв’язкою ж гри стала недолуга помилка Віди. Навіщо Домаґой чіпляв м’яч рукою у верхові боротьбі з Нецідом, котрий незадовго до того з’явився на заміну, збагнути важко. Арбітр справедливо вказав на позначку, а Нецід з одинадцяти метрів ледь не порвав сітку – 2:2.

На емоціях чехи, вдавшись до навали, ще й могли вирвати перемогу. Але то було б зовсім несправедливо. Тепер залишається дізнатися, наскільки ж обов’язковою була заміна Модріча. Якщо тренер беріг лідера команди для наступних поєдинків, то це помилка, яка коштувала перемоги.