Металіст - Дніпро 2:5. Рахаєв ганьбиться перед Маркевичем

Українська Прем'єр-ліга 2014/15. Шостий тур

Харків. ОСК "Металіст"

Головний арбітр: Віктор Швецов (Одеса)

"Металіст" (Харків) - "Дніпро" (Дніпропетровськ) 2:5

Голи: Болбат 65, Хав'єр 90+5 - Гама 14, Гама 43, Гама 63, Селезньов 89, Коноплянка 90+4

"Металіст": Шуст, Кобін (Радченко 85), Жажа, Красноперов (Болбат 58), Гуйє, Кулаков, Ребенок (Гоменюк 46), Пшеничних, Хав'єр, Торсігльєрі, Вільягра

"Дніпро": Бойко, Федецький, Шахов (Коноплянка 64), Лучкевич, Дуглас, Гама, Стрініч, Мазух, Калініч (Селезньов 87), Канкава (Політило 79), Кравченко

Попередження: Гоменюк 86, Торсігльєрі 86 - Канкава 35, Федецький 53, Стрініч 73, Дуглас 84, Політило 90+2

Вилучення: Вільягра 54

Кількома роками раніше гучно звучали розмови про те, що "Металісту" та "Дніпру" для виходу на новий, більш високий ігровий рівень потрібно спробувати пороху Ліги чемпіонів. Приклади "Шахтаря" та "Динамо", які під вивіску участі в найпрестижнішому клубному турнірі Європи, запрошували до себе досить якісних та іменитих футболістів, були перед очима. Ліга чемпіонів – це гроші, авторитет, престиж і статус. Ліга чемпіонів – це обов’язкова для заповнення графа в анкеті розвитку дійсно великого клубу.

Втім, В Лізі чемпіонів участь приймають команди з Мальти, Сан-Марино і навіть Гібралтару. І їм то не допомагає обростати м'язами і підвищувати свій рівень. Сама участь в цьому турнірі – це лише плацдарм, платформа, можливість, а не гарантія. "Металіст" з "Дніпром" в своїй історії вже встигли отримати ту можливість, але з неї не скористались.

"Металіст" свого часу обіграв ПАОК, а "Дніпро" програв "Копенгагену"… Участь у Лізі чемпіонів змінила тільки історію команд, але не їх реальну силу чи статус. З "Шахтарем" на довгій дистанції як не вдавалось сперечатись раніше, так не вдається і зараз. "Динамо" як розпрощалось з тренером-якорем, так відразу стало розглядатись як реальний претендент якщо не на чемпіонство, то на срібні нагороди. І тут до "Металіста" та "Дніпра" знову повернулась "слава" команд другої хвилі. Тобто, минулі успіхи (мова про завоювання зони Ліги чемпіонів) харків’ян та дніпропетровців уже зараз бачаться не стільки власним їхнім здобутком, скільки упущеннями конкурента.

Сьогоднішній матч мав дуже яскраву вивіску. "Металіст" з "Дніпром" за будь-яких умов вважаються непримиримими ворогами на футбольному полі, та ще більшої гостроти протистоянню додавав факт перебування колись свого для футбольного Харкова Мирона Маркевича на тренерському містку "Дніпра". Для кожного члена того й іншого колективу особисто, як і для кожного вболівальника зі стану однієї та іншої команди, цей матч мав принциповий характер. Але для колективів в цілому – то була просто гра за три очки. За перемогу ніхто б не отримав шість балів. І ніхто б відразу чемпіоном не став. "Металісту" потрібно було доводити, що він і далі залишається учасником великої гонки (після поразок від "Шахтаря" та "Динамо" це питання особливо актуальне), а "Дніпро" мусив доводити, що існує життя і поза світом Хуанде Рамоса. Для дніпропетровців це було перше в чемпіонаті України велике протистояння після розставання з іспанським фахівцем.

В заявці "Металіста" ми не побачили ветерана Едмара, а також Чако Торреса. Юссуф та Болбат, яких багато хто чекав в основі, залишились на заміні. За центр захисту харківської команди відповідали Папа Гуйє та Марко Торсігльєрі. Фланги тримали Крістіан Вільягра та Сергій Пшеничних. Найбільше здивувала пара опорників: Олег Красноперов та Василь Кобін. Василь – універсальний футболіст, але в центрі поля в офіційних матчах не грав уже дуже давно. На решті позицій вийшли перевірені Рахаєвом бійці: Кулаков, Хав'єр і Ребенок під нападником Жажею.

Роман Зозуля таки не зміг зіграти (форвард не тренувався після матчів збірної через застуду). Селезньова Маркевич просто не наважився випустити в основі, тож роль форварда відігравав Нікола Калініч. З глибини хорвату допомагав Євген Шахов. Коноплянка прогнозовано залишився на заміні і формально його місце зліва в півзахисті зайняв Бруно Гама. А на правому фланзі півзахисту вийшов молодий Валерій Лучкевич. Канкава з Кравченком відповідали за опорну зону. У воротах, як завжди, стояв Денис Бойко. Стрініч, Дуглас, Мазух і Федецький розташувались в лінію перед воротами.

Коноплянка, Ротань, Матеус, Зозуля - Гоменюк, Едмар, Торрес… Втрати "Дніпра" були значно суттєвішими, якщо розглядати кожного футболіста з точки зору його ролі в команді. Домашнє поле, палкі вболівальники (хай навіть стадіон був не заповнений повністю, але ті люди, які прийшли на матч, підтримували "Металіст" класно) – це теж мало бути перевагою харків’ян. Але матч показав, що ось такі козирі – це козирі низького порядку. Якщо не грає команда, то вони не допомагають.

Жахливе враження залишив "Металіст". Правильно хапався за голову Ігор Рахаєв. Винен у безвольній поразці і тренер, і гравці команди. Кобіна з опорної зони потрібно було прибирати ще десь біля хвилини 15-ї, коли остаточно стало зрозуміло, що в центрі поля "Металіста" діри. В кінці тайму Мазух спокійно підібрав м'яча на своїй половині поля, безперешкодно пройшов за центральну лінію і віддавав на Калініча. Пас не пройшов, та й форвард був в офсайді, але не це головне. Головне те, що центральний захисник, який сильний у чорновій роботі, але аж ніяк не в креативній, пройшов центром наче на велосипеді. Нікола Калініч де тільки не опинявся в першому таймі: на лівому фланзі, на правому, в центральному колі, перед штрафним майданчиком – всюди були вільні зони. А на заміні тим часом сидів Юссуф, в якого за спиною немалий досвід виступів саме в опорній зоні…

Кобін не виконував своєї роботи в центрі поля, через що йшло додаткове навантаження на флангових гравців. Вільягра старався грати на атаку, щоб хоч якось компенсувати ту біду, яку своїми легковажними діями приносив "Металісту" Жажа. Відтак, Кулаков мав страхувати аргентинця, з чим повністю не справлявся. Бруно Гама в першому таймі двічі забив в однаковій манері (на 14-й і 43-й хвилинах) – зміщення з лівого флангу до центру і сильний удар низом. В першому випадку як на долоні висвітились проблеми "Металіста" і в центрі поля, і на фланзі: Шахов з Кравченком обігрались саме в центрі, на Гаму пройшов пас на фланг… В другому випадку Стрініч виграв єдиноборство в районі центральної лінії, віддав на Гаму, котрий пробіг метрів сорок, спокійно прицілився і вистрілив вбивчо для Шуста. А була ще стійка після удару того ж таки португальця, одного разу врятував харків’ян голкіпер. І все це при тому, що "Дніпро" не грав надто швидко. "Дніпро" грав з розумом за рахунок чудового бачення поля Шахова, працьовитості Лучкевича та Калініча, майстерності Гами. Але більш організована команда не дозволила б дніпропетровцям так вільно себе почувати.

Зліва Ребенок взагалі випав. Пшеничних тільки те й робив, що знайомився з прізвищем на футболці гравця "Дніпра" під номером 24. Здається, тільки на початку першого тайму Пшеничних виграв у Лучкевича дуель, коли мав серйозну перевагу на старті забігання. А далі були постійні загострення і вривання від Лучкевича. На 25-й хвилині Папа жахливо обрізався поперечною передачею і Лучкевич кометою вилетів із-за харківських спин. І пробивав Валерій добре, але Шуст в останній момент витягнув руки догори, перевіши м'яча на кутовий. А перед тим був ще один момент у молодого гравця "Дніпра", коли він увірвався в вільну зону на фланзі, обіграв голкіпера, але з гострого кута не наважився пробивати, віддавши пас в нікуди.

"Дніпро" не вражав грою. "Дніпро" просто вміло використовував свої козирі і безжально натискав на слабкі місця суперника, яких на тілі "Металіста" було чимало. Власне, варто віддати належне і Маркевичу, який не прогадав зі складом. Калініч і Лучкевич, а не Селезньов і Матос – то було дуже правильне рішення. Через те, що кожен гравець атаки "Дніпра" мав унікальні сильні якості, атака гостей виглядала дуже варіативною. Вміння зачепитись за м'яч Калініча, швидкість Лучкевича, техніка Гами, розум Шахова… Коли другий гол забив Гама, Коноплянка зі здивованим виглядом обличчя аплодував і посміхався. Є резерви в "Дніпра", але, знову ж таки, переоцінювати ситуацію не варто через безпорадність суперника.

В другому таймі Євген з'явився на полі і в аспекті майбутню матчу проти "Інтера" то дуже приємна новина. Що стосується конкретного поєдинку, то "Дніпро" спокійно би дограв і без Євгена. Коноплянка виходив якраз в той момент, коли Гама приймав від партнерів вітання з третім голом. Канкава віддав на Кравченка, Сергій легко відкотив на Гаму, Бруно пройшов крізь центр захисту "Металіста" і пробив в дальній кут воріт Шуста. Повертаючись, знову ж таки, до єврокубків, не хочеться навіть говорити про цей момент через страх того, що так само може знущатись над харківської командою "Трабзонспор".

На той момент господарі, звичайно, були вже у меншості, але й при рівних складах волі дніпряни отримували вдосталь. Та й вилучення Вільягри не висмоктане з пальця, а цілком справедливе рішення арбітра. Лучкевич середнім пасом на Калініча розігнав контратаку "Дніпра", хорват легко випередив опонента, але Вільягра вирішив фолом не допустити "побачення" Ніколи з Шустом. Швецов розцінив це як "фол останньої надії".

Калініча шкода в тому плані, що він не забив. Нікола дуже багато працював і якби на 59-й хвилині, до прикладу, використав класний пас Шахова і з центру штрафного майданчику пробив не вище поперечини, а у рамку воріт, було б справедливо. Втім, сам нападник тішився й з того, що його команда вела в рахунку.

"Металіст" в другому таймі грав вже з двома нападниками. В перерві Рахаєв Ребенка замінив на Гоменюка, але Володимир майже нічим не відзначився. А от Болбат, який вийшов трохи пізніше замість Красноперова, загострив гру "Металіста". Зокрема, дуже швидко після своєї появи на полі забив шикарний гол, вигравши підбирання після подачі кутового і з правої невідпорно пробивши під ближню стійку. Ще Болбат заробив штрафний, в ході розіграшу якого Кобін головою ледь до мінімуму не скоротив відставання – Бойко класний сейв видав. Потім Кобін таки забив зі стандарту, але з положення "поза грою". Взагалі, кінцівка матчу була дуже насиченою. "Металіст" ніби почав подавати якісь ознаки життя, але "Дніпро" швидко добив суперника. Знову ж таки, не забив Калініч, трохи програвши Шусту у швидкості. Зате забили Селезньов і Коноплянка…

Форвард зняв своє прокляття завдяки Коноплянці. На лівому фланзі 11-й номер "Дніпра" накрутив Кулакова і зробив пас, після якого Селезньов просто не міг промахнутись. Трохи пізніше Коноплянка ще раз робив пас на самотнього Селезньова, однак ситуація була незручною для обох гравців (півзахисник віддавав з гострого кута вже за спину форварду). А вже в наступному епізоді Коноплянка забив обвідним ударом після фірмового зміщення з флангу. Святковим жестом Женя наче відганяв від себе всі неприємності зі здоров'ям. Дійсно, збірній не вистачало Євгена і вже на наступному зборі хочеться, щоб Коноплянка був у строю. Ну а завершився матч голом Хав’єра – знову ж таки, забитим завдяки високій індивідуальній майстерності. Шуст, Хав'єр, Болбат своїми індивідуальними діями робили дуже багато для "Металіста", але, зрозуміло, що проти "Дніпра"-команди окремі індивідуальності були безсилими.

"Металіст" провалився, "Дніпро" зіграв на своєму рівні. Все, крапка. Більше в аспекті цього матчу говорити немає про що.