Суперкубок Росії. ЦСКА - Ростов 3:1. Армійці беруть шостий трофей
26 липня 2014, субота. 22:28
Арбітр: Ніколаєв (Москва)
Голи: Милич, 37 (0:1). Вернблум, 56 (1:1). Тошич, 74 (2:1). Думбія, 80 (3:1).
ЦСКА: Акінфєєв, Фернандес, В.Бєрєзуцкій, Іґнашевіч, Набабкін, Тошич (Єфрємов, 85), Вернблум, Міланов, Панчєнко (Вітиньйо, 66), Муса (Цубер, 83), Думбія.
"Ростов": Плетикоса, Абазов, Баштуш, Дьяков, Милич, Калачьов, Ґацкан, Торбінскій (Фатуллаєв, 55), Канга, Полоз, Бухаров (Ґабулов, 66).
Попереджені: Калачьов, 21. Вернблум, 45+3. Ґацкан, 53. Канга, 62. Ігнашевіч, 87.
Вилучені: Гацкан, 61. Канга, 63.
Сезон великого футболу у Росії відкрився матчем за трофей, який символізує собою перехід від попереднього сезону до баталій нової першості. У небагатому на моменти матчі гору взяв клуб, який у минулому сезоні став володарем .
Тренери обох команд, а це, як і минулому чемпіонаті, Лєонід Слуцкій та Міодраг Божович, задіяли у грі новачків. Традиційно точкова селекція «Армійців» цього разу явила собою підписання Кірілла Панчєнко – без сумніву, кращого гравця томської «Томі», яка за підсумком першості, що завершилася, змушена була попрощатися з елітним дивізіоном. У побудовах екс-тренера ФК «Москва» креативному виконавцю поки відводиться роль фактичного вільного художника, який має конструювати атаки своєї команди. У першому офіційному матчі за нову команду Панчєнко проявив себе скоріше як чужорідне тіло, ніж як частина єдиного командного механізму.
Після того, як Ростов і «Ростов» покинув Артьом Дзюба, а разом з ним і його вірний «зброєносець» Жано Ананідзе, лави південної команди поповнив інший потужний наконечник – екс-гравець «Анжи» Алєксандр Бухаров. У першій половині нападник, який зробив собі ім’я в «Рубіні», декілька разів загрожував воротам Акінфєєва, проте на завершальній стадії не міг завдати влучного удару. Вийшов на поле й гравець, який має замінити в команді Ананідзе - це Торбінскій.
Комбінаційного, швидкого, врешті «живого» футболу глядачі, що природньо для початку сезону, не побачили. Взяття воріт «червоно-синіх» стало логічним завершенням зусиль ростовців, які призвели до матеріалізації переваги команди. Традиційна сила «Сельмашів» – злагоджені, натреновані до приємного оку автоматизму командні дії, дозволила вийти вперед в матчі, де фаворитом була зовсім не «жовто-синя» команда. Активна гра Дмітрія Полоза не залишилася без винагороди – його зміщення з лівого флангу в центр і відмінний удар на виконання у дальній кут, здавалося, прийняла на себе стійка. Проте відскок круглої сфери став смертельним для голкіпера збірної Росії – у потрібному місці в потрібний час був Хрвойє Милич.
Відігратися у першому таймі ЦСКА шансів не мав. Кращий бомбардир команди Сейду Думбія демонстрував несподівано інертну гру й проявив себе хіба що активною штовханиною з суперником, який ніяк не бажав поступатися івуарійському форварду.
Усе змінилося у другій половині. Столична команда заграла з подвоєною енергією й бажанням і кинулася на ворота Плетикоси, не залишивши шансів знищеному опоненту. Варто було номінальному фавориту збільшити оберти й запропонувати супернику кули більш швидкісний сценарій дуелі, як «Комбайнери» викинули білий прапор.
Команда Слуцкого відігралася після навісу Муси з лівого флангу й позиційної помилки Дьякова, який не розрахував траєкторію польоту м’яча й власний зріст. Подачу героя гри зі збірною Аргентини на ЧС у Бразилії кандидат на попадання у збірну Росії відбив, однак прямісінько на вільного Вернблума. Той завдав удару з льоту й не залишив шансів Плетикосі.
Далі сталися два поспіль прикрих для «Ростова» і його вболівальників, вкрай безглуздих вилучення у складі ростовців, які відверто вбили інтригу у ще номінально нічийній грі. Відчувши свою перевагу, ЦСКА заграв з позиції «повільної сили» й почав методично розхитувати порушену міцність володінь «Сельмашів». Результат змусив себе почекати, проте від того не став менш переконливим. Голи Зорана Тошича та Сейду Думбія стали логічним завершенням індивідуальної переваги москвичів над обезкровленим суперником.
