Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 19-го туру УПЛ

Зміщений у часі черговий тур національної першості став для нашого видання унікальним. Вперше з того часу, коли починаючи з другого кола минулого чемпіонату UA-Футбол почав ретельно аналізувати дії арбітрів, наша увага зосередилася лише на одному матчі туру. В решті рішення своїх колег наші експерти, колишні рефері ФІФА Мирослав Ступар і Сергій Шебек визнали справедливими. На їхню думку, помилки якщо й були, то не суттєві. Скажімо, пан Ступар вважає дискусійним перше попередження одеситові Петрові Ковальчуку в матчі «Металург» Донецьк – «Чорноморець». «Там була звичайна боротьба, два гравці пішли на м‘яч прямими ногами, - каже Мирослав Іванович. – Я б не давав картки».

До вилучення ж львів’янина Ґреґора Балажіца за фол останньої надії змусив повернутися сам футболіст, котрий сказав, що він не зачіпав свого візаві Владислава Кулача. «А що вилученому гравцеві залишається говорити? – коментує пан Ступар. – Виправдовуватися. Хіба багато треба, щоб вивести нападника, який на швидкості рветься до воріт, з рівноваги? Кулач хоч футболіст і фактурний, але втриматися на ногах не зумів. А що Балажіца встигав підстрахувати Андрій Гітченко – нісенітниці. Андрій з Ґреґором, зважаючи на швидкісні дані Кулача, встигали прочитати хіба-що номер на спині Владислава». Тож, ми вирішили не вишукувати бліх і на цей раз зосередитися в традиційному огляді виключно на одному з центральних матчів чемпіонату – Класичному дербі.

«Динамо» - «Шахтар» - 0:2. Суддя – Анатолій Абдула (Харків)

Мирослав Ступар: Цей тур з точки зору суддівства видався навдивовижу спокійним, але, нажаль, резонансних помилок у центральній зустрічі туру вистачить на всі інші поєдинки. Бригада арбітрів на чолі з Абдулою не виправдала тих сподівань, які на неї покладалися. В принципі, я теж вважав, що на цей матч призначені справді найкращі рефері України. Що сталося з суддівською бригадою – зі сторони сказати складно. Хотілося б почути думку самих арбітрів, але коментарі їм давати заборонено. Допущені суддівською бригадою помилки були радше колективними, ніж індивідуальними похибками арбітра в полі. Хоча напруга боротьби була дуже високою. Навіть кількість порушень (23 проти 22-х) є красномовним свідченням. То не дивлячись на те, що команди технічні і зазвичай фолять набагато менше. Кожне з сімох показаних арбітром попереджень було по ділу, але весь цей позитив у купі з об’єктивними обставинами не виправдовують допущених арбітрами грубих помилок. Якби не ці похибки, сюжет гри міг розвернутися зовсім по-іншому.

Сергій Шебек: Один з центральних матчів усього чемпіонату. Такі поєдинки завжди важкі для суддівства. Ціна помилки тут надзвичайно велика. Вважаю, що бригада арбітрів не впоралася з грою і заслуговує на незадовільну оцінку. Судді допустили кілька грубих помилок, які вплинули на підсумок матчу. Якщо бути точнішим, таких похибок було дві – другий гол Адріано забив з офсайду, а перед свистком на перерву не поміченим залишився фол Шевчука на Мбокані у штрафному майданчику «Шахтаря». Хоча гарячих моментів вистачало й без того. І всі вони відбулися у штрафному майданчику. Загалом, судді у цих ситуаціях приймали вірні рішення, але це не компенсує двох кричущих помилок наприкінці першого тайму. Саме ці епізоди вплинули на результат зустрічі безпосередньо.

13-та хвилина. Динамівець Денис Гармаш, отримавши м’яч на правому фланзі, на швидкості пройшов Тараса Степаненка, однак на вході до штрафного майданчика прохід суперника зупинив з допомогою підката В’ячеслав Шевчук. При цьому м’яч влучив В’ячеславові у руку.

Мирослав Ступар: Сьогодні такі випадки не трактуються, як гра рукою. На щастя, стосовно таких ситуацій з’явилося єдине трактування і я згоден з тим, що порушенням такі дії не вважаються. Коли гравець лежить, зіграти рукою, за винятком окремих моментів, він не може.

Сергій Шебек: Оскільки Шевчук лежав на землі, ні про яке призначення одинадцятиметрового удару мови бути не може. Гра рукою була ненавмисною, м’яч знайшов руку лежачого гравця.

19-та хвилина. У середині поля після свистка зіткнулися в суперечці динамівець Дь’ємерсі Мбокані і Олександр Кучер. Жодного з футболістів арбітр попередженнями не покарав.

Мирослав Ступар: Гравці зіткнулися лобами, штовхали один одного. Тому не розумію, чому Абдула не показав їм жовтих карток. Це не був миттєвий емоційний спалах, Мбокані і Кучер поверталися до перепалки чотири рази, то відштовхуючи один одного руками, то сходячись чоло в чоло. Звісно, агресії з їхнього боку не було. Футболісти радше імітували своє ставлення один до одного. Але на попередження вони, безперечно, напрацювали. Щоправда, до честі Абдули, дві наступних картки, коли Ракицький збивав Даніло Сілву, а Ілсіньо затримав Ленса, він показав по ділу. Це були попередження в дусі гри і за буквою правил.

34-та хвилина. Намагаючись винести м’яч з власного штрафного майданчика, киянин Домаґой Віда влучив у Дуґласа Косту, від якого «куля» відскочила в напрямку воріт до Луїса Адріано. Той з лінії воротарського майданчика спрямував м’яч у дальній кут і встановив, як виявилося, остаточний підсумок зустрічі. Але чи не перебував нападник «Шахтаря» в положенні «поза грою»?

Мирослав Ступар: Фатальна, на мій погляд, помилка у цій грі. Зрозуміло, що Абдула відповідальності у цьому моменті на себе взяти не міг. Помилився асистент Володимир Володін, якого вважаю хорошим лайнсменом. Вочевидь, Володимир не встиг пере увімкнути концентрацію уваги з Віди і на Луїса Адріано в момент, коли м’яч відскакував від Дуґласа Кости. Ситуація була настільки динамічною, що зробити було це справді складно. З повтору бачимо, що Адріано виходив з положення «поза грою», але зробити цього він не встиг. Такі речі в такому матчі допускати неприпустимо. Момент все-таки абетковий, нічого складного там не було. Вартувало лишень належним чином сконцентруватися.

Сергій Шебек: Положення «поза грою» було значним. Луїс Адріано був до воріт ближче, ніж передостанній оборонець «Динамо» приблизно на метр. Це – груба помилка асистента Володимира Володіна. Можна сказати, що ця суддівська похибка стала переломною в матчі, адже відіграти два голи в зустрічі рівних суперників надзвичайно складно.

45-та хвилина. Після довгої передачі на хід нападник киян Дьємерсі Мбокані, вигравши швидкісний забіг у Ярослава Ракицького, був близьким до того, щоб вийти сам на сам з Андрієм П’ятовим. Втім, воротар, вийшовши в район одинадцятиметрової позначки, забрав м’яч до рук, а за мить до того конголезький нападник впав після контакту з В’ячеславом Шевчуком, який вибіг на допомогу партнерам по команді збоку.

Мирослав Ступар: Мбокані, можливо, й не встигав до м’яча, адже П’ятов вийшов з воріт своєчасно. Але порушення було і за нього у ворота «Шахтаря» мав призначатися одинадцятиметровий. Шевчук штовхнув динамівського нападника рукою і пропускати такий фол не можна. Припускаю, що Абдула був перекритий і помітити рух рукою з боку оборонця «Шахтаря» не міг. Але ж за ворітьми стояв Юрій Можаровський, який цей фол чітко бачити був зобов’язаний. Більше того, я впевнений, що Юрій порушення бачив. Не відомо лишень, який діалог відбувся між додатковим асистентом і арбітром в полі. Факт залишається фактом: рішення прийняте помилкове.

Сергій Шебек: Шевчук, розуміючи, що позицію Мбокані він програв, банально відштовхнув динамівського нападника рукою. Беззаперечний одинадцятиметровий удар. Можу допустити, що Абдула зі своєї позиції, будучи перекритим спиною Шевчука, поштовху з боку оборонця «Шахтаря» міг не побачити. Арбітр в полі міг не бачити, що гравець «гірників». Але на те й існує додатковий арбітр, щоб у таких ситуаціях брати відповідальність на себе. Однак Юрій Можаровський у цьому випадку на допомогу Абдулі не прийшов. Втім, тема бездіяльності суддів за ворітьми нагадує заїжджену платівку. Так чи інакше, арбітри позбавили «Динамо» нагоди забити гол в роздягальню. Погодьтеся, за рахунку 1:2 події на полі в другому таймі могли розвиватися по-іншому.

53-тя хвилина. Отримавши передачу зліва, донеччанин Алекс Тейшейра намагався приборкати м’яч у штрафному майданчику господарів, але не втримався на ногах у боротьбі з Євгеном Макаренком. На думку рефері, динамівець зіграв чисто.

Мирослав Ступар: Макаренко просто поставив ногу, а Тейшейра, намагаючись приборкати м’яч, зачепився за суперника і впав. То не порушення, а звичайний ігровий момент. Футбол – не статична гра, тому згоден з арбітром, який пенальті не призначив.

Сергій Шебек: Боротьба велася в статичному положенні, Тейшейра не встиг набрати швидкості. Сплетення ніг було обопільним. Тому я схильний підтримати арбітра. Порушення там не було.

62-га хвилина. Мбокані, отримавши передачу в район лівого кута штрафного майданчика, намагався чи то віддати передачу в центр штрафного майданчика, чи то прокинути м’яч собі на хід. Втім, динамівський нападник не зміг уникнути підкату Олександра Кучера, після якого опинився на газоні.

Мирослав Ступар: Схильний підтримати арбітра, бо це була боротьба в динамічній ситуації.

Сергій Шебек: Якщо приглянутися, то можна помітити, що Мбокані встиг підсікти м’яч над Кучером. Але й Олександр, простелившись у підкаті, вибивав «кулю», зачепивши ногу суперника. Але я схильний підтримати Абдулу, що на пенальті цей момент не тягне.

73-тя хвилина. Після довгого навісу до штрафного майданчика гостей Андрій Ярмоленко впав, не вирвавшись з обійм В’ячеслава Шевчука. Пенальті арбітр не призначив.

Мирослав Ступар: Очевидне порушення з боку Шевчука і для арбітра в полі воно було відкритим. Абдула міг чітко розібратися в цій ситуації і помітити, що Шевчук обіймав Ярмоленка, як кохану дівчину. В цьому випадку винен виключно арбітр в полі. Претензій до асистентів бути не може. Говорити, що Ярмоленко завалився чи пробував завалитися сам, не можна.

Сергій Шебек: Шевчук трохи притримував Ярмоленка, але брати на себе відповідальність і говорити, що цей епізод гарантовано заслуговував на призначення пенальті, не візьмуся. Епізод із серії 50 на 50. В цій ситуації арбітр був би правий і вказавши на позначку, і прийнявши протилежне рішення. Абдула обрав другий варіант і засуджувати його сенсу немає.

***
фото - Олександр Приходько