Герой футбольного дня. Роман Зозуля

Свою роль у тих проблемах, які нині переживає "Дніпро", відіграє й поразка в фіналі Ліги Європи. У випадку перемоги над "Севільєю", ризикнемо припустити, розвиток дніпропетровського клубу пішов би іншим напрямком. Перемога у Лізі Європи – це автоматична участь в групі Ліги чемпіонів, а отже, - чималі грошові надходження від УЄФА. Це престиж і серйозний козир в питанні спроможності втримувати футболістів. Це, врешті-решт, шалена мотивація.

Це запитання піднімалося уже не раз. Скептики, втім, вперто стоять на своєму, зауважуючи, що програв "Дніпро" справедливо. Мовляв, "Севілья" сильніша. Сильніша… Але ж не завжди у футболі перемагає сильніший. "Шахтар" теж сильніший за "Дніпро", але "гірники" ось вже вп'яте за останні сім матчів чемпіонату України виходять з протистояння з "дніпрянами" ні з чим. І гідно відповів Даріо Срна, заявивши, що йому соромно навіть знаходитися перед телекамерою.

Якоїсь однієї причини вдалої гри "Дніпра" проти донецького гранда немає. Кожного разу "дніпряни" знаходять якийсь новий козир, крити який "гірники" не мають чим. Вчора таким козирем став Роман Зозуля, якого "Дніпру" дуже сильно не вистачило й в фіналі Ліги Європи. Хтозна, будь Роман в обоймі, чи все завершилося б так, як завершилося. Зозуля в складі – це постійний тиск, постійний пресинг, можливість продуктивно діяти другим номером і витискати максимум з мінімуму.

Романа чимало критикують за низьку результативність і, взагалі, специфічну як для нападника манеру футболу. Його називають "опорником" в лінії атаки, постійно наголошуючи на тому, що Роман не здатен грати на чистих м'ячах, не здатен діяти одним дотиком в штрафному майданчику, не здатен грамотно відкриватися під розрізні передачі партнерів. Його стихія – це боротьба. Зозуля вміє грамотно обирати позиції при флангових навісах, здатен без м’яча тримати в напрузі опонентів, полегшуючи тим самим завдання своїм партнерам по атаці. Зозуля ефективний в грі з глибини, в грі другим номером. І саме такі матчі як вчорашній проти "Шахтаря" – то стихія Романа Зозулі.

Він не надто ефективний при контратаках, і не надто ефективний при позиційних атаках. Він ефективний в боротьбі, в грі на перехоплення, коли потрібно миттєво змінювати акцент з захисного на атакувальний, коли потрібно створювати моменти там, де передумов для цих моментів немає. Він ефективний тоді, коли разом з ним в унісон працює вся команда. Козир Зозулі в тому, що його стилеві дуже складно протидіяти. Ви можете вивчити манеру футболіста зміщуватися з флангу до центру, можете вивчити манеру прибирати м’яч під себе і знайти проти цього прийоми. Але протидію постійному пресингу, напрузі, сміливому вступанню в єдиноборства знайти дуже складно.

Роман Зозуля – форвард, якого потрібно вміти використовувати. Можна не сумніватися, що у випадку, якщо Роман збереже оптимальні кондиції до літа, то саме він буде основним нападником збірної України на чемпіонаті Європи. Але до літа на "Дніпро" в цілому і Романа Зозулю зокрема чекає ще чимало матчів. І важливо, - важливо для вболівальників дніпропетровського клубу та для самолюбства самих "дніпрян", - так як проти "Шахтаря" діяти кожного разу. Тоді організаційні проблеми самі по собі відійдуть на другий план. Тоді буде справжній "Дніпро", який заслуговуватиме оплесків, а не насмішок.