Португалія - Уельс 2:0. Бейл програє Роналду Золотий м'яч
7 липня 2016, четвер. 00:00
Ліон. Стад-де-Ліон
Головний арбітр: Юнас Ерікссон (Швеція)
На 49-му матчі, достроково, чемпіонат Європи 2016 для багатьох завершився. Завершився тому, що з турніру вилетіла остання «народна» команда. Команда, за яку вболівали не тільки і – якщо говорити про кількісний показник (скільки там тих валлійців) – не стільки свої, а й уболівальники з різних кінців Європи. Угорщина, Ісландія, Уельс. Три вискочки, для яких перед стартом чемпіонату вихід з групи був, на думку футбольної спільноти, величезним щастям. Всі троє вийшли з групи, причому не на зубах, а досить упевнено і однозначно красиво. Дві з трьох дійшли до чвертьфіналу. Одна з цієї пари зупинилася за крок до фіналу. Непоганий результат, чи не так? Хоча, звісно, хотілося більшого…
Не вистачило валлійцям Ремсі? Безперечно. Гравці такого рівня на дорозі не валяються, особливо для команд такого рівня. Чи виграв би Уельс цей матч з Ремсі у складі? Не факт. Далеко не факт. Португальці відіграли цей матч спокійно і упевнено, без провалів у обороні – так, щоб не дати супернику жодного реального шансу на перемогу. Звісно, з Аароном тиск на ворота Патрісіу був би сильнішим. Та сказати, що це щось усерйоз змінило… Втім, футбол на те й алогічна гра, що в ньому все може змінитися за кілька секунд. Але суто за грою Роналду і компанії – передумов до успіху Уельсу не було помітно.
Хоча в другій половині першого тайму саме валлійці виглядали дещо краще. Мали кілька моментів, Кінг міг забити головою на 25-й хвилині, але візаві виявився оперативнішим, тому все завершилося лише кутовим. Можна сказати, що Уельс захопив ініціативу, а можна – що Португалія, не взявши ворота Хенессі кавалерійським стартовим наскоком, просто заспокоїлася, переводила подих. Бо ж старт дійсно був за піренейською командою. Уже на третій хвилині Роналду вперше попробував валлійську оборону на міцність – і спроба ця завершилася, скажемо так, неоднозначним підкатом. Суддя вирішив, що порушення правил не було, хоча, якби поставив штрафний, теж не можна було б сказати, що він помилився.
Кріштіану взагалі був неочікувано повсюди в центрі подій. Мова, звісно ж, про атаку. Бо якось ми вже почали звикати, що КріРо у серйозних матчах зникає, випадає з об’єктиву телекамери, виконуючи хоч і великий обсяг роботи, але не граючи яскраво, на публіку. А тут він був тим, ким і мав бути. Лідером і найкращим футболістом збірної. Можливо, не тільки збірної. Недаремно ж на іншій половині поля був його партнер по «Реалу» - і один із реальних претендентів на цьогорічний «Золотий м’яч». А де і коли ж доводити свою перевагу, як не у особистій зустрічі? Можливо, саме усвідомлення цього факту додало Роналду… Не знаю, чи можна йому чогось додати із його даними, потенціалом та умінням цей потенціал реалізовувати. Але точно чогось додало, що він сам-один міг вирішити долю путівки в фінал.
В принципі, він і вирішив – та трохи пізніше. А до перерви була, наприклад, спроба забити «бісіклетою» ще на 10-й хвилині. Трохи пізніше Жоау Маріу пробив діагоналлю трохи повз нижній кут. Португалія окреслила свою перевагу, забронювала за собою перший номер – але швидкий гол не забила. Це можна і треба було вважати певною перемогою Уельсу – вистояли, не пропустили, можна було розпочинати власну гру, а не «гру від суперника». Про цей період вже було сказано вище, можна лише повторити – чогось вражаючого ми не помітили, але грали валлійці непогано, солідно. Гідно півфіналу.
А потім були ті вісім хвилин, які й вирішили у цьому матчі все. Про перший гол говорити нема чого – всі знають, як Кріштіану грає головою, всі знають, що не треба йому цього давати робити (хто не знає, не грає на ЧЄ). Але дуже мало хто може його зупинити. От і на 50-й хвилині Роналду в своєму класичному стилі завершив подачу з кутового, вистрибнувши як… Уболівальники зі стажем тут же згадали легендарного камерунця Франсуа Омам-Біїка, який 26 років тому нокаутував чинних чемпіонів світу. Ось ці два стрибки, можете порівняти.
За три хвилини в ситуації, коли це не дуже і очікувалося – Кріштіану поставив крапку. Точніше, крапку поставив Нані, який дуже вчасно нагодився відразу за межею офсайду, але для цього ж треба було віддати цю «передачу». Пишемо в лапках, бо звісно ж Роналду пробивав по воротах. Та отак от несподівано став автором гольової передачі. Думаємо, він не дуже засмутився.
По гарячих слідах Уельс міг відіграти перший гол – Патрісіу в епізоді з навісом на Вільямса не ризикнув брати м’яч, непевно відбив кулакамм, та більшого валлійці з моменту не витиснули. А далі Португалія пішла розкручувати маховик своїх атак. На 63-й хвилині Роналду потужно і дуже прицільно пробив зі штрафного – над перекладиною. За дві хвилини Хенессі відбив непростий удар перед собою, Маріу не зумів добити м’яч в сітку. 71-а хвилина – Фонте замикає подачу кутового головою крутіше за Роналду, але голкіпер витягає цей удар із дев’ятки. За сім хвилин помилився Хенессі, пропустивши м’яч під соболю, та біля самої лінії все-таки зафіксував кулю – Нані даремно пролетів по газону в надії добити.
Уельс так і не створив нічого серйозного. У Бейла був непоганий удар здалеку, вже на 80-й хвилині – та Патрісіу грамотно цей м’яч відбив, а добивати не було кому. І все. Якщо цей матч щось значитиме для визначення найкращого футболіста світу 2016-го року - то Бейл його програв Роналду вчисту. Згадаємо цей матч у січні сімнадцятого. А поки що ж констатуємо два факти. 1) КріРо наздогнав рекордсмена всіх Євро, Мішеля Платіні, за кількістю голів. 2) Португалія вдруге в історії ЧЄ гратиме у фіналі.
Причому вперше на турнірі вигравши у основний час. А ми іронізували з її серії. Невже ця перемога означає, що піренейці набрали таку швидкість, якою об’їдуть хоч німців, хоч французів? Цікаво буде подивитися в неділю.
