Сталь – Динамо – 1:2. Рішучий Дердо рятує термінатора
14 серпня 2016, неділя. 21:22
Четвертий тур
15 серпня. Дніпро. Стадіон «Метеор»
«Сталь» (Кам’янське) – «Динамо» (Київ) – 1:2
Голи: М. Іщенко 26 – Гармаш 79, Антунеш 88
«Сталь»: Паньків – Васін, М. Іщенко, Стаменковіч, Олексій Довгий – Каленчук (к), Карасюк – Е. Малакян, Деул, Ґ. Малакян (Дебелко 83) – Комваліус (А. Кравченко 76)
Тренер – Якоб Ґалл
«Динамо»: Шовковський (к) – Морозюк, Очіґава, Драґовіч, Антунеш – Корзун – Дерліс Ґонсалес, С. Сидорчук (Гармаш 77), Буяльський (Гладкий 64), Громов (В. Циганков 77) – Жуніор Мораєш
Тренер – Сергій Ребров
Судді: О-др Дердо (Чорноморськ) – Чортоляс (Херсон), Бицкало (Одеса)
Попередження: Стаменковіч 19, Васін 57, Олексій Довгий 90+2 – Гармаш 82
На 54-й хвилині попереджено, на 74-й хвилині вилучено (друге попередження) Е. Малакяна
«Місце, де гине машина-вбивця, домна ДНК…» - то цитата з промо-ролика, який підготувала до цього матчу прес-служба «Сталі». «Жахливим вбивцею» зображено непереможну в цьому сезоні команду київського «Динамо». Домна, у якій той кровопивця має втонути – чаша стадіону «Метеор». Красиво й епічно. Особливо якщо той «термінатор» ще й зарозумілий та має опонента ні за що.
Істиних причин відсутності Андрія Ярмоленка та Сергія Рибалки навіть у заявці наразі не знаємо. Але перед грою у списку травмованих цих гравців не було. Виглядає, що Сергій Станіславович Ребров вирішив поекспериментувати і знову, як у випадку з півфіналом Кубка-2015/2016 проти «Олександрії», прогадав.
Замість Ярмоленка в основі вийшов Артем Громов, котрий діяв на позиції лівого вінґера. Справа ж грав Дерліс Ґонсалес. Рибалку в опорній зоні замінив Микита Корзун. А ось поява в центрі оборони поряд з Александаром Драґовічем юного Зураба Очіґави з огляду на травми Євгена Хачеріді та Домаґоя Віди була очікуваною. Ворота киян знову захищав капітан Олександр Шовковський. На флангах оборони вийшли Микола Морозюк (справа) і Віторіну Антунеш (зліва). Роль центральних атакувальних хавів виконували Сергій Сидорчук та Віталій Буяльський, а попереду був Жуніор Мораєш.
Голландський тренер Якуб Ґалл у свою чергу напередодні дебютного матчу на чолі «Сталі» зіткнувся з несподіваними труднощами – через травми випали обидва основних крайніх оборонці. Довелося тренерові виходити з ситуації і випускати справа замість Павла Пашаєва вінґера Дениса Васіна, а зліва замість Сергія Вороніна – номінально опорного хава Олексія Довгого. На решті ж позицій діяли звичні для попередника Ґалла Еріка ван дер Меєра виконавці. У воротах грав Юрій Паньків. Пару стопперів склали Микола Іщенко та Мілош Стаменковіч. Опорну зону цементував культовий дует Максим Каленчук – Роман Карасюк. На позиціях вінґерів, постійно змінюючись флангами, діяли брати Ґор і Едґар Малакяни, а Бой Деул з глибини підтримував центрфорварда Сільвано Комваліуса.
Попри відсутність цілої групи гравців, яких можна назвати лідерами сучасного «Динамо», гості зі стартових хвилин зустрічі грали не лише потужно, а й красиво. Гості затисли суперників на власній половині так міцно, що в наступі брали участь відразу по дев’ять виконавців. Позаду для підстраховки залишався лише один стоппер, а обидва крайніх оборонці були в атаці не менш помітними, ніж вінґери Ґонсалес і Громов. Точніше, через фланг, на якому взаємодіяли Дерліс та Морозюк кияни наступали все ж частіше, однак одну з перших гольових ситуацій «біло-сині» створили після зрячої передачі від Антунеша зліва. Мораєшу не вистачило сантиметрів, щоб у шпагаті цей простріл замкнути.
Міг забивати після подачі кутового зліва Громов, однак вдарив Артем з меж воротарського майданчика якось дуже кволо і Іщенко вибив м’яч з лінії воріт у поле. Непоганою була передача від Ґонсалеса в напрямку Мораєша справа, скидка Сидорчука на Корзуна в межах карної зони, але в цих епізодах динамівцям для завершального удару бракувало дещіці. Чи самовіддано грали оборонці «Сталі».
Комфортно себе у ролі диспетчера почував Буяльський. Виглядало, що динамівці впивалися перевагою і наступали з розумінням, що як не зараз, то наступного разу потрібний гол таки заб’ють. Того, що суперник може показати зуби, чемпіони вочевидь не допускали взагалі.
Власне, епізод, який передував взяттю воріт «Динамо», показовий. Деул, підхопивши м’яч у середині поля, проходив поміж суперників, мов гірськолижник слаломны воріта. Корзун, який мав би дограти з голландцем до кінця, з боротьби виключився, а Бой сильно вистрелив метрів з 25-ти – Шовковський перевів м’яч з-під поперечини на кутовий. Корнер зліва подавав сам Деул, а Іщенко, випередивши в районі ближньої стійки Сидорчука, підрізав м’яч у ближній кут. На цей раз врятувати ситуації капітан киян вже не зміг – 1:0. «Сталь» забила перший в історії «свій» гол у ворота «Динамо». Як відомо, єдиний торішній м’яч кам’янців Міґел Велозу забив у власні ворота.
Подальший перебіг подій спрогнозувати було не важко. «Сталь» притислася до власних воріт ще щільніше, майже безвилазно. Щоб пройти таку стіну, динамівцям вартувало видумувати щось неординарне. Таких ситуацій до перерви було дві. У першому випадку оборону господарів своїм підключенням і зрячим фланговим прострілом прошив Антунеш, однак Мораєш з близької відстані влучити по м’ячу повноцінно не зумів і у стулку не влучив. Незадовго ж до перерви результативним ледь не виявився кутовий. Морозюк подав зліва. Паньків так, щоб чула вся країна, вигукнув: «Мойо, б…ь», але вибив м’яч не в поле, а лише на протилежний бік штрафного майданчика, де його підхопив Сидорчук. Сергій зряче навісив у район одинадцятиметрової позначки, а Мораєш ударом зльоту поцілив у Іщенка.
«Сталінград» у виконанні «Сталі» продовжився й після поновлення гри. Але то не докір Ґаллу і його підопічним. Вони грають так, як можуть. Дорікати можна тим, хто через місяць має стартувати у груповому турнірі Ліги чемпіонів. То ж навіть не смішно. Найбільше, на що спромоглися в масованому наступі впродовж першої половини тайму динамівці – один простріл Ґонсалеса справа, який Паньків до того ж перервав.
А кам’янці, терпеливо відбиваючись, у ході п’єси ставали сміливішими і цілком на контратаках могли забити чемпіонові вдруге. Першу гольову ситуацією своєю цупкістю в середині поля ініціював Едґар Малакян. Вірменин на половині суперника видряпав м’яч з-під ніг у Корзуна, а Каленчук, підхопивши кулю, вдарив на виконання у правий нижній кут метрів з 22-х. М’яч розминувся зі стійкою якимось сантиметрами.
А трохи згодом Комваліус у центральному колі своєю міццю змів Очіґаву. Зураб саме підхопив м’яч після довгої передачі когось із суперників і шукав варіанти для початку динамівської атаки, коли його катком проїхав силовий форвард суперників. Комваліус прокинув м’яч собі на хід і, в принципі, виходив з Шовковським на побачення. Однак зближуватися з голкіпером голландець не став, а спробував вразити ворота з допомогою «парашута». Вийшло невдало – підвела індивідуальна майстерність.
Момент Комваліуса трапився вже тоді, коли Ребров провів першу в матчі заміну і випустив замість Буяльського в пару до Мораєша другого нападника Олександра Гладкого. Та злам у грі трапився зовсім не завдяки замінам. На 72-й хвилині Ґонсалес короткою передачею справа намагався вивести на побачення з Паньківим Драґовіча. Воротар кам’янців суперника у стрибку випередив і накрив м’яч, проте Александар, намагаючись перестрибнути Юрія, зачепив того по голові. Не беруся стверджувати, свідомо чи ні, але Паньківу було боляче, а партнери кинулися виясняти з Драґовічем стосунки. В принципі, на місці кам’янці так поступив би будь-хто, адже воротар для ігрових видів – священна корова. Едґар Малакян, добравшись до Драґовіча першим, штовхнув його у груди. І тут на авансцену вийшов арбітр Олександр Дердо. Вбігши між суперників зі зляканими очима, рефері вийняв жовту картку, але нагородив нею не Драґовіча, а… Малакяна, у пасиві якого одне попередження вже було.
Власне, після того оборонні редути «Сталі», які й так починали тріщати по швах у зв’язку зі втомою, посипалися остаточно. Ребров відчув ситуацію і освіжив гру замінами. Тренер киян випустив двох гравців, які своєю активністю визначили результат гри. Мова про 18-річного дебютанта Віктора Циганкова, який остаточно розколошматив лівий фланг оборони «Сталі», а також про Дениса Гармаша.
Кром того, своє вагоме слово сказав й третій свіжий виконавець Гладкий. Саме Олександр на 79-й хвилині виконав справа простріл, котрий Паньків перервав не надто вдало, відбивши м’яч по центру перед воротами. Голкіпера не підстрахував ніхто і Гармаш метрів з семи спокійно вразив фактично порожні ворота.
Ґалл розумів, що тепер його команді буде важко втримати навіть нічию, а тому випустив замість нападника Комваліуса руйнівника Антона Кравченка. Знав би тренер, що ця заміна якоюсь мірою буде фатальною… Звичайно, звинувачувати Кравченка в тому, що його спина трапилася на шляху м’яча після дальнього удару Антунеша і куля, полетівши в протилежний бік, влетіла в сітку, важко. Однак факт залишається фактом.
«Динамо» здобуло чергову неоднозначну перемогу. Яка її прихильників має не радувати, а хвилювати. «Сталь» у свою чергу може пишатися тим, що дала киянам бій і в третьому очному протистоянні. Як відомо, торік кам’янці на «Метеорі» теж вели 1:0, але поступилися після неоднозначного пенальті у власні ворота. Долю київської зустрічі вирішили м’ячі Ярмоленка на 88-й і 94-й хвилинах. І ось тепер новий триллер. Тільки хтозна, чи виліз би столичний «термінатор» з домни, якби йому не подав руки благородний рицар Дердо.
