И даже враг твердил порой... П'ять найкращих матчів Блохіна на чолі Динамо

Коли він на прес-конференції після матчу "Динамо" - "Шахтар" сповіщав про свою відставку, окремі журналісти не стали приховувати радості і зустріли таку звістку аплодисментами. В кулуарах вітали один одного працівники київського клубу, а фанатати на розмаїтих форумах сходилися на думці, що поразка від "кротів" того варта. Увесь період роботи Блохіна в команді київського "Динамо" окутаний вервицею одіозності. До рідного клубу Олег Володимирович повернувся, беспардонно залишивши посаду наставника збірної.

На чолі "біло-синіх" почав так, що аж за вухами лящало - з двох сухих перемог над "Зорею" і заґребським "Динамо". Щоправда, потому були госпіталізація, операція на серці і тривала пауза в професійній діяльності, впродовж якої "Динамо" продовжувало програвати. Останньої в цьому відрізку невдачі динамівці зазнали в Донецьку, в зустрічі з "Металургом". Команда грала настільки безхарактерно, що Блохін, спостерігаючи за грою по телевізору, вирішив зателефонувати помічникам і випустити на заміну юного Дмитра Хльобаса.

Нині ті самі помічники, мабуть, можуть пригадати Блохіну, як він зрікся їх, а сам залишився на посаді, погодившись тим самим з керівництвом, мовляв, винуватцями поразки були Баль та Михайличенко, але в жодному разі не головний тренер. Блохін через свій ґонор часто не міг знайти спільної мови з гравцями. Не лише з тими, чиєї французької не розумів, але й і з своїми, скажімо, з Євгеном Хачеріді. Відмова від послуг Оґнєна Вукоєвіча. а потім вольове повернення хорвата президентом клубу напряму до основного складу - іще один дивовижний викрутас Олега Володимировича.

Ілюзією виявилися обіцянки про орієнтацію на українських футболістів. Постійні конфлікти з журналістами, туга за "йолкою", беспрецедентні для киян за вартістю і якістю трансфери і фактично два третіх місця...

Ми не стали враховувати тих поєдинків, у яких "біло-сині" грали без прооперованого тренера, тож в "сухому" останку діяльність Блохіна в "Динамо" вклалася у 60 матчів, 35 з яких були переможними, 10 нічийними і 15 програшними. "Шахтареві" Олег Володимирович програв усі три зустрічі. "Металістові" двічі програв, а потім двічі переміг у період, коли харків'яни втратили кількох провідних гравців і тренера. Баланс зустрічей з "Дніпром" - поразка, нічия і перемога в дуже дивному матчі минулої весни.

Непереконливо. Проте нині ми вирішили згадати про світлі миті дільності Блохіна-тренера на посаді наставника "Динамо. Увазі читачів UA-Футболу - п'ять найкращих матчів Олега Володимировича на чолі динамівського наставника. Згадуємо про ті зустрічі в хронологічному порядку.

"Рождал восторг и споры..."

31 березня 2013-го. "Чорноморець" - "Динамо" - 0:2 (О. Гусєв 47, Ярмоленко 72)

Напередодні цього поєдинку спеціалісти роздавали одеситам і їхньому тренерові Роману Григорчуку чимало авансів. Ця гра начебто мала продемонструвати здатність "моряків" боротися за місця у першій четвірці. Втім, на справі вийшло по-іншому. Господарі діяли надто обережно. Вочевидь на фоні краще вкомплектованих і досвідченіших суперників вони перегоріли. Ще в першому таймі Денис Гармаш втратив дві реальних нагоди відзначитися. Відразу ж по перерві динамівці відкрили рахунок. Кияни провели одну з перших в матчі атак через фланг і відразу відкрили рахунок. Гусєв, знаходячись на лівому фланзі, віддав м’яч на Аруну, а сам помчав відкриватися у штрафний майданчик. Лукман віддав передачу в напрямку Олега, а Гармаш, який знаходився на шляху передачі, невловимим дотиком скоригував пас лівіше. Гусєв опинився абсолютно без опіки і в дотик спрямував м’яч у дальній кут.

Розв’язка ж настала на 72-й хвилині. Після передачі Аруни справа Берґер вибив м’яч головою навмання. На підхопленні першими були кияни. Гармаш віддав передачу в штрафний майданчик на Ярмоленка. Андрій міг бити відразу, але зупинився, розвернувся, прибрав під себе Кирила Ковальчука і вдарив на виконання в дальній кут – 0:2.

"Це швидше був тест для "Чорноморця", - сказав після матчу Блохін. - Ми спокійно працювали. Чи побоювався я одеських вболівальників? Мабуть, вік вже не той. Я працював у Греції, а поряд була в'язниця і половина вболівальників - наркомани".

"И всем нам такая команда нужна..."

6 жовтня 2013-го. "Динамо - "Металург" Д - 9:1 (Ярмоленко 21, Ленс 27, Беланда 49, Ленс 62, Ярмоленко 64, Аруна 67, Беланда 71, Беланда 74, Мбокані 90 - Лазіч 40)

То був один із критичних для Олега Володимировича моментів на чолі тренера команди київського "Динамо". В груповому турнірі Ліги Європи команда дебютувала з домашньої поразки від бельгійського "Ґенка" і нічиєї з австрійським "Рапідом". У внутрішньому чемпіонаті нічиї з "Дніпром" вдома" і "Ворсклою" на виїзді, а також поразку 0:3 від "Металіста" розбавила важка перемога над "Карпатами". Чимало дискусій викликав також натужний виграш з рахунком 3:2 над дублем донецького "Металурга". Через три дні ці ж суперники зійшлися в рамках чемпіонату. Хто б тоді подумав, що то буде другий розгром в клубній історії після 9:0 над "Іллічівцем" у 2010-му?

Зрештою, матч складався для киян нервово. Нервозність цю спровокував своєю бездарною роботою суддя Олександр Дердо. Спершу він не призначив у ворота гостей пенальті за відверту гру рукою Василя Прийми після удару Юнеса Беланди. Згодом був прохід Жермейна Ленса, відвертий зрив атаки з допомогою удару по ногах з боку Дениса Голайдо, підхоплений Беландою м'яч і гол. Втім, Дердо взяття не зарахував, вилучивши донеччанина за фол останньої надії і призначивши штрафний. Добре, що Андрій Ярмоленко цей штрафний реалізував. Динамівці буквально розлютилися і змели суперника з поля.

"Після результату у Відні команда була пригнічена психологічно, тому нинішня перемога важлива, - прокоментував результат Блохін. - Хочете, щоб згадав, чи забивали ми стільки, коли грав я? Якби я все пам'ятав, то я не знаю... Пригадую тільки чотири голи у ворота "Зеніта". Прийду додому і згадаю".

"Ликует, взрывается весь стадион..."

12 грудня 2013-го. "Динамо" - "Рапід" Австрія - 3:1 (Ленс 23, Гусєв 28, Велозу 71 - Бойд 6)

Кияни не мали права програвати цього матчу. Дві поразки від бельгійського "Ґенка", нічия з "Рапідом" у Відні при двох перемогах над швейцарським "Туном" змушували підопічних Блохіна в заключному матчі групового турніру Ліги Європи досягати мінімум нічиєї. Додамо, що був період розвою української революції і чимало вболівальників спостерігали за матчем на великому екрані ще не зруйнованому бандитами з "Беркуту" Домі профспілок.

Динамівці розпочали цей матч дуже агресивно, суперники ж навпаки діяли холоднокровно. Віденці піймали суперників на контратаці вже на шостій хвилині. Забітцер підключив до атаки по правому флангу Бошковіча, той прострелив у центр карного майданчика на Бойда, котрий увірвався в зону між Драґовічем та Макаренком, в дотик пробив під стійку. Олександр Шовковський врятувати команду шансів не мав.

Зрештою, киян цей гол з рівноваги не вивів. Відігралися і вийшли вперед господарі доволі швидко, до того втративши ще кілька нагод забити. Зрівняв рахунок, отримавши передачу від Вукогєвіча і обігравши оборонця Тріммеля, Ленс. Вийшовши сам на сам з голкіпером австрійців Новотою, голландець поклав суперника на газон і спрямував м'яч у порожній кут. Натхненником другої гольової атаки знову став Вукоєвіч. Оґнєн перехопив м’яч в центрі поля та сміливо пішов на ворота. Хорват віддав передачу на Беланду, який в свою чергу відпасував на Ідейє. Браун від лицьової лінії прострелив на дальню стійку, де без жодних перешкод Олег Гусєв вколотив м’яч під поперечину. Остаточний підсумок ударом зі штрафного з 22-х метрів встановив Міґел Велозу - 3:1.

"Коли пропустили, то всі подумали, що команда пішла у відпустку, - сказав після матчу Блохін. - Вдячний хлопцям, що проявили характер. А що вийшли з другого місця? Я ж казав, що в будь-якому випадку підемо далі".

"Ты так играл, ты был артист..."

26 березня 2014-го. "Металіст" - "Динамо" - 2:3 (С. Бланко 19, Юссуф 85 - Ідейє 7, Ідейє 43, Ярмоленко 73)

"Динамо" не вигравало трофеїв впродовж чотирьох років, тому попри боротьбу за чемпіонство, яка в той час ще була актуальною, нехтувати кубковим турніром Блохін не міг. "Металіст", з яким киянам випало грати у чвертьфіналі, звісно, був уже не той, що восени. Команду покинули тренер Мирон Маркевич, капітан Хосе Соса і головний бомбардир Марко Девіч. Без цього тріо "Металіст" нагадує спис з завкругленим наконечником. Так чи інакше, гра вийшла доволі яскравою і виграною у великій мірі завдяки тренерському хисту Блохіна, котрий побудував грамотну команду гру на контратаках.

Гості розпочали матч другим номером, але доволі швидко знайшли в оборонних редух хапрків'ян прогалину. То Клейтон Хав'єр загубив Гармаша на місці правого інсайда. Денис, опинившись без опіки, підняв голову і виконав навіс на дальню стійку, куди набігав ніким не прикритий Ідейє. Браун ударом головою спрямував "кулю" в кут - 0:1. Щоправда, надалі. захопивши перевагу, слобожанці змогли відігратися. Марлос та Азеведо, обігравшись на своєму лівому фланзі обігралися в стінку і відсікли Даніло Сілву. Марлос промчав майже до лицьової лінії і вивів майже на порожні ворота Себастьяна Бланко. Зрівнявши рахунок, футболісти "Металіста" володіли перевагою, але пропустили контратаку. Вукоєвіч вивів на ударну позицію Ідейє, а той забив Олександрові Горяїнову вдруге.

Після того ж, як у середині другої половини Ярмоленко, отримавши передачу від Брауна, точно пробив у дальній кут метрів з 17-ти, долю зустрічі було вирішено. Остаточно ж усі питання про переможця міг зняти той же Ідейє. Однак на 79-й хвилині Браун не реалізував пенальті. Як виявилося, деяка розслабленість коштувала киянам нервової кінцівки. То екс-динамівець Юссуф скоротив рахунок, вразивши ворота Олександра Рибки. Втім, в заключні хвилини реальних нагод футболісти "Металіста" не мали.

"Сьогодні був дуже хороший, кубковий матч з моментами, помилками, - підсумував Блохін. - Коли при рахунку 3:1 не забиваєш пенальті, то можеш потім інфаркт отримати, замість того щоб спокійно довести гру".

"Как жаль: не вечен май, не вечен гром, аплодисментов гром..."

6 квітня 2014-го. "Динамо" - "Металіст" - 4:2 (Гармаш 9, Беланда 40, Ярмоленко 80, з пенальті, Мбокані 87 - Едмар 26, Гоменюк 66)

Перемігши в кубковому матчі, динамівці за якихось півтора тижня приймали "Металіст" удома. Відчувалося, що кияни грали з позиції сили і перемогли цілком заслужено. І знову фактор Блохіна свою роль відіграв. На цей раз тренер киян навантажив правий край атаки своєї команди і цей фактор виявився визначальним. Харків'яни з їхніми проблемами з воротарем і центральними оборонцями стримати потужну атаку суперників були неспроможні. Відкрив рахунок Гармаш після того, як воротар гостей Горяїнов випустив м'яч з рук після подачі зі штрафного. Едмар зумів відіграти цей гол, завдавши бездоганного удару у верхній кут з лінії штрафного майданчика. Вдруге уперед динамівці вийшли за п'ять хвилин до завершення першого тайму. Ленс, пройшовши правим краєм, віддав передачу в центр штрафного майданчика, звідки Ярмоленко спершу пробив у Горяїнова, а потім, діставши м'яч повторно, виконав скидку під удар Беланді. Юнес пробив у дальній кут невідпорно - 2:1.

У середині другого тайму "Металіст" зумів відігратися після того, як Алехандро Ґомес з правого флангу пройшов Гармаша і виконав простріл, який замкнув удотик Володимир Гоменюк. Та дива не сталося. Спершу Гармаш змусив Павла Ксьонза себе збивати у межах штрафного майданчика, а Ярмоленко реалізував пенальті. На заключних хвилинах на контратаці добив слобожанців Дьємерсі Мбокані.

Власне, це все. Нічия у Львові і домашня поразка від "Шахтаря" змусили Блохіна піти. "И вот теперь вакантна роль!"

Примітка. При підготовці матеріалу використані цитати з безсмертних хітів Юрія Рибчинського "Віват, король, віват!" та Дмитра Гордона "За Блохіна!"