Поп-зірка. Чому не варто чекати від Неймара того, до чого він не готовий

«Сльози не є ознакою слабкості». Після матчу з Коста-Рікою Тіте захищав Неймара, намагаючись заспокоїти бурю в інтернеті. Тренер продовжує вірити в нього завдяки його таланту і всупереч його слабкостям. Але що переважує - слабкості або талант - питання делікатне, і відповідь на нього формує уявлення про про імідж Неймара в сучасній збірній Бразилії.

Правда, що з моменту дебюту в складі Селесао в 2010 році Неймар є недоторканною персоною: кількість його матчів у футболці бразильської збірної наближається до сотні, а на полі форвард в середньому проводить 84 хвилини. Що відбувається, коли Неймар не грає взагалі, - це одне. Але що може статися, якщо замінити Неймара прямо по ходу важливої ​​зустрічі, скажімо, через травму?

Що б не відбувалося, Неймар залишається лідером в плані створення моментів з нічого. Гру з мексиканцями не буде гріхом назвати його найкращим матчем на поточному чемпіонаті світу. Навіть у зустрічі з Коста-Рікою, яка складалася не найкращим чином і завершилася показушним сльозопусканням, він все-таки знайшов свій гольовий шанс. Зрештою, щоб забити гол, йому потрібно нанести в два рази менше ударів, ніж Мессі і Роналду. Така статистика.

Безумовно, Неймар - лідер збірної Бразилії, яка на поточному турнірі чи не єдина показує цілісний футбол. Але такими ж лідерами є Коутіньо, який в перших матчах навіть затьмарив Неймара, і Вілліан, який провів хороший матч з Мексикою. Часті перехоплення Неймаром м'яча у Марсело говорять не про егоїзм, а про довіру з боку Тіте і готовність команди терпіти і чекати, коли форвард нарешті стане ватажком.

Що ж тут не так?

На поточному чемпіонаті світу Неймар пролежав на полі 14 хвилин, і велика частина цього часу витрачена на відточування акторської майстерності. У матчі з Коста-Рікою його непідконтрольний язик настільки набрид арбітру, що той вирішив провести з форвардом виховну бесіду. Проблема лише в тому, що такі бесіди арбітри ведуть не з Мальдіні, Пуйолем, Хаві, Іньєстою або Зіданом, а з футболістами, які затримуються з ментальним дорослішанням.

Неймара дійсно часто б'ють, як і будь-якого іншого технічно обдарованого футболіста, здатного самотужки «робити різницю». У матчі з Коста-Рікою його дістали чотири рази, з Сербією - три, з Мексикою - шість, а зі Швейцарією - цілих десять. Це багато і боляче. На цьому чемпіонаті світу Неймара б'ють по ногах частіше, ніж будь-якого іншого футболіста.

Але цимес в тому, що умовних Мессі і Іньєсту за всю кар'єру били не менше, і вони обходилися без театру пафосних сліз, цим створюючи собі імідж бійців і ватажків. Театральність - це поширена серед молодих футболістів модель поведінки, коли хочеш показати всьому світу, що зупинити тебе можна тільки за допомогою грубого фолу. Цим страждав навіть Роналду, поки не подорослішав.

Неймар досі шукає себе. Це почалося з переходу в ПСЖ, коли він захотів вийти з тіні (але потрапив в ще більшу тінь Ліги 1), і триває досі, знаходячи вираження в вермішелі на голові і черговій зміні іміджу напередодні плей-офф.

Але весь світ, незважаючи ні на що, знає Неймара як дуже технічного футболіста і лідера, при цьому не бачачи його в ролі ватажка. Ватажок - це імідж, який ти сам собі створюєш. У Неймара не буде шансів до тих пір, поки він нарешті не зрозуміє, що часи, коли бажання пограти на публіку ще якось виправдовувалося, давно минули. Настав час показати, що у тебе є внутрішній стержень. Марадона йшов з поля з розпухлими гомілковостопними суглобами, але мало хто про це здогадувався.

Поки ж, дійсно, «Неймар грає в футбол так само добре, як і верещить». Такий його імідж на даний момент його життєвого шляху - імідж поп-зірки. Він показує хороший футбол, але не варто чекати від нього того, до чого він (поки що?) не готовий психологічно.