Круте піке. Як справи у Хомченовського в Понферрадінi

Якщо ви думаєте, що для вас останні 7 місяців вийшли поганими, вам варто познайомитися з Дмитром Хомченовським.

Станом на літо 2015 го він був не просто кандидатом до збірної України. Один з лідерів «Зорі», швидкий і креативний, він вигідно вирізнявся на тлі сірої маси звичайних українських півзахисників-роботяг. Швидке зубожіння українського чемпіонату спонукало Дмитра податися до Європи – і вибір, м'яко кажучи, здивував усіх. 27-го серпня Хомченовський забив «Легії» в ЛЄ, 30-го – допоміг команді зіграти внічию з київським «Динамо», а 3 вересня перейшов клуб, назву якого не зміг навіть вимовити на прес-конференції.

- Забив у кубку гол «Ейбару»…

- В різних інтерв'ю стверджував, що завданням є вихід до Прімери;

Хомченовський: "Понферрадіна" стане для мене трампліном для переходу на новий рівень

Хомченовський: Якби "Зоря" пройшла "Легію", я б залишився

- З тріском програв конкуренцію 32-річному Альваро Антону. Цей вінгер, якщо кому цікаво, майже всю кар'єру провів саме в Сегунді: грав за «Вальядолід», «Расiнг Ферроль», «Рекреатіво», «Картахену», «Гвадалахару» – зараз от настала черга «Понферрадіни». По весні Хомченовський став другим українцем, який грає в Іспанії на лівому фланзі атаки і виходить в своєму клубі на заміну – але, на жаль, без особливого блиску. Голiв й ассистiв у Сегунді на його рахунку і далі нема.

Якщо абстрагуватися від української теми, то «Понферрадіна» просто впала під тягарем власних очікувань. Всі її легіонери провалюють сезон (Хомченовський опинявся на лаві вже 16 раз в чемпіонаті, Кайяду й Баша – по 14, Джорджевіч – 13), як і команда в цілому. Тренер, який підняв клуб до рекордних вершин, вже в Понферрадi не працює: Хосе Мануель Діас, який багато років працював в системі самого «Реала», звільнений в січні і поступився посадою досвідченому (більше 30 років тренує) Фабрісіано Гонсалесу. Команда пережила 12-матчеву безвиграшну серію і, хоч і почала останнім часом перемагати, але піднялася тільки на 18-е місце в таблиці.

Зрозуміло, Хомченовський не гірше Альваро Антона. Рівно так само, як Дьюмерсі Мбокані, який зараз забиває в АПЛ, був не гірше за Кравця. Але в обох випадках тренер віддав перевагу просто довіритися своєму і більш зрозумілому гравцеві, ніж возитися з чужим і каламутним (ви ж не думаєте, що в Іспанії дивляться матчі попереднього раунду ЛЄ?). Між іншим, правильно зробив – легіонер повинен показувати рівень тут і зараз, без розкачки. А ось Діма, підписавши трирічний контракт з клубом Сегунди, вчинив абсолютно неправильно.

Кар'єра у кожного спортсмена одна, її не можна переграти. Безглуздий вибір команди, яка навіть в плей-офф Сегунди не грала ніколи, поставила успіх Хомченовського як спортсмена під загрозу. «Зоря» без нього не впала, збірна України – тим більше, а ось Дмитро, можливо, найважливіший сезон в кар'єрі просидів на лавці. Лідер команди, яка доходить принаймні до останнього раунду кваліфікації ЛЄ, був потрібний багатьом; а хто зазіхне на резервіста аутсайдера Сегунди?

І будь ласка, не треба згадувати таку абстрактну і мінливу річ, як «рівень». Діма зараз сидить на лавці 18-ї команди Сегунди, але він же міг би грати в основі 12-ї команди Прімери. В чудовому «Лас-Пальмас» ігровий час отримує іспанець Момо, який не краще Хомченовського ні в чому, але старший на вісім років. Геніальний методiст Кіке Сетьєн розкрився на рівні Прімери, всі гравці атаки при ньому тільки ростуть… А Хомченовський в цей час виходить на 15-30 хвилин потримати м'яч.

Він повинен повернутися. Він повинен знову стати тим, кого полюбили тисячі фанатів за межами Луганська. Швидким, технічним, вибуховим. Від цього виграє не тільки він сам, але й збірна України. І нехай це знову буде «Зоря» – але точно краще бути першим в Запоріжжі, ніж другим у Понферрадi.