Шампанського усім. Про перехід Джаби Канкави

17 серпня 2015, понеділок. 10:44


Перехід Джермейна Ленса зі стану "Динамо" до скромного середняка англійської Прем’єр – ліги "Сандерленда" продемонстрував немічність нинішнього чемпіонату України в питанні утримувати в своїх руках висококласних гравців. Бажання виступати в одній з найсильніших ліг континенту – хай навіть і в скромному представнику цієї ліги – взяло гору над бажанням виступу у Лізі чемпіонів в складі чемпіона України і подальшими перспективами, які б відкрилися перед гравцем в разі успішної гри в найпрестижнішому клубному турнірі Європи. Зрозуміло, що для Ленса "Динамо" ніколи не було рідною командою, але "пункт призначення", до якого прибув Ленс зі стартового плацдарму під назвою "Динамо", реально здивував.

Пізніше Джермейн розкрив ще один мотив, який спонукав його прийняти першу-кращу пропозицію і якнайшвидше залишити "Динамо". Війна, за словами Джермейна, розлучила його з сім'єю, тож жити і працювати в таких умовах нідерландець далі просто не міг. "Сандерленд" в плані величі клубу не стоїть в одній площині з "Динамо", але мотиви, які спонукали Джермейна здійснити крок назад з точки зору спортивної складової, зрозуміти можна.

Найближчими днями одна з європейських топ-ліг може поповнитися ще одним гравцем чемпіонату України. До французької Ліги 1 перебереться Джаба Канкава, який українським командам віддав майже десять років свої кар’єри. Зі спортивної точки зору Канкава, як і Ленс, робить крок назад. Але якщо Джермейн небезпідставно живе надією, що у його випадку крок назад – це основа для здійснення двох кроків вперед, то у випадку з переходом Джаби до "Реймса" є підстави говорити тільки про односторонній рух.

Чемпіонат Франції – не та ліга, в якій тридцятирічні гравці (плюс-мінус) мають можливість подолати нормальний футбольний шлях від аутсайдера до фаворита. Якби Канкава переходив зі стану "Дніпра" відразу до, до прикладу, "Бордо, "Марселя, або "Ліона", то це був би беззаперечний прогрес. А перехід до "Реймса" – це навіть не тупцювання на місці, це крок назад в плані побудови спортивної кар’єри. Специфіка чемпіонату Франції перекреслює усі перспективи Джаби Канкави в майбутньому піти на підвищення. До рівня, який би відповідав рівню ПСЖ та "Монако", грузин не дотягнеться апріорі, "Ліон", "Марсель" та інші лідери "другого порядку" гроші витрачають дуже обережно і переважно на молодих гравців. А як вільний агент Канкава після каденції у "Реймсі" зможе розраховувати хіба що на перехід до умовних "Кана", "Нанта" чи "Генгама".

"Реймс" – славна команда, але всі здобутки шампанців залишилися в далекому минулому. Двічі ця команда вигравала Кубок Франції і шість разів – чемпіонат країни. Щоправда, останній успіх датований далеким 1962-м роком. З початку вісімдесятих років шампанці боролися за своє визнання у Лізі 2, переживаючи проблеми з фінансуванням. Важкий фінансовий стан не дозволяв команді розвиватися. "Реймс" то балансував між другою та третьою лігами французького чемпіонату, то взагалі випадав зі структури професійних футбольних ліг країни.

Ситуацію вдалося стабілізувати і керований Юбером Фурньє "Реймс" у 2012-му році після більш ніж тридцятирічної перерви повернувся на рівень Ліги 1. Повернувся відразу в якості середняка турніру. Команда зі скромними фінансовими можливостями і без зірок у складі постала як дуже організований, бойовий колектив, фінішувавши в дебютному для себе сезоні на чотирнадцятому місці, а наступного року – на одинадцятому.

Але потім творця злету "Реймса" Юбера Фурньє переманив до свого складу амбітний "Ліон". Шампанський колектив перейшов під керування Жан-Люка Вассера, що ледь не обернулося для команди вильотом з елітного дивізіону. З людиною, яка в ідеалі мала б безболісно замінити Юбера, швидко розсталися, довірившись Олів'є Гегаму. Нинішня участь "Реймса" за прогнозами спеціалістів – боротьба за місце в числі п’ятнадцяти кращих команд Ліги 1.

На Канкаву "Реймс" покладає чималі надії, про що свідчить сума, яку шампанці готові перечислити на банківський рахунок "Дніпра". Для "Реймса", котрий комплектується в основному орендованими або вільними агентами, трансфер за суму близько одного мільйона євро є розкішшю. Але Жан-П'єр Кейо – президент "Реймса" – готовий піти на такі витрати заради перспектив. Вилетіти – значить позбутися заробітку у вигляді спонсорських вливань та коштів за продажу прав на телетрансляції. "Реймс", який так довго йшов до елітного життя, не може дозволити собі знову позбутися права виступати у Лізі 1. Ще одна стаття доходів французьких клубів – це трансфери на експорт. Але "Реймс" і тут пасе задніх. Після повернення до Ліги 1 у 2012-му році, шампанці провернули хіба що один дійсно вартісний трансфер на вихід. Продавши Гжегожа Крихов'яка до "Севільї", шампанці заробили близько чотирьох мільйонів євро.

Канкава, звісно, гратиме в основі "Реймса", але без перспектив єврокубків, боротьби за призові місця, і перебування на виду у футбольної громадськості. Статус сміливого і непоступливого роботяги, одного з кращих опорних півзахисників чемпіонату України і розіграшу Ліги Європи 2014/15, Канкава змінює на статус просто гравця одного з аутсайдерів чемпіонату Франції.

Це вибір грузина і його потрібно поважати. За десять років праці в українському футбольному господарстві Канкава достатньо наївся тих "продуктів", від яких когось іншого уже давно знудило б. Джаба не побоявся війни – як побоявся Ленс, не отримав пропозиції всього життя – як Дуглас Коста, а просто вирішив з середовища нездорової атмосфери, яка утворилася у "Дніпрі", перейти до середовища, сприятливого для життя та роботи (місто Реймс знаходиться у регіоні Шампань – Ардени, відомому своїми виноградниками, винними погребами, музеями, мальовничими пейзажами та іншими визначними пам'ятками). В такій ситуації (і в не молодому, що важливо, віці) і спортивними інтересами пожертвувати не гріх. Та й зарплатню, напевно, Канкава у Франції отримуватиме більшу, аніж в Україні. Інша справа, що команду, з якою вибився в люди, полишати шляхом шантажу ("Канкава відкрито сказав, що не хоче: "Відпускайте мене, я не готовий". Я його попросив, адже ніким було грати. Не ставив би його, якщо був би Чеберячко. Так він і грав. Я так розумію, що це свого роду шантаж: або ви відпускаєте, або я так і буду грати далі" (с) – Мирон Маркевич) не дуже гарно.




Слідкуйте за нами:
Ми у Viber Ми у Facebook Ми у Telegram

Читайте також

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус

Новини Футболу

Всі новини