Найкращe - не означає достатньо. Підсумки 24-го дня Чемпіонату Світу-2018

UA-Футбол підводить підсумки передостаннього ігрового дня Чемпіонату Світу.

Праве діло

Не зовсім зрозуміло, чи то мова про збіг обставин, чи то про якусь тенденцію. В будь-якому разі, виходить, що успіх збірної на цьому Чемпіонаті Світу насамперед залежав від стабільності та яскравості на правому фланзі оборони. Аргентина та Бразилія замінювали правих захисників протягом турніру - і вилетіли, іспанці вдалися до незрозумілої ротації між Карвахалем та Начо - і пішли за ними. Мабуть, найбільш критикованим гравцем збірної Німеччини на турнірі разом з Месутом Озілом був Джошуа Кімміх. Тільки-но шведам довелося замінити правого захисника Лустіга через дискваліфікацію - вони вилетіли, причому дублер Мікаеля Еміль Крафт провалив матч. Правий захисник мексиканців Едсон Альварес, який не вийшов з перших хвилин у переможному першому матчі групового турніру проти німців, забив у власні ворота в останньому, надалі обидва голи бразильців в 1/8 фіналу прийшли з його флангу. Росіянин Ігорь Смольніков, який замінив Маріо Фернандеса, був вилучений з поля. Той самий Фернандес в підсумку став антигероєм збірної, схибивши пенальті у серії.

В той же час всі праві захисники півфіналістів турніру відіграли чудово. Бенжамен Павар забив один з найкращих голів, Шиме Врсалько віддав один з найважливіших асистів для своєї збірної - в матчі проти Англії у півфіналі. Тома Меньє після вчорашнього голу став найкориснішим захисником турніру за схемою "гол+пас" (1+2).

Та ще й завершував одну з найгарніших контратак на турнірі класним ударом, з великими труднощами витягнутим Пікфордом. А Кіран Тріпп'єр залишився найкориснішим в плані створення моментів. Після участі в чотирьох з восьми ударів своєї збірної за перші 60 хвилин матчу проти Бельгії (всі - паси), після семи пасів під удари за підсумками 90-та хвилин він вийшов на перше місце на турнірі за створеними шансами - 24. І навряд чи його будь-хто випередить.

Звісно, слід зазначити, що двоє з трьох найкращих правих захисників на турнірі - насправді не захисники, а латералі. Трійка центрдефів за спиною дозволяла Меньє та Тріпп'єру діяти вільніше, ніж може собі дозволити, наприклад, Врсалько. І все ж не можна не визнати, що обидва скористалися цим вельми ефективно.

Фальшива дев'ятка

Схоже, ще одна необхідна умова для успіху на турнірі - голи головного центрфорварда за його слабкої гри. Олів'є Жиру ще навіть не забивав і піддається критиці впродовж другого турніру поспіль. Проте, його праця у якості "стовпа" дозволяє Кіліану Мбаппе вільніше бігати, а Антуану Грізманну - вільніше пробивати по воротах. Маріо Манджукіч виглядає вкрай загальмованим та незграбним, за 343 хвилини гри в плей-офф відзначився лише шістьма ударами по воротах. При цьому забив два найважливіші голи і віддав не менш важливий асист. Ну а Гаррі Кейн та Ромелу Лукаку побили всі рекорди. Англієць, швидше за все, залишиться найкращим бомбардиром турніру з шістьма голами, бельгієць нині поділяє друге місце з чотирма. При цьому дев'ять з десяти голів цих форвардів були забиті у ворота Панами та Тунісу, а плей-офф обидва провели вкрай невдало.

Гаррі занадто часто намагався діяти глибоко в підіграванні без будь-якого успіху і вельми незграбно виглядав у межах штрафного майданчика. Власне, у матчах плей-офф він жодного разу (!) не влучив у площину воріт з гри. На його рахунку лише гол з пенальті та вісім неточних ударів. На 22-ій хвилині вчорашнього матчу він отримав відмінну можливість перервати цю серію, проте з 15-ти метрів пробив погано. В підсумку він лише 26 разів торкнувся м'яча, з них 25 - за межами штрафного бельгійців. Черговий провальний матч.

Лукаку використав два ще кращих шанси ще гірше, при фактичних виходах сам-на-сам заплутуючись у ногах. Він закінчив плей-офф без єдиного голу і з одним ударом у площину воріт з восьми спроб. Ромелу хоча б добре виглядав в підіграванні. Пристойне розгортання атак у матчі проти бразильців, вчорашній пас, який почав першу гольову атаку, досить непогані дії в ролі все того ж "стовпа", що дозволяли Азару та Де Брейне пробивати по воротах з 18-20 метрів. Та все ж для Топ-форварда цього вкрай недостатньо.

Найкращий другий

Найкращий гравець турніру - той, хто приводить свою команду до перемоги. Тому Еден Азар у моєму списку MVP Чемпіонату Світу-2018 йде лише другим і вище вже не підніметься. Проте, він заслуговує на не менші порції компліментів, ніж той, хто стане найкращим. Він та Мбаппе - єдині з суперзірок атаки, хто не розчарував на турнірі. При цьому десятий номер "Челсі" для своєї збірної був важливішим гравцем, ніж 29-й номер ПСЖ. Еден прямо взяв участь в п'яти голах (3+2), відставши за цим показником лише від Кейна, про якого ми говорили.

Йому вдалося 40 разів пройти суперників на дриблінгу, що на 12 більше, ніж найближчий переслідувач. З 77-ма відсотками успіху. На його рахунку 27 зароблених фолів, 17 ударів по воротах. Він ніколи не вимикався з гри, завжди перебував на вирішальній стадії контратак, брав гру на себе, коли партнерам було важко. Він повністю виправдав статус головної зірки та капітана команди. Еден безсумнівно заслужив свій вчорашній гол, забитий за допомогою прориву в штрафний під час контратаки.

Найпримітніший, на мою думку, показник ТТД Азара - 46 дотиків до м'яча у штрафному суперника. Головною його проблемою раніше був надто обмежений діапазон дій. Він полюбляв фінтити на лівому фланзі, зміщуватися звідти в центр з м'ячем і пробивати по воротах з 18-20 метрів або знайти вільного партнера у штрафному. Сам же заходив до штрафного доволі рідко. Тому навіть в найкращі сезони у Англії гравець, який вартий 25-ти голів в 38-ми матчах, забивав лише 16. А в середньому за сезон в АПЛ на його рахунку лише 11.5. Можливо, до неймовірної сміливості при проході трьох-чотирьох суперників, шедевральної техніки, відмінного бачення поля та удару він додасть й вміння та бажання підключатися у штрафний. Судячи з цього турніру, бельгієць вже прогресує в цьому компоненті. Для гідної заміни Кріштіану Роналду у "Реалі" йому це знадобиться.

Команда

При всій яскравості гри Азара Бельгія - перш за все команда. Найяскравіша на турнірі, лідер за забитими голами на цей час (16) і одночасно найзбалансованіша. Меньє став десятим бельгійським автором голу на одному Мундіалі. А це повторення рекорду всіх часів та народів. Аксель Вітсель вчора помилився лише у двох (!) відсотках передач. Гол Меньє організував лівий латераль Шадлі, допомогу Лукаку в цьому моменті ми вже відзначили. Кевін Де Брейне знову був на висоті в конструюванні атак, особливо швидких. Саме він асистував Азару.

Тобі Альдервейрелд витягнув удар Дайєра з лінії воріт, його партнери по центру оборони немолоді Компані та Вертонген (32 та 31 відповідно) також провели відмінний матч та турнір. Тібо Куртуа відіграв на своєму найвищому рівні і допоміг збірній нарешті видати перший "сухий" матч плей-офф ЧС після 14-ти поспіль. Тож славу найуспішнішої збірної Бельгії в історії, першої, що зійшла на подіум Мундіалю, це покоління цілком заслужило. Можливо, воно заслужило навіть більш високу сходинку на подіумі.

Матч за третє місце був далеко не найякіснішим у виконанні "червоних дияволів". Далеко не найшвидшим, далеко не найточнішим, далеко не найродючішим в плані моментів. Втім, і тут високий клас та міць команди далися взнаки. Швидкий гол, впевнена оборона, зразки фірмових стрімких контратак та футзальні перепасування, вміння повернути собі ініціативу і виграти кінцівку першого тайму за ударами по воротах з рахунком 6:0, вміння вистояти під доволі потужним тиском суперника і забити наприкінці матчу - все це ознаки насправді сильного колективу.

Вище голови стрибнеш лише одного разу

Гра збірної Англії в цьому матчі розчарувала і змусила багатьох говорити про випадковість її виходу до першої четвірки турніру. Серія з двох програних матчів поспіль вперше з ЧС-2014 та лідерство на ЧС-2018 за поразками (3) разом з Єгиптом та Панамою лише додали зловтіхи. Ми вже писали про те, чому успіх збірної "трьох левів" не випадковий, тому повторюватися не будемо. Повторимо лише, що поточний Чемпіонат Світу - один з найкращих в історії Англії в ігровому, тактичному, психологічному та громадському сенсах. А ось на кілька запитань спробуємо відповісти. Чому вчора вони виглядали настільки слабко, попри велику перевагу у володінні м'ячем, за ударами по воротах і у площину? Чому грали не так агресивно та зібрано, як у попередніх матчах? Відповіді на ці запитання прості - нестача напруги і класу, а також ротація складу.

Гарет Саутгейт виконав величезну роботу. Не випадково саме ця збірна, а не її зіркові попередниці, заслужила любов всіх англійських вболівальників. При цьому він вичавив з молодих гравців максимум, та й готує їх до ЧС-2022. Нині він закладає фундамент, нині він вибудовує схему та стиль гри. А на цій стадії не надто талановита збірна повинна напружуватися до максимуму в кожному матчі для того, щоб досягти успіху. У напівтовариському матчі без вкрай важливого для такої схеми Хендерсона (Делф, Дайєр та Лофтус-Чік відверто провалилися) максимальної напруги просто бути не могло. Тому тут в результаті позначився клас суперника.

Крім того, при всьому величезному прогресі в бойовитості та характері, всіх традиційних англійських демонів вигнати не вдалося. Відіграватися після того, як пропустили першими, "леви" ще не навчилися. Лише в одному матчі на Чемпіонатах Світу вони спромоглися перемогти після такого, ще в п'яти зіграли внічию. Решту 15 матчів програли. Серед них і два на цьому турнірі, причому обидва - бельгійцям. Рекорд збірної всіх часів за забитими нікого не ввів в оману, адже з 12-ти голів дев'ять були забиті зі "стандартів". Тому не дивно, що після пропущеного на четвертій хвилині підопічні Саутгейта не знайшли рішення. Хоча й в підсумку завдали стільки ж ударів у площину воріт суперника, скільки протягом трьох попередніх матчів плей-офф разом - шість.

Такий футбол потрібен?

Чи потрібен взагалі матч за третє місце? Більшість, серед них й автор цієї статті, вважає, що ні. Раніше хоча б ми отримували щонайменше три голи у таких матчах, а зазвичай чотири-п'ять. Вчора ж був встановлений антирекорд. Причому очікуваний, адже Англія та Бельгія вже вчетверте поспіль не спромоглися на більш, ніж два м'ячі в очних матчах на великих турнірах. Швидкість та точність команд були невисокими (майже сорок втрат м'яча), чималі відтинки матчу - вельми нудними, бракувало й думки. З іншого боку, за статистикою все виглядало непогано - 90 відсотків точних передач, 27 ударів по воротах, з них десять - у площину, що більше середнього на цьому турнірі в півтора рази. Та й виблиски були вельми яскравими. Атаки Меньє, шанс Дайєра, гол Азара, відмінні перепасування бельгійців, енергійний тиск англійців у середині обох таймів.

Якою б не була ваша відповідь на запитання про корисність матчу за третє місце, вчорашній не повинен був її змінити.