Іспанія - Англія 2:3. Дубль Стерлінґа - перша за 15 років домашня поразка іспанців у змагальному матчі

Англія повернула інтригу в групу А4 - найбільш передбачувану до сьогодні в топ-дивізіоні Ліги націй.

Замість очікуваної перемоги Іспанії, яка б зробила “фурію роху” першим фіналістом турніру, сталась сенсаційна вікторія “трьох левів”, які першими з 2003 року виграли в іспанців на їхньому полі в рамках змагального поєдинку.

Але виміряти розмір подвигу підопічних Ґарета Саутґейта лише цими фактами не вдасться - цей текст буде наповнений ними.

До гри

Загрозлива осіння форма “фурії рохи” (три перемоги, два розгроми, різниця голів 10:1) та блідий старт “трьох левів” у Лізі націй (два матчі, одне очко) підступно переконали нас - якщо вдома англійці заслужено програли іспанцям, то на виїзді їх точно чекає те саме.

Тим паче, в протистояннях з Іспанією Англія програла чотири попередні зустрічі, а востаннє перемагала її на виїзді ще 1987 року - тоді Ґарі Лінекер забив чотири м’ячі й до сьогодні був останнім англійцем, який відзначився на полі іспанської збірної.

Але в день звітної гри англійські журналісти помітили в Севільї, де мав пройти матч, сприятливі для Англії знаки. У звично посушливій столиці Андалусії вдень сильно дощило, що нагадувало швидше англійську погоду. Хто ж тоді взяв би таке до уваги серйозно?

Тому наставник Іспанії Луї Енріке - непереможний до цього на новій посаді - відважився на сміливий крок. В порівнянні з попереднім поєдинком проти Уельса він зробив вісім (!) змін у стартовому складі. Й хоч підбір іспанських збірників дозволяє таке робити, все ж вразити тренеру вдалось.

Стартовий склад Англії теж мав експериментальний вигляд - він вперше був у такому поєднанні гравців. Хоч це й звично для процесу омолодження збірної під керівництвом Саутґейта.

Але важливо й інше. “Три леви” вивчили урок вересневих поєдинків і вийшли на матч за новою для себе схемою 4-3-3, випробувавши її кілька днів тому на Хорватії.

І все це на фоні критичного положення англійців у групі. Поразка сьогодні збільшила б їхні шанси на останнє місце в групі, виліт в Лігу В та гіршу позицію при жеребкуванні відбору на Євро-2020 - дві найгірші команди в Лізі А потрапляють в другий кошик.

Хороша мотивація.

Сама гра

Перший небезпечний момент на “Беніто Вілльямаріні”, який приймав міжнародний матч вперше з 1995 року, створили господарі. Тому наші очікування перемоги Іспанії отримали підтвердження.

Очевидно, в це підтвердження повірили й самі іспанські футболісти. Бо згодом вони, втративши концентрацію та пильність, дозволили англійцям забити три голи після трьох ударів у створ воріт за перший тайм!

Перші два м’ячі - це еталони швидких вертикальних атак після довгого виносу від воріт, які організовують та доводять до голу два-три футболісти. В обох випадках це було атакувальне тріо Англії: Кейн, Решфорд, Стерлінґ.

Рахім відкрив рахунок після прострілу Маркуса. Той згодом забив після розрізного пасу Харрі, який брутально виборов м’яч у захисників Іспанії.

А третій гол, коли господарі, відчувши нутром загрозу, розгубились, допоміг створити Барклі - подача в штрафний на Кейна, той зробив скидку на Стерлінґа і вінґер оформив дубль. Перший за збірну.

При такій результативності дивно, що Кейн не перервав рекордну для себе гольову посуху в національній команді - тепер це сім матчів.

Але ж Іспанія вперше в історії пропустила три голи в домашньому змагальному матчі. Фан-та-сти-ка!

Після перерви все змінилось. Господарі прийшли до тями й повернулись на поле справді фаворитами - тими, на яких чекали перед матчем. Закрутили темп, наплодили гострих атак, підірвали емоції, запалили інтригу голом у відповідь - надрезультативний в цьому сезоні Алькасер, тільки вийшовши на заміну, тут же скоротив відставання.

Напруга стала ще більшою. Її спробували понизити англійці, довго лежачи після зіткнень. Але на арбітра Шимона Марциняка тиск все одно подіяв. І окрім менш важливих, але грубих помилок, він вчудив за рахунку 1:3 - коли Пікфорд на нервах завозився з м’ячем у штрафному після передачі назад, а Родріґо його обікрав.

Джордану вдалось вибити м’яч з-під ніг форварда лише з порушенням правил (притримав того руками), але польський суддя розцінив по-іншому цей драматично важливий момент в середині другого тайму. На табло залишились 1:3.

Саутґейт вирішив: “Досить геройства!” і перейшов на захисні 3-5-2, успішно довівши так матч до перемоги. Хоча другий гол гості таки пропустили, але Рамос забив уже на останній доданій хвилині, після чого одразу пролунав фінальний свисток.

Після гри

Англійці таки здобули першу перемогу в Лізі націй, а іспанці таки вперше програли в цьому турнірі.

Перервалась їхня 27-матчева безпрограшна серія, яка тривала від Євро-2016 та поразки 0:2 від Італії. Тепер в міжнародному футболі найдовше не програє Франція - 14 ігор.

Не думай про англійців звисока...

Беніто Вілльямарін, Севілья
Головний арбітр: Шимон Марциняк (Польща)
Іспанія - Англія 2:3
Голи: Алькасер (58), Рамос (97) - Стерлінґ (16, 38), Решфорд (29)

Іспанія: Де Хеа - Алонсо, Рамос (к), Начо, Хонні - Сауль (Алькасер, 57), Бускетс, Тьяґо - Асенсіо, Родріґо (Мората, 72), Аспас (Себалльос, 57)

Англія: Пікфорд - Чілуелл, Ґомез, Маґуаєр, Тріпп'єр (Александер-Арнольд, 85) - Барклі (Уолкер, 76), Даєр, Уінкс (Чалоба, 91) - Решфорд, Кейн (к), Стерлінґ

Попередження: Рамос (64), Хонні (75), Себалльос (87), Мората (98) - Даєр (12), Уінкс (64), Маґуаєр (71)