Зоря – Карпати – 2:1. Холодний душ для Львова
21 серпня 2016, неділя. 21:24
П’ятий тур
21 серпня. Запоріжжя. «Славутич-Арена»
«Зоря» (Луганськ) – «Карпати» (Львів) – 2:1
Голи: Артем Гордієнко 20, О-др Караваєв 87 – Лобай 89
«Зоря»: Олексій Шевченко – Каменюка (к), Сіваков, Рафаель Форстер, Е. Соболь – Артем Гордієнко, Гречишкін – О-др Караваєв, Ж. Любеновіч (Пауліньо 63), Петряк (Ліпартія 74) – Денніс (Кулач 78)
Тренер – Юрій Вернидуб
«Карпати»: Підківка – Ксьонз, Андрій Нестеров, Лобай, Костевич – Новотрясов – Чачуа (Рудика 69), Худоб’як (к) – Д. Мірошниченко (Кадимян 60), Лещук, М. Грисьо (В. Кравець 46)
Тренер – Сергій Зайцев
Судді: Березка (Київська область) – А. Скрипка (Кропивницький), Халамендик (Київ)
Попередження: Каменюка 13, Ж. Любеновіч 38 – В. Кравець 70, Андрій Нестеров 79
Ця зустріч вочевидь повинна вивести «Карпати» із стану, близького до ейфоричного. У стартових чотирьох турах львів’яни зіграли справді непогано. Але одна справа – добре налаштуватися за підтримки рідної публіки на лідерів. Зовсім інша – здолати суперника збалансованого, без ознак зазнайства і кризового стану.
Юрій Вернидуб собі не зрадив. Як і у попередніх чотирьох поєдинках поточного чемпіонату, наставник «Зорі» активно застосовує принцип ротації, даючи ігрову практику усій основній обоймі виконавців. Скажімо, у порівнянні з попередньою зустріччю в Олександрії, в лінії оборони залишилися лише капітан Микита Каменюка, котрий знову закривав лівий фланг та стоппер Михайло Сіваков, у пару до якого тренер випустив бразильця Рафаеля Форстера. Зліва замість Артема Сухоцького на цей раз зіграв Едуард Соболь. В опорній зоні разом із Артемом Гордієнком діяв не Ігор Чайковський, а Дмитро Гречишкін. Джабу Ліпартію на місці атакувального хавбека замінив Желько Любеновіч, а попереду замість Пауліньо грав Денніс. Також у складі, крім Каменюки, Сівакова та Гордієнка, залишилися воротар Олексій Шевченко та вінґери Олександр Караваєв та Іван Петряк.
Натомість Сергій Зайцев орієнтується на одну обойму гравців. Як і в попередніх двох поєдинках, зустріч у Запоріжжі розпочали воротар Роман Підківка, стоппери Андрій Нестеров та Іван Лобай, а також крайні беки Павло Ксьонз (справа) та Володимир Костевич (зліва). В опорній зоні знову з’явився Артур Новотрясов, а над ним у середині поля з обов’язками не лише руйнівного, а й творчого характеру грала пара Амбросій Чачуа – Ігор Худоб’як. Попереду знову грав Ґуставо Лещук, а з флангів наступ підтримували Денис Мірошниченко (справа) та Максим Грисьо (зліва).
Зі стартових хвилин гості, зосередивши на власній половині великі сили, давали суперникові зрозуміти, що на право діяти першим номером вони не претендують. Зрештою, луганці на перших хвилинах теж особливої агресії не проявляли. Темп зустрічі був середнім, а спільне у порівнянні з попереднім матчем цих суперників у Запоріжжі було лише те, що «чорно-білі» так само намагалися атакувати з акцентом на правий край. Ось лишень грав проти Караваєваа не Василь Кравець, а Костевич. Володимир був весь увага і простору Олександрові не давав взагалі.
Не допускаючи промахів у обороні, львів’яни намагалися вибігати у контрнаступ, однак крім дуже неточного дальнього пострілу Худоб’яка і зірваного ціною попередження Каменюкою прориву Мірошниченка не запам’яталися нічим.
Голом за такої гри наче й не пахло, але максимум з мінімуму футболісти «Зорі» витиснули. Підківка, вийшовши на перехоплення після поданого Любеновічем кутового справа, зіткнувся з Новотрясовим і впав. При цьому м’яч вибити воротареві вдалося, але на Петряка, котрий зробив перед карної зоною підбір і майстерно підкрутив кулю в правий від себе кут. Іван влучив у стійку, але м’яч відскочив у лежачого Костевича, котрий теж опинився на газоні після зіткнення. Від Володимира куля викотилася на порожні ворота, під ноги трьом гравцям «Зорі» одночасно. Закотив м’яч у ворота Гордієнко – 1:0.
Після цього голу перевага луганців стала очевидною. Через лічені хвилини Підківка ледь не подарував суперникам другий м’яч. Сталося це після навісу зліва, який у боротьбі з суперниками продовжив Любеновіч. М’яч летів у напрямі Караваєва, на якого, зірвавшись з якогось дива з лінії, помчав воротар. До суперника Підківка не встиг. Караваєв, випередивши Романа, бив з незручного становища з розвороту. Щастя карпатівців, що удар у луганця не вийшов і оборонцям вдалося свого голкіпера підстрахувати.
Луганці потрапили у комфортне середовище. Львів’яни мусили розкриватися, а їх суперники того лишень очікували. Організовані контрвипади «чорно-білих» хоча й завершувалися на підступах до карної зони і без ударів, але було видно, що рано чи пізно свою нагоду при такій грі «Зоря» знайде. Більше того, Денніс, якому вдалося по центру на високій швидкості втекти від Нестерова, ледь не знайшов. Лише на удар нападникові сили забракло.
Свою нагоду щось змінити гості втратили після того, як провалився на своєму фланзі Соболь. Отримавши простір, Мірошниченко виконав зрячу передачу вздовж воріт на Лещука. Ґуставо бив, випереджаючи Форстера і в стулку не влучив. А ще в одному епізоді, який трапився невдовзі, Лещук у межах воротарської зони виходив на передачу Худоб’яка справа, але переграти Шевченка, опинившись перед ним впритул, не зумів.
Після перерви Зайцев вирішив зняти з гри Грися і випустив на поле Кравця. Василь, звісно, зайняв звичне місце на лівому фланзі оборони. Складається враження, що попереднього поєдинку львів’ян з луганцями пан Зайцев не бачив. Хоча, звісно, такої катастрофи, як у квітневому поєдинку, на лівому фланзі оборони гостей не було. Проте не виключено, що Караваєв певний час був непомітний у наступі не через те, що його перегравав суперник чи слабко грав Олександр особисто. Річ у тім, що зі стартом другої половини луганці не соромилися «сушити» гру. Карпатівці отримували простір, щоб володіти територією, але чогось путнього створити не вдавалося. Заважав страшенний брак при передачах, через який гостям не вдавалося не те що загрожувати воротам, а навіть організовано вийти у володіння суперника.
Зайцев, звісно, намагався внести якісь корективи і спершу випустив замість Мірошниченка Ґеґама Кадимяна, який нарешті відновився після травми і для якого ця гра була в поточному сезоні першою. На заключних же півтайму тренер гостей вирішив підсилити гру ще й Сергієм Рудикою, футболістом, дебют якого у «Карпатах» тиждень тому вдалим не назвеш. Втім, нічого путнього з цих перестановок не вийшло.
Вернидуб тримав руку на пульсі гри і, розуміючи, що суперники захочуть розкритися, створив підґрунтя для стрімких контратак. На поле вийшли Пауліньо, Джаба Ліпартія і Владислав Кулач. Ліпартія, щойно увійшовши у гру, відразу видряпав м’яч у межах карної зони суперника в підкаті і вивів на побачення з Підківкою Пауліньо. Втім, бразилець, здається, з несподіванки розгубився і пробив майже по центру воріт. А трохи згодом ті ж Пауліньо та Ліпартія розігнали контратаку, яку після передачі Джаби цілком міг завершувати Гречишкін. Та, опинившись перед Підківкою, Дмитро переграти Романа не зумів.
Розв’язка ж настала після того, коли Пауліньо отримав м’яч на місці лівого півсереднього, піднявши голову, помітив, що на протилежному боці ривок робить Караваєв, а Кравця поряд з ним немає. Передача – вихід Олександра з Підківкою на побачення – влучний удар. 2:0.
Вочевидь луганці вирішили, що це уже все. І ледь не поплатилися. Бо у зворотній же атаці карпатівці заробили кутовий. Після його подачі м’яч перелетів на протилежний край, тобто, вліво. Звідти Худоб’як, підхопивши кулю, виконав навіс, а Лобай влучно вдарив головою в кут – 2:1.
З урахуванням п’яти компенсованих, гості мали на порятунок шість хвилин. Правда, чогось путнього чи контруктивного «Карпати» за весь цей час не створили. Типова навала, кілька «стандартів», від яких луганці холоднокровно відбилися. Це й усе. Переміг справді сильніший. Переміг на класі.
