"Можуть пограбувати і навіть убити". Чому фанати Сан-Лоренцо бояться ходити на стадіон

Так, піти на футбол - не те саме, що піти в театр, особливо якщо говорити про матчі на виїзді. Але фанати Сан-Лоренцо бояться ходити навіть на домашні ігри. Якщо вони проходять ввечері, то телевізор - це вибір не ліні, а самозбереження.

Стадіон Нуево Гасометро розташований в південній частині столичного району Флорес, що кишить кишеньковими злодіями, викрадачами і озброєними до зубів грабіжниками. Відморозки з мачете і стволами нападають навіть на групи фанатів - грабують, б'ють, іноді до переломів і пробитих черепів.

Буває, в тіні стадіону людей навіть убивають. «Вони нападають на вас з дикою жорстокістю - і все заради годинника або мобільного телефону, - каже 39-річний фанат Сан-Лоренцо Карло Родрігес. - Якщо ви не знімете годинник, вони все одно його заберуть, але разом з рукою».

Вболівальники топових аргентинських клубів побоюються в основному ультрас, які у них називаються Barra Brava. Це стосується Боки Хуніорс, Рівер Плейта, Індепендьєнте і Расінга - всі вони розташовані в своїх районах. Але у випадку з Сан-Лоренцо все зовсім інакше.

Клуб, по суті, ніколи не жив у Флоресі. Він і зараз там не живе. І в найближчому майбутньому, швидше за все, теж жити не буде. Насправді, клуб походить з Боедо, невеликого робочого району, розташованого в декількох кілометрах на схід від Флореса.

В кінці 1979 року правляча хунта змусила Сан-Лоренцо продати стадіон, щоб впоратися з величезними боргами. Клуб отримав за нього смішні гроші, але найголовніше - втратив можливість грати в рідному районі.

Давні фанати Сан-Лоренцо донині стверджують, що уряд взагалі хотів розігнати клуб через його баскське коріння. Країна басків колись вважалася осередком опору режиму Франко, духовного лідера аргентинських генералів.

Військові свято наполягали на тому, що на місці стадіону хочуть терміново побудувати житлові будинки. Але в підсумку там виріс торговий центр, а від клубу в Боедо залишилася лише секція танго. Танцювальна зала досі слугує місцем зустрічей для відданих фанатів Сан-Лоренцо.

Клуб, за який вболіває Папа Франциск, цілих 14 років шукав, де йому притулитися, і осів там, де земля була найдешевшою, тому що ніхто не хотів туди переїжджати. Флорес - один з найбідніших і найнебезпечніший районів Буенос-Айреса.

У 1993 році Сан-Лоренцо переїхав на нову арену місткістю в 48 000 осіб, але матчі збирали мало народу. Шанувальникам не подобалося нове середовище, яке з кожною кризою ставало все більш жорстоким і кримінальним.

«Сьогодні Флорес - це осередок беззаконня і криміналу. Завжди страшно йти на стадіон, - каже Карло Родрігес. - Я рідко ходжу туди сам, але ніколи не ходжу ввечері, це дуже небезпечно для життя».

Керівництво клубу це розуміє і просить Лігу хоча б не призначати матчі на вечірній час. «У нас немає іншого вибору. На наших уболівальників нападають і грабують прямо біля стадіону», - написав президент Сан-Лоренцо Матіас Ламменс в своєму зверненні.

На переговорах з Лігою представники клубу розповіли драматичну історію. Під час матчів на охоронюваних парковках крадуть колеса, акумулятори, подушки безпеки - іноді, щоб не морочитися, все це забирають разом з автомобілем. Взяти таксі, щоб дістатися до стадіону, теж не варіант - більшість таксистів відмовляються їхати до Флореса.

У квітні 2015 року поліція виявила у Флоресі автомобіль з чотирма трупами на борту. Машину обстріляли, кожен пасажир отримав по кілька куль в голову. Кажуть, не поділили наркотичний бізнес.

У 2014 році федеральна поліція накрила у Флоресі банду наркоторговців і вилучила понад 100 кілограмів марихуани і 3 000 доз пако (дешевий наркотик, який виробляється із залишків кокаїну; популярний серед підлітків). Також було вилучено зброю та боєприпаси. В операції брали участь більше сотні осіб особового складу, танки і вертольоти.

Поліція? Вона є, але сама налякана до смерті. Поліцейські настільки бояться місцевих банд, що іноді виникають химерні ситуації: якщо поліцейський бачить, як бандити посеред вулиці віджимають у чергової жертви телефон або гроші, він просто відвертається.

Перш ніж жертва приверне до себе увагу, злочинці вже сховаються в вузьких темних провулках. Гнатися з ними? "Це безглуздо. І те ж саме вам скаже поліція, - говорить Карло Родрігес, сумно посміхаючись. - Якщо це не день матчу, не думаю, що якийсь поліцейський взагалі ризикне вийти на вулицю».

Єдине середньострокове рішення для Сан-Лоренцо - повернутися в Боедо, де клуб одного разу знайшов світову славу. На початку 1930-х років Святі разом з Бокою, Рівером, Індепендьєнте і Расінгом входили в п'ятірку найкращих клубів Аргентини.

У 1946 році Сан-Лоренцо в рамках європейського турне переміг Барселону, збірні Іспанії та Португалії, а журналісти назвали його «найкращою командою в світі». 22 роки потому команда не програла в чемпіонаті жодного матчу і отримала прізвисько «Лос-Матадорес».

Сан-Лоренцо 12 разів ставав чемпіоном Аргентини. У різний час його тренували Карлос Білардо, Бора Мілутіновіч, Альфіо Базілі і Мануель Пеллегріні. У різний час за нього грали Хосе Луїс Чілаверт, Іван Кордоба, Паоло Монтеро, Анхель Корреа, Езек'єль Лавецці і Пабло Сабалета.

Але зараз клуб переживає важкі часи. В останні роки, правда, Святі виграли чемпіонат (2013) і навіть Кубок Лібертадорес (2014 року), але блиск і гламур скоро зникнуть. І у всьому винен переїзд в цей богом забутий район.