Горохом об стінку та у дрібний вінегрет. Акценти глядача на іграх Дніпра-1 та Динамо в єврокубках

Футбольний вечір, проведений у компанії остров'ян із Середземного моря, викликав найсуперечливіші емоції, класично розпочавшись за здоров'я "Дніпра-1", а завершившись за упокій душі "Динамо". Ось так і вийшло, що одні знайшли на цьому острові справжні скарби, якими виглядали голи команди Кучера на загальному безрадісному фоні тижня, а іншим личила роль екіпажу корабля, що йде на дно.

Ви таки сміятиметеся, але в рейтингу УЄФА зараз кияни випереджають АЕК більш ніж на сотню позицій, тоді як дніпряни поступаються "Аполлону" ще більшою кількістю пунктів. Втім, я ніколи не говорив про те, що ми маємо сліпо довіряти коефіцієнтам. Мені просто цікаво туди заглядати перед тим, як доповідати тут про свої враження.

Що ще? "Аполлон" - чинний чемпіон Кіпру, АЕК - срібний призер. У новому чемпіонаті після трьох турів перші йдуть без втрат, другі зазнали всього потроху. І, нарешті, у нашій пам'яті свіже ще фіаско "Дніпра-1" від АЕКу, завдяки якому перший вирушив до Ліги конференцій, а другий став суперником "Динамо" у групі Ліги Європи.

Що я тоді казав вам: "Знаєте, це якась оптимістична трагедія. Ну програли, ну багато, але якось не соромно за команду, їй-богу. Хлопці билися, намагалися від і до, яким би не був рахунок по ходу. Я б не ставив ці 0:3 в один ряд з "Бенфікою". Там нас таки беззастережно топтали всю гру. А тут не вийшло відмахатися. І так, з цікавістю чекаю на матчі "Дніпра-1" у Лізі конференцій".

Що відповідали мені Ви (вболівальник "Динамо"): "Автор, ми з Вами не різні матчі дивилися? АЕК виглядав командою, а наші набором гравців та непоганих гравців, але не більше. А як обігравати АЕКа, я думаю Динамо ВАМ скоро продемонструє" . Без коментарів, та залишаючи за кадром результат особистої зустрічі "Дніпра-1" та "Динамо". І так, не виступаючи в ролі вболівальника одних та хейтера інших. Тільки заради справедливості.

Хочете вірте, хочете ні, але безпорадність команди Луческу мене аж ніяк не надихає.

У сенсі видовищності ці два матчі різнилися, як небо і земля. Десяток небезпечних моментів у Нікосії (більшість з яких відніс би до категорії гольових) – і від сили чотири нашкрябав у Кракові (де найнебезпечнішим у киян був далекий та неточний удар центрального захисника).

Інтрига нас не балувала. Третій нерозділений гол дніпрян під завісу першого тайму красномовно засвідчив: припливли до берега сандалії. З приводу того, що відбувалося далі: скільки ви можете назвати випадків у сучасному футболі, коли команда при 3:0 до перерви продовжувала рвати та метати? Отож. А згадана вище спроба Сироти стала першим і останнім близьким до реального шансу відігратися для "Динамо" на 57-й хвилині. І таки завіса.

А крім цього, у Кракові заслуговував на увагу лише шикарний штрафник імені Д'юрчо (того самого угорця, який раніше "вдюрчив" "Дніпро-1"). Більше у АЕКа не було нічого, а у команди Луческу – ще два жалюгідні напівмоменти. З завзятістю, гідною кращого застосування, вона більшу частину гри билася чолом об кіпрську стіну. Хоча ні, це надто сказано – сипала горохом у кіпрську стінку. Тобто насправді логічним результатом поєдинку стала б нульова нічия.

У Кошице, якщо брати до уваги всі гольові шанси, команда Кучера "награла" скоріше на перемогу з мінімальною перевагою. Але тут слід пам'ятати, що голами завершилися всі три перші моменти дніпрян, які з елегантною невимушеністю за якісь півгодини покришили у дрібний вінегрет оборонні порядки суперника. І хіба є сенс нам тепер вести бесіди про логіку, якщо далі вони вже швидше догравали виграний матч?

По суддівству. Спочатку я навіть не став турбувати Юстаса, настільки хиткими були аргументи відеоповторів офсайдів у двох випадках із трьох. З упевненістю можу сказати лише те, що "Аполлон" точно забив із "поза грою". Можливо, я щось прошляпив в епізоді з першим голом Довбика. У будь-якому разі ці забиті м'ячі погоди у грі не зробили.

А ось не зарахований датським рефері гол Буяльського у ворота АЕКа таки залишив сумніви. Бо (може, зір підвів?) якось не побачив я офсайду у Дубінчака на запропонованому глядачам стоп-кадрі. Плече? Не робіть мені смішно. Хоч і ніби за правилами. Це не з метою виправдання поразки. Знову ж таки, справедливості для.

У зв'язку з цим чергові стогнання з приводу використання ВАРу. Ось вам уже і на європейському рівні: в одних вишукали блоху (у Лізі Європи), а іншим зарахували ну нехай два "ліваки" (у Лізі конференцій). Недоліки подорожі третім класом?

Я вам, ребяты, на мозги не капаю.
Но вот он, перегиб и парадокс:
Ковой-то выбирают Римским папою,
Ковой-то запирают в тесный бокс.

(Володимир Висоцький)

Цього разу всі яскраві особистості за сумою вражень від гри чотирьох команд представлятимуть лише одну з них. І ви знаєте цю команду. І близько немає рівних Довбику – учаснику не лише всіх голів, а й усіх потенційно гольових атак "Дніпра-1". Другим, як на мене, засвітився Гуцуляк, третім – Рубчинський. До речі, ця трійця організувала перші два взяття воріт.

Що у нас у перспективі? Як я й казав вам раніше, саме цей тур став проміжним моментом істини. Відповідь №1: дніпряни спроможні боротися за плей-офф Ліги конференцій і навіть зайняли у цій гонці поул-позишн. Відповідь №2: у киян все ще гірше, ніж я міг собі уявити. На сьогодні це виглядає так, що їм світить найгірший сезон в українській історії клубу.

Якщо перші нині виглядають фаворитами УПЛ, другі поки не тягнуть і на трійку призерів. А їхня єдина перемога була скромним сплеском на тлі мовчання ягнят.

Але сьогодні всі наші погляди вже мають бути зверненими до збірної команди. І перше, що впадає у вічі – низка травм гравців команди Петракова напередодні офіційних поєдинків. Бракувало нам ще однієї чорної смуги...