Диванний тренер. Що стоїть за призначенням Гарі Невілла менеджером Валенсії

Це було неочікувано. Дивовижно. Радикально. Навіть комбінація з цих слів не допоможе повністю описати все, що відбулося на "Местальї". Є, звичайно, одне слово, але воно нецензурне.

А ще це було квапливо. Буквально день-два тому повідомлялося, що Гарі Невілл буде лише консультувати Воро, але вчора все обернулося інакше. "Валенсією" керуватиме людина, яка по праву вважається кращим експертом на футбольному телебаченні, але без найменшого досвіду клубної та самостійної роботи.

Сама передісторія цього призначення дуже показова - в тому плані, що тема громадянської війни в керівних сферах "Валенсії" досі актуальна.

Згадайте, як виглядало керівництво клубу до матчу з "Севільєю": власник Пітер Лім, жінка-президент Лей Хун Чан, головний тренер з розширеними повноваженнями зважаючи на відсутність спортивного директора Нуну Ешпіріту Санту і "сірий кардинал" Жорже Мендеш. На ролі останнього, швидше за все, все і закручено.

Не секрет, що Мендешу практично повністю підконтрольна важка вага європейського футболу, а віднедавна йому підкорився цілий клуб. Звільнення залишків старого правління "Валенсії" в особі президента Амадео Сальво, спортивного директора Франсіско Руфете і скаута Роберто Айяли означали посилення в клубі влади агента, чий вплив не можна переоцінити.

"Мендеш - наш друг, а не спортивний директор. Спортивні рішення приймаємо Нуну, я і Лім. Коли ми підписуємо гравця, то дивимося на рівень його гри і потенціал. В даний момент ми не шукаємо спортивного директора", - розповіла якось Лей Хун Чан.

Красиві слова приховують гірку правду. Навряд чи президент не знала, що Нуну є Мендешу не так клієнтом, як другом і товаришем. Він свого часу самовільно купив у "Сан-Пауло" Родріго Кайо за 12,5 мільйонів євро, наплювавши на спільну домовленість щодо Імбули. Не важливо, що перехід не відбувся. Важливо, що Нуну вдарив кулаком по столу, а Мендеш, нібито спостерігаючи за цим з боку, отримав у клубі недоторканність першого ступеня.

За рік "Валенсія" на 150 мільйонів євро купила футболістів, що так чи інакше вважаються клієнтами Мендеша. Влітку "Валенсія" зобов'язана викупити за 15 мільйонів орендованого у "Браги" півзахисника Даніло - і, якщо вірити валенсійської пресі, 14 мільйонів отримає компанія португальського суперагента, що володіє більшою частиною прав на футболіста. Зрештою, суперагент Мендеш не привіз на "Месталью" жодної повноцінної зірки.

Господарю клубу на це можна закривати очі, якщо є результат, але якщо проект, який обіцяв бадьорий старт, скочується за обрій - починаєш підозрювати, що тебе мають.

Мендеш був для Ліма відмичкою у великий футбол, але заради спортивних перемог і розвитку бренду його треба прибирати. Оцінити селекційну роботу Мендеша можна на нуль балів - і Лім, до речі, від цього виграє, отримавши цапа-відбувайла. Винен він лише в одному: що повірив людині, яка його зрадила.

Зрозуміло, що призначення Гарі Невілла відбулося за прямим розпорядженню вищого керівництва - в той час, коли були варіанти, які хоча б логічно можна пояснити зі спортивної точки зору. Але Ліму на посту менеджера зараз потрібна залізобетонно своя людина, бо все це зайшло надто далеко. А вплив Мендеша на індустрію настільки потужний, що атакувати його треба було тільки з тилу, усунувши ризик підписати троянського коня.

І хіба Ліму це не вдалося? Тренерським дуетом у "Валенсії" з розширеними повноваженнями зважаючи на відсутність спортивного директора стали не просто друзі Ліма, але ще і партнери по бізнесу (50% акцій клубу "Салфорд Сіті" належать Ліму, 50% порівну розподілені між випускниками Класу-92). Контракт до кінця сезону - достатньо, щоб розібратися з закулісними махінаціями португальського агента, який вирішив погратися чужими іграшками. А далі життя покаже.

Передбачити, яким тренером стане Невілл в абсолютно чужій футбольної культурі не те щоб важко, а майже неможливо. Очевидно лише те, що спортивного сенсу в його призначенні мало. Висвітлювати оптимізмом кар'єрного повороту кращого ТБ-експерта можуть тільки люди, які жадають побачити, нарешті, відмінної теоретика у справі. Їх більшість і до клубу вони, швидше за все, байдужі в ще більше, ніж, власне, до самого Невілла і, можливо, навіть до Ла Ліги.

Розчарувати ж такий твіст долі міг лише терплячих уболівальників "Валенсії". Коли людина без грама досвіду (бути другим у збірної і рулювати цілим клубом - речі непорівнянні) очолює команду, що має намір кинути виклик Мадриду та Барселоні, починає здаватися, що тунель кільцеподібний і для апокаліпсису йому не вистачає лише герметичності.

Зате тепер за "Валенсією" стежитимуть навіть ті, хто знайомий з Прімерою тільки через "Реал" і "Барселону", а впливу лиходія Мендеша на клубні справи, швидше за все, прийшов кінець. Нехай навіть для цього довелося провернути угоду в стилі Football Manager.