Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 2

На чемпіонаті світу U-17, який в ці дні проходить в Індії, вже визначилися всі учасники плей-офф. UA-Футбол згадує про яскравих футболістів, які вперше заявили про себе на юніорських мундіалях.

У першій частині ми поговорили про топ-футболістів, які розкрилися на світовій першості в 90-х. Зараз мова піде про гравців, що вистрілили в «нульових».

Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1

У 2001 році захоплення викликала збірна Франції. Вихованці «Гавра» Флоран Сінама-Поньоль і Антоні Ле Таллек провели чудовий турнір, але ні вони, ні їхні партнери повністю реалізувати свій потенціал так і не зуміли. Єдиною втіхою для дуету лідерів «Ле Бльо» можна вважати недовгострокове перебування в «Ліверпулі» і формальна участь у тріумфальній ЛЧ-2004/05. Зараз Ле Таллек дограє в Румунії, а кращий гравець і бомбардир (9 голів) ЧС-2001 - в Таїланді.

Доля представників іншого фіналіста - збірної Нігерії - виявилася ще сумнішою. Ніхто з них не залишив помітного сліду в футбольної історії. За решту довелося віддуватися Аргентині, яка привезла на турнір Хав'єра Маскерано, Карлоса Тевеса і Пабло Сабалету. Через три роки майбутні партнери по «Вест Хему» Маскерано і Тевес привели свою збірну до золотих медалей Олімпіади в Афінах (форвард відзначився 8 разів), а на наступних Іграх в Пекіні «альбіселесте» захистили титул з Маскерано і Сабалета в складі.

Несподівано провалилася Іспанія Андреса Іньєсти і Фернандо Торреса, пропустивши в плей-офф команду Буркіна-Фасо.

На наступному ЧС тріумфально повернулася Бразилія, однак виділити когось із її складу дуже складно. У складі іншого фіналіста, збірної Іспанії, засяяли ще дві зірки, що доповнили легендарну «фурію Роху» 2008-2014. Сеск Фабрегас і Давид Сілва почали турнір на лавці запасних, вийшли в перерві матчу другого туру з Південною Кореєю і виступили настільки сильно (Сілва оформив хет-трик), що їх місце на полі більше не піддавалося сумнівам. У всіх наступних матчах феєрив вже Фабрегас, який став найкращим гравцем і бомбардиром турніру.

Ефектно виступила і збірна Португалії з Жоао Моутіньо і майбутнім гравцем «Динамо» Мігелем Велозу. Спочатку Лузітанці здобули вольову перемогу над Єменом, поступаючись по ходу матчу 0:2 і 2:3, після чого без опору програли Бразилії (0:5), а в останньому турі примудрилися втратити перемогу над Камеруном, виграючи 5:0 за 20 хвилин до фінального свистка.

Саме з цього турніру почалася зразкова кар'єра Фредді Аду, яку можна вносити в усі футбольні довідники з заголовком «Як розтринькати неймовірний талант?». У 2003 році 14-річний Аду не тільки забив 4 м'ячі на мундіалі U-17, але і з'їздив зі збірною США на чемпіонат світу для 20-річних, ставши наймолодшим гравцем в історії турніру. Як тільки йому виповнилося 18, він перебрався у «Бенфіку», але не зумів реалізувати себе ні там, ні в «Монако», ні де-небудь ще. Постійні оренди в Грецію, Туреччину, Бразилію, повернення в США і парочка екзотичних футбольних подорожей (Сербія, Фінляндія), - все це призвело до того, що колись талановитий гравець в 28 років сидить без клубу. Хрестоматійна історія, про яку варто пам'ятати кожного разу, оцінюючи шанси того чи іншого молодого футболіста на успішну кар'єру.

2003 рік. Фредді Аду проти Пабло Сабалети

На ЧС-2005 настав зоряний час фантастичного покоління мексиканців, яке пізніше виграє Олімпіаду-2012 і яке досі виступає на перших ролях в «Ель Три». Ектору Морено і Карлосу Велі вдалося надовго затриматися в Європі, проте їх потенціал дозволяв заграти на більш високому рівні, ніж «Еспаньол» або «Реал Сосьєдад». Що стосується вихованця «Монтеррея» і «Барселони» Джованні Дос Сантоса, то його називали талантом століття, який повинен був досягти більшого, аніж Мессі. Що з цього вийшло, ви напевно знаєте. Перехід в «Тоттенхем», оренди та повернення до Іспанії, але далеко не в «Барселону». З 2015 року Джованні виступає за «Лос-Анджелес Гелексі», в той час як Морено вже доріс до «Роми», а Вела вчергове витягнув скромний «Сосьєдад» в єврокубки.

Але найкращим гравцем ЧС-2005 був визнаний суперник мексиканців по фіналу - Андерсон. І ось вам ще один зразковий приклад нереалізованого таланту. Бразилець перейшов в МЮ за шалені гроші, але так і не зміг адаптуватися до англійського футболу, після чого знітився і зник з радарів топ-клубів. На відміну від його партнера по збірній U-17 Марсело. Зараз лівий захисник «Реала» є найкращим гравцем світу на своїй позиції, а все його трофеї навряд помістилися б в одну кімнату.

Знову мундіаль провалили італійці, які з досить посереднім складом не вийшли із групи. Не було явних зірок і у збірної Нідерландів, проте їй вдалося дістатися до півфіналу. Відкриттям турніру по праву можна вважати двох майбутніх чемпіонів Німеччини в складі дортмундської «Боруссії» - Нурі Шахіна і Невена Суботича, який виступав ще під прапором США.

У 2007 році на трон повернулася збірна Нігерії з Віктором Мозесом. Його співвітчизник Маколей Крісантус став кращим бомбардиром турніру, однак його спроби закріпитися в Німеччині зазнали невдачі. Набагато більш успішну кар'єру побудував Тоні Кроос, який став головною зіркою світової першості. За рік до цього майбутній чемпіон світу і дворазовий переможець Ліги чемпіонів покинув академію «Ганзи» і перебрався в мюнхенську «Баварію», де в нього повірили далеко не одразу. Поруч із Кроосом в центрі півзахисту виступав нинішній півзахисник мюнхенців Себастіан Руді, і цього виявилося досить, щоб привести Бундестім до третього місця.

Суперником Нігерії по фіналу стала збірна Іспанії, яку вів за собою Боян Кркіч. Ще один футболіст, якого вважали талановитішим за Мессі, і який фантастично почав свою кар'єру. Уже в 20 років Боян був дворазовим переможцем Ліги чемпіонів і триразовим чемпіоном Іспанії, але так і не став основним гравцем «Барселони». Він зважився на новий виклик і поїхав до Італії, після чого його кар'єра пішла на спад. У свої 27 Кркіч вважається посереднім європейським форвардом. Більш вдало реалізував свій потенціал голкіпер тієї команди Давид Де Хеа, один з кращих воротарів світу.

В інших командах знайшлися свої герої. Кольори збірної Бразилії захищали брати-близнюки Фабіо і Рафаель, які за кілька місяців після турніру поповнили «Манчестер Юнайтед». Також широкому загалу стали відомі колумбієць Хамес Родрігес, англієць Дані Велбек, а також бельгійці Еден Азар і Крістіан Бентеке.

Врожайним турнір виявився і на майбутніх гравців чемпіонату України. Алекс Тейшейра і Джуліано відіграли всі 4 матчі збірної Бразилії, а Рафаель Форстер (екс-гравець «Зорі») спостерігав за ними з лави запасних. До того, як потрапити в «Говерлу» Дам'єн Ле Таллек провів чимало матчів у складі юнацьких збірних Франції, а на мундіалі U-17 відзначився чотирма голами.

Підводити підсумки чотирьох останніх мундіалів ще зарано. Кар'єри їхніх учасників поки не досягли навіть середини, тому багато що може змінитися за рік-другий. Серед нинішніх зірок варто відзначити лише найдорожчого футболіста світу Неймара, «золотого хлопчика» Маріо Гьотце, Феліпе Коутіньо, Коке, Іско і Марка-Андре тер Штегена, які засяяли у 2009 році. Цікаво, що при такому зоряному складі учасників ЧС виграла збірна Швейцарії. Також школу юніорського ЧС пройшли Темуе Бакайоко, Рахім Стерлінг, Емре Джан і Крістіан Пулішич, але ніхто з них не ставав чемпіоном світу.

Можливо, і на поточному мундіалі присутні футболісти, які за 5-10 років будуть боротися за перемогу в головних турнірах планети. Але визначити це прямо зараз неможливо, адже досі немає рецепту, що дозволяє гравцям безболісно подолати перехід з юнацького та молодіжного футболу до дорослого.