Серiя А. Дженоа - Ювентус 3:1. Нова туша для Грифонів

Генуя. "Луїджі Ферраріс"

"Дженоа" - "Ювентус" 3:1

Голи: Сімеоне 3, 13, Алекс Сандро 29 (автогол) - Пьяніч 82

"Дженоа": Перін, Іццо, Бурдіссо, Муньос, Лазовіч (Еденілсон 77), Рінкон, Кофі, Лаксальт, Рігоні (Гакпе 86), Сімеоне, Окампос (Бiраскi 87)

"Ювентус": Буффон, Дані Алвес, Бонуччі (Ругані 33), Бенатія, Ліхтштайнер (Ігуаїн 53), Хедіра (Стураро 70), Ернанес, Пьяніч, Алекс Сандро, Куадрадо, Манджукіч

Попередження: Рінкон 24, Кофi 81, Бiраскi 90+4 - Куадрадо 77, Стураро 90

Недолугий погано організований суперник був легко розгромлений протягом півгодини. Агресивний професійний пресинг призводив до втрат м'яча опонентами на рівному місці. Швидкий перехід з оборони в атаку забезпечував плеймейкер в центрі поля, розподіляючи м'ячі на латералів. А останні мчали до штрафного і вивіреними кросами знаходили центрфорварда, який легко відривався від опікунів. Так протягом останніх п'яти років можна було підсумувати десятки матчів "Ювентуса" проти команд Серії А набагато нижчих за класом. А чи бував сам "Юве" декласований таким чином?

В анонсі туру я закликав "Дженоа" закінчувати з надмірно жорстким футболом, якщо вони бажають регулярно набирати очки. Але тільки після матчу проти чемпіона. Оскільки у нинішніх "бьянконері", які давно не зустрічали справді серйозного пресингу в Італії і страждають від індивідуальних помилок в обороні, можна виграти саме типовим футболом "грифонів". Що останні найкращим чином і довели. Вже з перших хвилин люто пресингуючи захисників чемпіона великими силами і відразу йдучи в жорсткі стики і виконуючи чимало фолів в центрі поля. А після перехоплень під керівництвом не Андреа Пірло, а Ніколи Рігоні спрямовуючи в швидкий прорив Лаксальта або Лазовіча.

Той же Рігоні вже на четвертій хвилині відібрав м'яч у героя матчу з "Севільєю" (і взагалі останніх тижнів) Леонардо Бонуччі, завдав удару по воротах, Буффон потягнув його і два наступних, але Сімеоне з четвертої спроби таки забив. За сім хвилин захисники "Ювентуса" ледь не позабивали самі собі рикошетом один від одного, але Буффон в результаті м'яч зафіксував. Однак вже за дві хвилини той же Рігоні після відбору залишив Лазовіча наодинці з Сандро, Дарко легко прибрав фінтом опонента і чітко навісив на Сімеоне, який замкнув в падінні. А далі Рігоні (який безумовно награв на гол), мав два шанси забити, але простріл Лаксальта замкнув вище воріт із вбивчої позиції на лінії воротарського, а після кутового знову впритул влучив в Сандро, від якого м'яч по дузі закотився у ворота.

А що ж "Ювентус"? Після другого голу "Дженоа" зняла пресинг і запропонувала чемпіону атакувати, щільно зачинивши підступи до власного штрафного. Але з незрозумілими 4-3-3 - центральним захисником Алвесом, правим вінгером Ліхтштайнером і лівим - Куадрадо - гості не створили нічого, крім банальних кросів в стилі "Інтера". Праворуч зміщувався й Хедіра (часто залишаючи центр порожнім на радість Рігоні), і Манджукіч, Куадрадо з'являвся під нападником в штрафному і завдавав удару головою, єдиний від "бьянконері" з меж штрафного в першому таймі. Але все це створювало враження не варіативної атаки, а неконтрольованого хаосу. За вкрай повільного темпу і довгих перекочувань м'яча.

До речі, другий тайм чемпіон почав набагато симпатичніше - непоганим ударом Пьяніча з 20-ти метрів і супершансом Хедіри, який після розіграшу кутового не влучив у ворота з п'яти метрів. І Аллегрі повернувся до нормальної схеми, з Куадрадо правим вінгером і двома форвардами. Але "Дженоа" успішно уповільнювала темп, оборонялася так само жорстко і впевнено, а Буффон ще й виграв вихід сам-на-сам у Сімеоне після перехоплення Кофі і пасу врозріз. Лише після 80-ої хвилини гості створили кілька відмінних шансів забити, але реалізований був лише штрафний, фірмовим ударом Пьяніча. А через травму Алвеса туринці ще й догравали матч вдесятьох.

Розгром "Мілана" і фактичний розгром "Ювентуса", нічия з "Наполі" - "грифони" явно фахівці в тому, що стосується великих тварин. Ще б вміти виловлювати дрібноту...

До речі, і Бонуччі був замінений через травму.