Фернандо Редондо і дорога ціна Галактікос: Перес підняв Реал, зрадивши його найкращого півзахисника

Найчастіше у футбольний фольклор потрапляють завдяки голам чи сейвам; рідше - підкатам, які когось скалічили.

Фернандо Редондо це зробив фінтом. В Іспанії він відомий як "п'ята на Олд Траффорд". 17 квітня 2000 року аргентинський хавбек виконав її, опинившись у майже безвихідному становищі на лівому фланзі нападу.

"Якби Редондо зробив це зі мною, я біг би до самого Буенос-Айреса", - сміявся потім Іван Кампо.

Йому легко - він був серед переможців. А ось кар'єру Хеннінга Берга, який став жертвою магії аргентинського Принца, фінт знищив. Вже за кілька місяців його віддали до "Блекберна", і більше норвежець в гранди не повертався.

***

На піку форми Фернандо був нещадним. Крихкий, але жорсткий; елегантний, проте самовідданий - він поєднував у собі несумісне.

Про таких кажуть, мовляв, штучний товар. За останні 20 років ми побачили чимало реінкарнацій Давідса, Макелеле, Вієйра. Хтось уловлює схожість Верратті з Андреа Пірло. Редондо ж спадкоємців не залишив – пішов із кінцями.

"У цього хлопця в ногах магніти!" - захоплювався Алекс Фергюсон після поразки, в яку напередодні ніхто не вірив ані в Британії, ані на континенті.

"МЮ" у сезоні-1999/00 був надзвичайно сильним і випереджав конкурентів по АПЛ на 20 очок. "Реал" же в Прімері виглядав слабко і ледве тягнув п'ятий рядок. Це був дуже дивний чемпіонат – золото взяв "Депортіво", а "Севілья", "Бетіс" та "Атлетіко" вилетіли до Сегунди. Все змішалося – і коні, і люди.

"Схильний до травм хавбек, який має вплив на президента і добре працює ліктями", - так написала про Редондо The Guardian у прев'ю до чвертьфіналу. Британських зазнайок покарали стильно і жорстко.

А потім ще "Баварію" у півфіналі та "Валенсію" у вирішальному матчі на "Стад де Франс". Напевно, це був один із найодносторонніших фіналів в історії ЛЧ - Редондо самотужки виграв центр поля, не давши Мендьєті продемонструвати і десяту частку звичної краси.

***

Капітанська пов'язка, овації "Бернабеу", приз найкращому гравцеві сезону від УЄФА – ось вона, вершина.

Редондо йшов до неї довго. На початку його шляху не було нетрів, як у Марадони чи Агуеро - навпаки, там стояв цілком респектабельний особняк у зеленому передмісті Буенос-Айреса; батько, який вдало вклав гроші в бізнес; юридичний факультет та недільні меси разом із сім'єю.

Футбол був його даром, покликанням. У школу "Аргентинос Хуніорс" Фернандо забрали в 11 - скаути були вбиті наповал і пообіцяли сім'ї, що хлопець піде далеко.

У чемпіонаті Аргентини він дебютував уже у 16 ​​років, до цього ставши найкращим гравцем престижного молодіжного турніру у Бразилії. Починаючи з 1988-го, Редондо постійно виходив в основі "Аргентинос Хуніорс" і з другої спроби потрапив до символічної збірної чемпіонату.

За допомогою Редондо "Тенерифе" посів 5-е місце у чемпіонаті та пробився в Кубок УЄФА, але Принцом його прозвали не фанати, а Дієго Сімеоне. Разом вони виграли Копа Америка-93 і готувалися повторити успіх на ЧС, але Аргентину, яка ідеально стартувала, вбив позитивний тест на наркотики у Марадони.

Згодом Редондо так і не зробив кар'єри у збірній. На ЧС-1998 він не поїхав, відмовившись стригти волосся, як того вимагав Даніель Пассарелла. Фантастичний ідіотизм, але це правда. Батістута підкорився, а Редондо та Каніджа – ні, і їх не взяли.

Втім, для слави Принцу вистачало клубів. У 1994 році він переїхав до "Реала", і з першої ж спроби команда відібрала чемпіонство у легендарної "Барси" Йохана Кройфа. Саморано взяв Пічічі, Лаудруп шокував асистами, але й домінування Редондо в середині поля не залишилося поза увагою. У Мадриді його полюбили як ніде.

***

"У мене позиція, на якій чудово видно всіх партнерів та гру. В одних моментах треба сповільнюватися, а в інших – йти вперед та прискорюватись. Шостий номер дає команді баланс при обороні та сприяє розвитку атак. Здається, це ключова позиція", – така філософія Редондо.

З молодих років він любив "гамбету" - швидкісний дриблінг; з віком пасів назад побільшало, але пристрасть не зникла, і це створювало Редондо і шарм, і проблеми. Били його багато та сильно.

З іншого боку, коли він набирав форму, то був непереможний. Оборона чи атака – неважливо. Взяти фінал ЛЧ-1998 – на "Реал" тоді не ставив взагалі ніхто. Юпп Хайнкес уже сидів на валізах через погані результати, а проти Мадрида грав найкращий півзахисник світу, який за кілька місяців приведе Францію до перемоги на ЧС. Що робить Редондо? З'їдає Зідана з тельбухами.

"Ювентус" так і не знайшов інших шляхів, залишившись без свого мозку в центрі, і єдиний гол Пежи Міятовича приніс "Реалу" шостий Кубок чемпіонів – перший за 32 роки.

***

Йому просто не пощастило, що прийшов Перес. При будь-якому іншому босі Редондо залишився б у Мадриді до самого кінця.

2000 рік – дивний час на "Бернабеу". Ніщо не вказувало, що Лоренцо Санс програє президентські вибори. Так, клуб загруз у боргах, але він щойно виграв ЛЧ і мав шикарний склад. Які претензії?

Флорентіно Перес вирвав перемогу, продавши людям не реальну програму, а мрію – нічого не нагадує? Він водночас говорив про виплату боргів і клятвенно обіцяв переманити лідера "Барселони" Луїша Фігу, для чого потрібно було б побити світовий трансферний рекорд.

Розумний, освічений Редондо на це не клюнув і публічно підтримав Санса, а той візьми та програй. Різниця склала лише 3000 голосів.

Для Принца це була точка неповернення. Фігу переїхав до "Реала" за 62 млн; за ним прибули Флавіо Консейсао і Клод Макелеле - всім було зрозуміло, по чию душу. Фанати протестували, малювали банери, виступали проти Переса, але все мимо. Фло позбавлявся внутрішньої опозиції і разом з Редондо на двері вказали Фернандо Єрро і Фернандо Морієнтесу.

Згодом це стане візитною карткою Переса - він викине і Рауля, і Касільяса з Рамосом. Ніхто з легенд не закінчить кар'єру у "Реалі".

Родзинка відходу Редондо в тому, що йому навіть не повідомили переговори з "Міланом". Ще й оголошення на сайт залили, мовляв, трансфер відбувся "внаслідок бажання гравця".

Дель Боске на прес-конференціях згоряв від сорому, коли журналісти зачитували йому звернення Редондо:

"Ніхто з Реала не зв'язався зі мною, щоб розповісти про переговори. Мені постфактум сказали, що всю інформацію передано агенту. Я зателефонував йому, і він підтвердив, що говорив з "Міланом", і що угода узгоджена з "Реалом". Рішення піти було не моїм. Клуб хотів, щоб я пішов, і я не міг йому чинити опір, але я відмовляюся погоджуватися з тим, щоб ця пляма лягала на моє ім'я".

***

Сумно. Редондо тільки-но виповнився 31 рік, і в запасі у нього ще була пара-трійка сезонів.

Гальяні закидали яйцями, коли він під'їхав до "Бернабеу", але Адріано посміхався як людина, котра зірвала джек-пот. Влітку 2000-го купував не лише "Реал". "Юве" привіз Давіда Трезеге, "Рома" вмовила на переїзд Батістуту, "Лаціо" склав геніальну пару форвардів з Ернана Креспо та Клаудіо Лопеса. Редондо здавався адекватною відповіддю їм усім одразу.

Хто б тоді сказав задоволеному директору "Мілана", що дебют Принца у червоно-чорній формі пройде через 28 місяців після його покупки?

Він невдало ступив у ямку на мокрому газоні під час тренування, отримав розтягнення коліна. Знадобилась операція, і її провели з помилками. Пішов рецидив – один, другий… У серпні 2001-го Редондо прийшов до офісу Гальяні, щоб відмовитися від своєї зарплати, машини та будинку, які орендував клуб, доки він не встане на ноги.

"Фернандо класний гравець, але перш за все він приголомшлива людина. Я все життя у футболі і жодного разу не зустрічав нічого подібного", – не приховував емоцій Адріано.

Будинок і машину йому залишили – Берлусконі наполіг, а от зарплату почали виплачувати з січня 2002-го, коли Редондо вперше вийшов на заміну – за п'ять хвилин до кінця поміняв Шеву.

Себе колишнього він більше не знайшов, хоча й виграв із "Міланом" ще одну ЛЧ. Вік і травми навалилися на повну, і в 2004 році після чергового пошкодження Принц здався. Від його коліна вже нічого не залишилося, продовження обіцяло лише інвалідне крісло.

***

Ті, що вірять у карму напевно вкажуть на неї - типу, силою милий не будеш; циніки ж побачать просто прикру випадковість, і їм теж нема що заперечити. Але що по фактах?

Італійські ЗМІ звинувачували Переса, мовляв, Фло продав тріснуту склянку. У "Мілані" все заперечували – на момент переходу Редондо був абсолютно здоровим. Справа не в диверсії – просто "Реал" починав еру "Галактікос", а де ліс рубають…

Роналдо, Зідан, Фігу та Бекхем в одній команді – після цього футбол ніколи не буде колишнім. Зараз усі звинувачують шейхів та росіян, але, якщо чесно, гонка озброєнь почалася саме тоді, і розпочав її "Реал". Під суперзірок підтягнулися спонсори, небувалі рекламні контракти – і закрутилося.

Наразі вже мало хто згадає, що з Редондо Мадрид виграв дві Ліги чемпіонів, а з Фігу – одну. Історію пишуть переможці, а виграв за підсумком Перес.

Аргентинця в епоху тік-току і стрімінгів згадують рідко і в основному по квітнях - до річниць "того самого" фінта на "Олд Траффорд". Несправедливо, так, але хіба світ хоч колись був справедливим? У правилах такого немає.

Редондо на всі виїзди брав із собою книги, в основному класиків магічного реалізму – Борхеса та Маркеса. Жалість недоречна - він чудово знає, як влаштований наш з вами Макондо.