Сім років тому його серце зупинилося на 78 хвилин, а тепер він готується стати тренером. ФОТО

Історію Фабріса Мауамба пам'ятають багато шанувальників англійського футболу.

Талановитий півзахисник «Болтона» раптово впав на газон в матчі Кубка Англії з «Тоттенхемом».

Гравця оперативно доставили в реанімацію, де йому врятували життя, але його серце не билося протягом 78 хвилин.

Влітку того ж року було оголошено, що футболіст завершив професійну кар'єру за наполяганням лікарів.

З тих подій минуло вже сім років.

Екс-капітан молодіжної збірної Англії не розгубився і не втратив сенс життя, як інколи трапляється зі спортсменами в таких ситуаціях.

Фабріс витратив цей час на отримання важливих знань.

Він отримав ступінь в галузі журналістики, а також диплом з управління бізнесом.

Це дозволило йому отримати посаду в PFA (Професійна футбольна асоціація).

Але у нього є і інша мрія.

Муамба працює над своєю кар'єрою тренера, займаючись з гравцями юнацької команди клубу "Рочдейл".

«Я завжди відчував в собі тягу до тренерської діяльності, мені здається, що я можу зробити свій внесок у гру.

У мене є син і я дивлюся за тим, як він грає в футбол, мені хочеться допомагати таким дітям.

Будучи гравцем, я не завжди погоджувався з тим, що чув від тренерів і зараз у мене є бажання перевірити самого себе», - каже вихованець «Арсеналу».

З розвитком його тренерської кар'єри допоміг директор Академії «Ліверпуля» Алекс Інгрлторп, який запросив його стажуватися на тренувальній базі в Кірбі.

«Саме це стало поворотним моментом, я усвідомив, наскільки мені подобається вивчати цю гру».

Муамба виявився талановитим учнем і скоро у нього вже були ліцензії рівня Uefa B і Uefa A.

Як же він опинився в Рочдейлі?

«Я розумів, що потрібно бути реалістом.

Мені необхідний тренерський досвід і щоденна практика, перш ніж пробувати свої сили у великій грі».

Він готовий запастися терпінням і пробиватися на вершину з самого дна.

І він знає, що його сім'я прийме будь-яке його рішення.

«Дружина часто запитувала мене, коли ж я вже продовжу займатися цим кожен день, а я тільки сміявся у відповідь.

Я не відчував ніякого тиску, у мене був час, щоб все ретельно зважити».

Фабрісу всього 30 років і вся його кар'єра ще попереду.

Він може дозволити собі нікуди не поспішати.

«Мені подобається займатися з молодими гравцями і спостерігати за тим, як вони стають професіоналами.

У мене є, що розповісти цим хлопцям».

Про своє здоров'я Муамба говорить легко, зараз його нічого не турбує.

Але він все одно береже себе.

«Я не беру участь в тренуваннях 5-на-5, але я займаюся на тренажерах, їм здорову їжу, консультуюся з лікарем і відчуваю себе добре.

У світі повно людей, яким пощастило набагато менше, ніж мені.

У мене є моє життя, моя сім'я і моя робота, мені більшого і не треба».