Динамо - Дніпро - 1:0. Прагматичне чемпіонське опоВІДАння

Українська Прем’єр-ліга-2014/2015. 24-й тур

17 травня. Київ. НСК "Олімпійський". 50 702 глядачі

"Динамо" (Київ) - "Дніпро" (Дніпропетровськ) 1:0

Гол: Віда 84 ФОТО

"Динамо": Шовковський (к) – Даніло Сілва, Хачеріді, Драґовіч, Віда – Рибалка – Ярмоленко, Міґел Велозу (С. Сидорчук 53), Беланда (Буяльський 76), Ленс – Артем Кравець (Теодорчик 64)

Тренер – Сергій Ребров

"Дніпро": Лаштувка – Ксьонз, Сваток, Папа Ґуйє, Влад – Канкава (В. Федорчук 46), Є. Шахов – Матеус (к) (В. Лучкевич 64), Безус, Близниченко (Мигунов 76) – Калініч

Тренер – Мирон Маркевич

Судді: А. Жабченко (Хмельницький) – О-др Войтюк (Запоріжжя), С. Беккер (Харків)

Попередження: Безус 16, С. Сидорчук 60, Віда 87 – Мигунов 90+2

Цієї миті динамівські прихильники чекали довгих шість років. Шість років чемпіонства. Фанати вбачають неабиякий символізм, що здобути 14-й в історії титул найсильніших в Україні їх улюбленцям судилося майже день в день з датою створення "Динамо". "88 років славетному клубу" - велика розтяжка перед фанатськими секторами і вдягнені за імпровізованими квадратами білі й сині кольори ультрас. Виглядало вражаюче.

Треба відзначити, що попри велику кількість глядачів на трибунах відповідальні особи з НСК "Олімпійський" на цей раз подбали про бодай якийсь порядок входу на територію стадіону. Довжелезних черг до кожного з турнікетів уникнути не вдалося, але добре бодай те, що не було тисняв, а вхід для преси, на відміну від попереднього для арени матчу півфіналу Ліги Європи між "Дніпром" та "Наполі" використовувався виключно за призначенням.

Найбільше після виходу команд на поле здивувало те, що господарі вирішили вдягти виїзний, "трабзонспорівський" варіант форми. Наставник киян Сергій Ребров виставив на історичне протистояння усіх на даний момент найсильніших. У воротах, будучи за крок від 13-го в своїй кар’єрі чемпіонства, грав Олександр Шовковський. В центрі оборони, як зазвичай, грали Євген Хачеріді та Александар Драґовіч. Справа в захисті діяв Даніло Сілва, зліва – Домаґой Віда. В трикутнику в середині поля в статусі "опорника" грав Сергій Рибалка, а вище над ним розташувалися Міґел Велозу та Юнес Беланда. На вістрі атаки – Артем Кравець. Справа наступав Андрій Ярмоленко, зліва – Жермейн Ленс. А помічник Реброва Рауль Ріанчо, прихопивши блокнот, перший тайм традиційно дивився у ложі преси.

Наставник гостей Мирон Маркевич, як і натякав, виставив експериментальний варіант складу. Ще експериментальні ший, ніж тиждень тому в зустрічі проти "Зорі". Ворота дніпрян захищав Ян Лаштувка. В обороні справа наліво розташувалися Павло Ксьонз, Олександр Сваток, Папа Ґуйє та Александру Влад. Єдиний у порівнянні з матчем проти "Наполі" представник основи вийшов у опорній зоні. Мова про Джабу Канкаву, поряд з яким грав Євген Шахов. Для Євгена то був перший після повернення з лазарету матч. Під нападником Ніколою Калінічем грав Роман Безус. Роль правого вінґера виконував Матеус, зліва грав Андрій Близниченко. Цікаво, що Андрій вчора відіграв тайм у матчі чемпіонату дублерів, а Бруну Ґами, чия поява в складі вважалася вірогіднішою, не було навіть у резерві. Також треба відзначити, що Матеус вперше в кар’єрі вивів "Дніпро" на поле з капітанською пов’язкою.

"Динамо" почало диктувати умови з перших хвилин. Першу небезпеку пасом п’ятою на хід Даніло Сілві по правому краю ініціював Ярмоленко. Бразилець, не відчуваючи опіки, віддав низом у карний майданчик, а Беланда пробив у дотик – поруч зі стійкою. Щоправда, дніпряни спромоглися відповісти майже миттєво: Калініч продерся до карної зони справа і з гострого кута пробив – теж трохи неточно. Ще одну потенційну небезпеку майже відразу після того ледь не створив Безус. Відібравши м’яч у ногах Рибалки в підкаті, Роман помчав на ворота суперників, але на підступах до карної зони напоровся на підкат Ленса. Не гарантія, що чистий, але свистка рефері не дав.

Не розвиваючи високого темпу, кияни в свою чергу провели гострий випад через центр. Беланда зрячою діагоналлю за спини оборонцям виводив до меж карної зони Ленса, але пас у високому стрибку в останню мить перервав Сваток. Але вибити м’яч далеко Олександр не зумів. Вийшло безпосередньо під ноги Кравцю, який пробив метрів з 17-ти сходу. Постріл цей заблокував Папа Ґуйє.

До середини першого тайму від переваги "Динамо" не залишилося й сліду. Дніпряни, демонструючи майже ідеальну організацію гри в середині поля, перекусували спроби суперників загострити гру на дальніх підступах до воріт. Двічі швидкими випадами у центральну зону з глибини відзначався Ксьонз. У першому випадку Павло навіть пробив по воротах низом метрів з 22-х – Шовковський цей намір розгадав і забрав м’яч намертво. Динамівці ж грали на загострення виключно через лівий фланг, де активністю відзначався Ленс. В одному з випадків Жермейн після вдало вибитого з-під ніг Матеуса м’яча навіть увійшов справа до карної зони, але бити з гострого кута голландець не наважився, а спробу прострілу заблокував Сваток. Ще двічі виграти територію на лівому краї дозволяли зміщення Ярмоленка. У другому випадку Андрій навіть виконав у район одинадцятиметрової позначки простріл, але оборонці суперників його перервали. Ще одну потенційну небезпеку, чисто відібравши м’яч у ногах Ленса, ліквідував Папа Ґуйє. Коли ж продерся через той же лівий край Віда, його простріл заблокував Сваток.

Відразу після перерви Маркевич виставив замість Канкави, який за тиждень відіграв п’ять повноцінних таймів, вийшов Валерій Федорчук. Джаба у першому таймі був на полі одним із найкращих, але Мирон Маркевич дотримувався стратегічної лінії, згідно з якою цей поєдинок вважався другорядним. Зрештою, то не означало, що дніпряни збиралися віддавати гру без бою. Навпаки, на самому початку другого тайму Безус розрізним пасом з середини поля ледь не вивів на побачення з Шовковським Калініча. Ніколу, зігравши у підкаті, в останню мить випередив Драґовіч.

"Динамо" відповіло на цей момент двома поспіль проникаючими фланговими атаками. Спершу Ленс зряче вирізував м’яч в район дальньої стійки зліва. Кравця, який вибігав на передачу і міг завдати удару метрів з трьох, у блискучому підкаті випередив Папа Ґуйє. А ось коли аналогічну передачу вздовж карного майданчика справа виконував Даніло Сілва, до м’яча не змогли дотягтися ні його партнери, ні суперники.

Зрештою, суттєвим підсилення гри з боку господарів не назвеш. Переконавшись у цьому, Ребров вирішив замінити найслабшу в своїх побудовах ланку – Міґела Велозу. Замість португальця, який заслуговував на заміну ще в першому таймі, вийшов Сергій Сидорчук. Ця заміна очікуваного підсилення не принесла. Навпаки, дніпряни ближче до 60-ї хвилини почали не просто вигравати боротьбу в середині поля, а й вибігати в гострі контратаки. В одному з таких епізодів Сидорчук в 20-ти метрах від воріт збив Безуса. Втім, Матеус, виконуючи штрафний, пробив на силу надто неточно. А через лічені хвилини штрафний перед самою лінією карного майданчика на правому фланзі заробив вже Федорчук. Навіс Матеуса зі "стандарту" у падінні головою вибив на кутовий Хачеріді.

Проте найліпший момент дніпряни втратили трохи згодом. Той же Матеус, промчавши правим краєм, виконав простріл, який у районі ближньої стійки перервав головою Драґовіч. Перервав надто невдало, скинувши кулю в район одинадцятиметрової позначки під ноги Безусові. Романові не заважав абсолютно ніхто, але він примудрився пробити над поперечиною.

Команда Маркевича вела гру, але тренер мав свій план і дотримувався його неухильно. Момент вичерпався і відразу після нього Матеуса, який був у першій половині другого тайму одним з найкращих на полі, вийшов Валерій Лучкевич. Водночас Ребров вирішив змінити нападників: замість Кравця, який незадовго до того зробив незграбну спробу замкнути в дотик передачу Ленса справа, вийшов Лукаш Теодорчик.

Поляк міг виправдати свою появу на полі майже відразу. Цей момент можна назвати випадковим, але ліпшої нагоди відзначитися за весь матч "Динамо" не мало. Рибалка не дуже сильно пробив метрів з 25-ти з відскоком від газону, а Лаштувка, замість того, щоб забрати м’яч намертво, відбив його перед собою. Теодорчик, виходячи на добивання, метрів з шести пробив поруч зі стійкою. Дехто з динамівських фанатів, поспішно вирішив, що це вже гол і запалив на радощах фаєри. Інші вирішили не відставати і це починання залюбки підтримали.

Трохи згодом виявиться, що до золотої миттєвості кияни піротехніки приберегли з запасом. Але то буде згодом, а до вирішальної 84-ї хвилини гра могла скластися по-різному. Особливо в епізоді, коли Федорчук неподалік від карної зони суперників відібрав м’яч у підкаті в Беланди і віддав передачу вправо на Калініча. Нікола, ледь увійшовши в супроводі оборонця до штрафного майданчика, пробив – поруч зі стійкою.

Беланда перед тим, як поступитися місцем на полі Віталієві Буяльському, встиг ще пробити над поперечиною штрафний з 20-метрової відстані. Заробив цей "стандарт", отримавши по ногах від Шахова, Сидорчук. Між тим, Маркевич одночасно з Ребровим зробив заключну перестановку й собі: замість вкрай втомленого Близниченка вийшов Олександр Мигунов.

Заключних десять хвилин перевага динамівців була величезною. Кияни, не бажаючи відкладати питання про здобуття чемпіонства на наступний тиждень, влаштували облогу дніпровських воріт і врешті свого досягли. Результативний виявився розіграний з правого флангу кутовий. Сидорчук, отримавши м’яч перед карним майданчиком не то неточно пробив, не то справді віддавав передачу. Першим на м’яч наче виходив Федорчук. Та Валерій зіграти просто на винос не наважився, а поки обирав варіанти, Віда жорстко поставив ногу, буквально видряпавши м’яч з ніг у суперника й, опинившись перед Лаштувкою, пробив чеському воротареві між ніг – 1:0! Знову, як і рік тому в фіналі Кубка, як у осінньому Класичному дербі в рамках чемпіонату долю гри вирішив м’яч Віди. Долю гри і чемпіонства. Щойно м’яч опинився у воротах, як на місці розтяжки "88 років славетному клубу" з’явилася інша – "Чемпіони 14".

Важка, трудова, нервова перемога "біло-синіх". Важча, ніж можна було передбачити до матчу з суперником, який не приховував, що гратиме експериментальним складом. Вочевидь розуміння близького тріумфу скутувало киян у їхніх діях, заважало грати невимушено. Десь, як в епізоді з Безусом, динамівцям справді пощастило. А фінальний штурм розставив усе на місця. 14-разові!