Осінні підсумки. Динамо. Ілюзія польоту

Гучні покупки, а за ними – сіра, безвольна гра в протистояннях з усіма основними конкурентами, натужний вихід з далеко не найсильнішої групи в Лізі Європи з двома поразками від скромного бельгійського «Ґенка». Вдома кияни за грою вчисту поступилися «Шахтареві», «Металісту» і «Чорноморцю» і по ділу вдома зіграли внічию з «Дніпром». Блохіну і його підопічним сильно пощастило, що суперники хибили не менше. Та загалом ситуація для «Динамо» невтішна: п’ять очок відставання від «гірників» відіграти так само складно, як втримати очкову перевагу над дніпрянами і харків’янами. То якщо не станеться дива і навесні кияни під керівництвом того ж тренера не здійснять ігрового прориву.

Трансферна діяльність

Якщо не враховувати Артема Мілевського, Раффаеля і Мілоша Нінковіча, які нарешті розірвали стосунки з командою київського «Динамо», Дениса Бойка, Сергія Люльку, Ескобара і Факундо Бертольо, які відправилися в чергові оренди, то влітку на увагу заслуговують п’ять динамівських втрат. Лівий оборонець Тайє Тайво флангу не підсилив і перейшов у турецький «Бурсаспор». Хавбек Ніко Краньчар впродовж київського етапу кар’єри більше лікувався, ніж грав, тому відмова від його послуг теж виглядала логічною. Тут би задатися запитанням, навіщо, знаючи про його проблеми зі здоров’ям, хорвата запрошували взагалі. Але то тема іншої розмови.

Фото - Getty Images

Центральний оборонець Тарас Михалик впродовж сезону-2012/2013 багато помилявся і не витримував конкуренції з боку Хачеріді та Віди. Його перехід в російський «Локомотив» видавався кроком цілком логічним. Нападникові Артему Кравцю не допомогли два забитих ним голи у матчі заключного туру попереднього чемпіонату у ворота запорізького «Металурга». Блохін не став чекати, поки Артем відновить форму і відпустив його в оренду в київський «Арсенал», щоб через півроку дати Кравцю на зимових зборах новий шанс. Також на правах оренди, але з першочерговим правом викупу, в німецький «Фрайбурґ» відправився швейцарський універсал Адмір Мехмеді. Виходить, усі розмови про неймовірний потенціал хлопця, який треба розкрити, виявилися пустими балачками.

Придбань було багато. На трансфери керівництво киян витратило 46 мільйонів євро. Це більше, ніж за весь минулий рік, коли за переходи гравців керівництво киян заплатило 40 мільйонів. Здавалося, ефект мав бути відповідний. І справді, конголезький нападник Дьємерсі Мбокані розпочав агресивно, розродившись п’ятьма голами в стартових семи турах чемпіонату України, а також м’ячем у ворота казахстаського «Актобе» в матчі Ліги Європи. Втім, надалі атакувальний порив африканця вщух настільки, що за наступних три з половиною місяці він відзначився лише чотирма м’ячами, а найпам’ятнішою витівкою Мбокані стало вилучення на 17-й хвилині єврокубкового матчу в Туні.

Гравець збірної Нідерландів Жермейн Ленс приєднався до команди на самому старті сезону, не пройшовши міжсезонних зборів. Відповідно, в форму голландець входив поволі і почав приносити команді користь лише під кінець вересня. Центральний оборонець Александар Драґовіч помилок наробив стільки, що столичні вболівальники почали з ностальгією згадувати про Михалика. Тарас теж хибив, але ці хиби бодай можна було виправдати втратою гравцем форми через частий травматизм. Дії Драґовіча іноді виглядали авантюрними, а то й непрофесійними. Лівий оборонець Бенуа Тремулінас приходив з «Бордо» в статусі гравця збірної Франції, а за якихось п’ять місяців перетворився на гравця динамівського запасу. Навіть Тайво весняного зразка грав у захисті більш дисципліновано. Не дивно, що Бенуа програв конкуренцію поверненому з оренди з «Говерли» Євгенові Макаренку.

Фото - Олександр Приходько

Власне, Макаренка поряд з півоборонцем Юнесом Беландою можна назвати найвдалішими придбаннями киян впродовж літнього міжсезоння. Марокканець додав діям киян в середині поля стрімкості, фізичної міці, непередбачуваності. Може, додав би і думки, але командна думка – поняття, яке прищеплює не окремий гравець, а тренер. Також з оренди із московського «Спартака» повернувся «хвилеріз» Оґнєн Вукоєвіч, якого Блохін у команді начебто й не бачив. Натомість Ігор Михайлович Суркіс заявив, що рішення відпускати хорвата в Білокам’яну було помилкою. Вукоєвіч повернувся і попервах грав у опорній зоні навіть регулярніше, ніж Міґел Велозу.

Фізична готовність

В сезон кияни входили натужно, що пояснюється з одного боку браком часу на повноцінну підготовку, з іншого – великою кількістю новачків, які приєднувалися до колективу в ході міжсезоння. Так чи інакше, повноцінно розбіглися динамівці, починаючи з другої половини вересня і утримували форму впродовж усього жовтня. Дисбаланс у функціональну готовність команди вносили від’їзди футболістів до лав збірних. Для топ-клубів це явище звичне, а тренерський штаб «Динамо» щоразу сприймає такий стан речей, наче щось неймовірне. Загалом можна зробити висновок, що функціонально до сезону кияни були готові непогано і їхні невдачі якщо й пов’язані з фізичною формою, то лише частково і проявлялися ці недоліки в окремих відрізках окремих матчів.

Тактична гнучкість

Здебільшого Блохін розставляв підопічних за схемою 4 – 1 – 4 – 1. Втім, у матчах, в яких на поле виходив Сергій Сидорчук, команда діяла в розстановці 4 – 2 – 3 – 1. Сергій при цьому грав чистого опорника поряд з Міґелом Велозу чи Оґнєном Вукоєвічем, а на атаку повноцінно діяв лише один центральний хавбек. Постійно змінювалися флангами динамівські вінґери, але загалом великої тактичної гнучкості динамівці не демонстрували.

Очоливши «Динамо», Олег Блохін відразу почав декларувати бажання повернути команді її «канонічний» стиль гри, з широким використанням флангів, зі швидкими контракціями через краї. Підводячи підсумки минулого сезону, UA-Футбол відзначав, що найбільше гольових комбінацій кияни провели через центральну вісь. Тоді за весь сезон таких назбиралося 20. Разом з тим, ми відзначали, що значну частину цих результативних атак команда провела ще при Сьоміні, а з Блохіним відсоток флангових акцій збільшився.

Нині, в момент, коли Олег Володимирович перебуває біля динамівського керма вже понад рік, спостерігаємо цікаву картину: у 18-ти матчах чемпіонату кияни забили через центр вже 19 голів, тоді як результативних атак через фланги, завдяки штрафним, кутовим і пенальті проведено лише 17. Це зайве підтвердження слів експерта нашого видання з тактики Івана Гука, який в одному зі своїх оглядів акцентував увагу на тому, що футболісти «Динамо» орієнтуються на індивідуальні дії і роблять обводок в кілька разів більше, ніж не менш майстровиті представники топ-клубів. Використати всієї ширини поля кияни наразі не можуть чи не здатні. Звісно, зміщення флангових гравців у центр – одна з родзинок у грі нинішнього «Динамо. Але було б непогано, якби такі атаки чергувалися з класичними фланговими акціями.

Статистика «напрямків» атак, які призвели до пропущених «біло-синіми» голів наочно підтверджує значні проблеми динамівців у центрі оборони, а також на лівому фланзі.

Оптимальний склад

Основа «Динамо» залишалася сталою напередодні майже всієї осінньої частини сезону. Варіативною залишалася хіба-що центральна вісь півоборони. В основі сезон розпочинав Денис Гармаш. Та він травмувався і надалі дует атакувальних ценральних хавів з Юнесм Беландою найчастіше складав Лукман Аруна. Романові Безусу Блохін довіряє неохоче. В опорній зоні, як було сказано вище, попервах частіше грав Вукоєвіч, однак згодом своє звичне місце міцно зайняв Велозу. Оґнєн виходив на поле епізодично. Натомість виходи Сидорчука поряд з хорватом чи португальцем означали бажання Блохіна зміцнити оборонні редути через гру в два опорних хави.

Олександр Шовковський грав у воротах більш надійно, лише коли капітан лікувався, до рамки повертався Максим Коваль. Основним правим беком вважався Даніло Сілва, однак старт і фініш сезону він пропустив через травми. На його місці грали Домаґой Віда чи Олег Гусєв. Місце в оптимальному складі віддаємо Гусєву, оскільки він часто виходив у основі на різних позиціях, на обох флангах півоборони. Зліва Блохін попервах довіряв іменитому Тремулінасу, але той з точки зору оборонця грав жахливо настільки, що з часом основним міцно став більш надійний Макаренко. В центрі оборони однозначно основним вважався Євген Хачеріді. Поряд з ним діяв Александар Драґовіч, а на підміні був Віда. Може, австрієць почувався б не настільки незамінним, будь здоровим Євген Селін, якого Блохін розглядав, як потенційно основного центрбека поряд з Хачеріді.

Провідним центральним нападником був Дьємерсі Мбокані. Свій шанс провідний у минулому сезоні Браун Ідейє отримав після того, як у конголезця спав стартовий запал і виникли проблеми з дисципліною. Кілька вдалих матчів нігерієць теж провів, але свого шансу сповна теж не використав, заробивши безглузду червону картку в матчі в Полтаві.

Найкращий гравець осінньої частини – Андрій Ярмоленко

15 голів у 25-ти матчах – то вершина айсбергу. Чого варте «Динамо» без Ярмоленка, продемонстрував матч у Луганську. Андрій був дискваліфікований, а його команда в наступі виглядала відверто беззубо. Залежність «Динамо» Блохіна від Ярмоленка є високою настільки, як залежність команди Сьоміна під час першої його динамівської каденції від Мілевського.

Мабуть, для команди в цілому то не надто добре, бо таке явище свідчить про недостатню гармонію зіграності колективу. Так чи інакше, Ярмоленко лідерські функції витримує з честю. В матчі в луцьку проти «Волині» він своєю зарядженістю на боротьбу сколихнув команду і змусив її забути нереалізований Гусєвим пенальті, а також божевільний гол Немчанінова.

Розчарування осінньої частини – Олег Блохін

Похибки в роботі динамівського наставника помітні ледь не в усьому, за що він брався. Декларований на початку його діяльності біля керма рідної команди курс на українізацію складу доведений до того, що в мить, коли травмувалися Гармаш і Селін, існувала реальна проблема виконання ліміту в національному чемпіонаті. Ефекту від потрачених за останній рік 80-ти мільйонів євро на трансфери майже не видно. Повноцінної користі команді не приносить фактично жоден з вартісних новобранців. «Динамо» виглядає відверто прямолінійним з тактичної точки зору. Крім того, діяльність Блохіна постійно супроводжують конфлікти з пресою, суддями, вболівальниками і підопічними.

Фото - Олександр Приходько

Зрештою, усе вище перераховане можна списати на особливості професійної діяльності і на норов непростої людини. Нічого нового не сталося. Припустимо, новачкам справді не вистачило часу на адаптацію і користь вони почнуть приносити вже після зимових зборів. Не можна також виключати, що з часом «Динамо» обживеться не універсальним для всіх випадків тактичним шаблоном, а набором тактичних варіантів. Конфлікти? Блохін завжди був таким, подобалося це комусь чи ні.

Але ось чого справді виправити неможливо, так це вчинку Олега Володимировича у ставленні до своїх колег Андрія Баля, Олексія Михайличенка і Юрія Роменського. Хто б не приймав рішення про відставку помічників наставника, Блохін у всій цій історії виглядав жалюгідно. Якщо Олег Володимирович вирішив відмовитися від послуг багаторічних однодумців сам – він виставив себе егоїстом, списавши помилки власні і тренерського штабу в цілому на тих, хто по рангу нижче. Якщо відставка тріо асистентів була рішенням президента клубу – Блохін мав проявити волю і піти з солідарності. Втім, цієї риси Олег Володимирович не проявив, банально вхопившись за робоче місце.

Кращий матч осені

12-й тур. «Динамо» - «Металург» Д - 9:1

Цій зустрічі передувало дві парадоксальних нічиїх з рахунком 2:2. Спершу кияни дивом врятувалися від поразки в Полтаві, а потім, ведучи після першого тайму 2:0 в матчі Ліги Європи у Відні, втратили перемогу в грі з «Рапідом» буквально перед фінальним свистком. З донецьким «Металургом» кияни зустрічалися менш, ніж зва два тижні до того в рамках 1/16 фіналу Кубка України. В тій зустрічі тренер суперників Сергій Ташуєв виставив експериментальний склад. Та навіть проти нього основа «Динамо» грала непереконливо, здобувши натужну перемогу 3:2.

Іншими словами, оптимізму київським прихильникам футболу напередодні другого побаченя з «Металургом» бракувало. Блохін й узагалі знаходився на грані відставки. Початок гри стривожив ще більше. Ні, діяли кияни непогано, але відзначитися їм заважало неоднозначне суддівство Олександра Дерда. Спершу він не призначив у ворота донеччан відвертого пенальті за гру рукою Василя Прийми після удару Беланди. На 21-й же хвилині Дердо розлютив київську публіку. Ленс, отримавши м’яч метрах в 40-ка від воріт, втік від Дениса Голайда і збирався вийти сам на сам з Олександром Бандурою. Не вийшло, бо Голайдо голландця завалив. Зрештою, «кулю» підхопив Беланда і, увійшовши до штрафного майданчика, пробив влучно в кут. Та Дердо взяття воріт не зафіксував, призначивши штрафний і вилучивши Голайда за фол останньої надії.

То добре, що виконуючи штрафний метрів з 22-х, Ярмоленко рахунок відкрив. Динамівці розлютилися і решту часу знущалися над розгубленим суперником. Все це вилилося в хет-трик Беланди, дублі Ленса і Ярмоленка, а також голи Аруни і Мбокані. 9:1 – більш розгромно в своїй історії кияни вигравали лише раз – в 2010-му з рахунком 9:0 був битий «Іллічівець».

Завдання на зиму та перспективи

Кадровий потенціал команди київського «Динамо» такий, що іспанську «Валенсію» в 1/16 фіналу Ліги Європи український клуб здатен пройти навіть на індивідуальному класі. В грі проти італійського «Лаціо» необхідно продемонструвати щось більше. Не виключено, що Блохін форсуватиме підготовку команди, адже після матчів проти «кажанів» динамівці в першому поєдинку весняної частини чемпіонату мають прийняти на «Олімпійському» «Шахтар». Неперемога в цій грі означатиме хрест на чемпіонських амбіціях. Між тим, вже через тиждень після «гірників» «Динамо» поїде до Одеси, на не менш важкий матч проти «Чорноморця». Тим самим, у дебютному весняному відрізку на киян очікує відразу чотири матчі, в яких права на осічку немає. Чи матимуть кияни нагоду перевести подих напередодні зустрічей з «Дніпром» та «Металістом» на початку квітня – залежатиме від результату двобою з «Валенсією». Якщо «Динамо» пройде далі, 13 і 20 березня воно зустрінеться з переможцем пари «Лаціо» - «Лудоґорець». Зважаючи на цей графік, робимо висновок, що будь-яка осічка в фізичній готовності колективну може призвести до краху.

Думка легенди клубу

Олег Саленко,
нападник «Динамо» (1989-1992):

- Усім очевидно, що не дивлячись на друге місце в чемпіонаті і вихід до 1/16 фіналу Ліги Європи якість демонстрованої киянами гри радувати не може. Втім, нічого дивного в цьому нема. Нещодавно розмовляв з Олегом Блохіним і зайвий раз переконався, що команда наразі перебуває в болючому процесі становлення ігрового стилю. Того стилю, який був киянам притаманний довгі роки. Ми вже бачимо, що на зимові збори тренер візьме гравців, які перебували на орендних засадах в інших клубах. Блохін ретельно підбирає виконавців під ту ігрову манеру, яку він намагається команді прищепити. Олег Володимирович не приховує, що каркас він хотів би сформувати з українських футболістів, підсиливши окремі позиції іноземцями.

Виходячи з того, що процес формування нового колективу треба оцінювати в комплексі, утримався б від однозначних характеристик літніх придбань «Динамо». Легіонери приїхали сюди грати і окремим з них важко усвідомити, що провівши один поєднинок, в іншому вони можуть залишитися в резерві. Це нормальна практика, але наші іноземці вочевидь не були готовими до конкуренції. Зважте, що Блохін дає пограти всім. Хіба не вдосталь ігрового часу він дав Тремулінасу? Але Бенуа регулярно помилявся і об’єктивно програвав у надійності Макаренку. Напрошується висновок, що придбання француза себе не виправдало.

З Драґовічем ситуація складніша. Він допускав чимало помилок, але дії центральної осі оборони від одного виконавця залежати не можуть. Надійність кожного стоппера залежить від злагодженості оборонної лінії в цілому. Провідні клуби Європи органзізовують гру центру захисту за принципом трикутника, коли дует стопперів страхує опорний півоборонець. «Динамо» в цьому аспекті має проблеми. Опорник не «сідає», внаслідок чого утворюється дірка, в яку вбігають нападники суперників. Іншими словами, грі оборони киян не вистачає взаєморозуміння. Придбавши Драґовіча, Блохін не мав часу, щоб награти його поряд з Хачеріді. Виправити цей недолік можна зараз. Крізь товариські матчі на зимових зборах.

Мбокані – то взагалі третя історія. Це вже стає тенденцією: сильний футболіст приходить в український клуб, дуже переконливо виглядає впродовж перших двох-трьох місяців, а потім починає розуміти, що тут можна грати менш сконцентровано, заспокоюється і миттєво розчиняється. Проблема в психології гравців. Я сам переживав щось схоже. Оскільки ж нападників рівня Мессі, Роналду чи Андрюхи Шевченка в нашому чемпіонаті зараз нема, найменша втрата форми форвардом суттєво впливає на його результативність.

Мбокані повинен взятися за голову і зрозуміти, що в сучасному футболі успішними є лише ті футболісти, які грають сконцентровано і на максимумі можливостей в кожному матчі. Це демонструють зокрема нинішні, передноворічні поєдинки в англійській Прем’єр-лізі. Гарно там виглядають лише ті колективи, які б’ються з першої хвилини й до останньої.

Лідером «Динамо» можна вважати Ярмоленка. Втім, Андрій ще молодий, нестабільний. Йому треба задуматися над тим, щоб урізноманітнювати свої дії. Ярмоленко звик підбирати оборонців під себе і зміщуватися вліво. До цього фінта почали підлаштовуватися навіть у Європі, де Андрія наразі знають не так добре, як вдома. Гадаю, Ярмоленкові, аби зростати, як футболістові, в найближчому майбутньому треба задуматся про зміну середовища. Він прогресуватиме лише у випадку, якщо буде сконцентрованим, зарядженим на боротьбу щоматчу. В Україні, де слабких команд багато, так налаштовуватися наразі важко.

На мій погляд, навесні «Динамо» з його широкою обоймою виконавців спокійно здатне боротися одночасно й за місце в Лізі чемпіонів, і за перемогу в Лізі Європи. Реалії такі, що чимало команд нижньої частини турнірної таблиці нині мають серйозні фінансові труднощі. Певен, це позначиться на їхній грі у весняній частині чемпіонату. Відповідно, Блохін може сміливо використовувати два склади – один у чемпіонаті, другий на євроарені. Основу у внутрішній першості варто задіювати виключно у зустрічах з прямими конкурентами. Інша річ, що часу на підготовку до матчів 1/16 фіналу Ліги Європи проти «Валенсії» залишилося вкрай мало. Блохін прямо каже, що його найбільше бентежить, чи зможе команда швидко набрати форму.