Динамо - Карпати - 4:1. У мирі й спокої

Ліга Парі-Матч. 13-й тур

29 жовтня. Київ. НСК «Олімпійський». 5 118 глядачів

«Динамо» (Київ) – «Карпати» (Львів) – 4:1

Голи: Бєсєдін 18, Віда 28, Морозюк 80, Оріховський 85 – Завійський 86

«Динамо»: Рудько – Морозюк, Хачеріді (Очіґава 46), Віда, Є. Макаренко – Корзун – В. Циганков (Артем Громов 69), Оріховський, С. Сидорчук (Буяльський 78), О. Гусєв (к) – Бєсєдін

Тренер – Сергій Ребров

«Карпати»: Мисак – Зубейко, Андрій Нестеров, Лобай, В. Кравець – Завійський – Чачуа, Вербний – М. Грисьо (Страшкевич 86), Лещук, Худоб’як (к) (Ґ. Окечукву 80)

Тренер – Олег Дулуб

Судді: Вакс (громадянин Росії) – Матяш (Донецьк), Чортоляс (Херсон)

Попередження: В. Кравець 34, Мисак 41

Трохи незвичного в цьому матчі було. Приміром, порожні 43-й і 45-й сектори, які зазвичай заповнюються динамівськими фанатами. То так оригінально, закривши два сектори на порожньому стадіоні, найвідданіших прихильників киян покарала славна ФФУ. Звісно, ультрас були. Тільки розташувалися вони на сусідньому віражі за Бессарабськими воротами. До речі, ворота ці кияни зазвичай обирають у першому таймі. З давніх давен. Та цього разу зі стартових хвилин господарі на «бессарабські атакували».

Відзначити хотілося б і трьох діячів у червоних куфайках. З часу трагічних подій на столичному Майдані взимку 2014-го Київ залишається одним з небагатьох міст, у яких досі перед кожним матчем лунає національний славень. Цей матч винятком не став. При цьому руку на серці під звуки «Ще не вмерла…» тримали всі українські учасники поєдинку. Крім трьох товаришів посередині. Громадянинові Росії Юрієві Яковичу Ваксу, мабуть, дивуватися не треба. Свій вибір він зробив давно. Питання лишень у тому, що ця особистість досі в українському футболі досі робить. А ось донеччанин Віктор Матяш та Максим Чортоляс, які теж стояли з опущеними вниз кінцівками, здивували. Приміром, Андрій Скрипка з Кропивницького та Володимир Володін з Херсона звертати увагу на поведінку іншого громадянина Росії Анатолія Жабченка напередодні кубкового матчу «Динамо» - «Зоря» минулої середи не стали і слухали «Ще не вмерла…» так, як належить адекватному українцеві.

Але облишмо москалів з малоросами і перейдемо до футболу. Сергій Ребров у порівнянні з матчем триденної давнини проти «Зорі» в Кубку України зробив відразу шість замін. Два нових гравці з’явилося на флангах оборони – Микола Морозюк (справа) та Євген Макаренко (зліва). В принципі, відсутність Олександра Тимчика справа прогнозувалася. Зате вийшов у середній лінії Віктор Циганков, у якого теж начебто було пошкодження. Пару стопперів поряд із Євгеном Хачеріді цього разу склав не Зураб Очіґава, а Домаґой Віда. В опорній зоні Сергія Рибалку замінив Микита Корзун. В ролі одного з атакувальних центрхавів знову зіграв Павло Оріховський, а поряд з ним цього разу грав не Віталій Буяльський, а Сергій Сидорчук. Очікувано дав Ребров відпочити перед матчем Ліги чемпіонів проти «Бенфіки» лівому вінґерові Дарлісу Ґонсалесу, замість якого з капітанською пов’язкою вийшов досвідчений Олег Гусєв. Проте найзнаковіша зміна сталася попереду Замість Жуніора Мораєша вийшов не чоловік Марії Гладкої, а Артем Бєсєдін. І лише воротарська ланка, де традиційно останнім часом грає Артур Рудько, залишилася недоторканою.

Натомість тренер «Карпат» Олег Дулуб, пробивши поразкою від першолігової «Полтави» чергове дно, на цей раз змінив не лише окремих гравців, а й тактичну схему. Вперше за тренерства білоруського спеціаліста львів’яни зіграли в розстановці, схожій на 1 – 4 – 3 – 3. Оборонна ланка була прогнозованою. У воротах грав Роман Мисак. Пару стопперів утворили Андрій Нестеров та Іван Лобай. Справа захищався Євген Зубейко, зліва – Василь Кравець. Роль чистого опорного хава виконував Тарас Завійський. Трохи вище над ним грали Амбросій Чачуа та Назар Вербний. Центрфорварда Ґуставо Лещука з флангів підтримували Максим Грисьо (справа) та капітан Ігор Худоб’як (зліва). Володимир Костевич, як відомо, пропускав матч через перебір карток.

Звичайно, слава про успіхи суперників на свідомість динамівців не вплинути не могла. Звідси й помітна незосередженість у стартовому відрізку поєдинку, і простір для контратак львів’ян через лівий фланг. Вірвавшись звідти у карну зону суперників, Грисьо навіть створив у володіннях Рудька щось схоже на пожежу. Ледь не добрався до м’яча перед ворітьми після виконаного Чачуа штрафного Лещук.

Однак загалом гру «Динамо» контролювало. З великими труднощами гості відбилися після подачі кутового, на удар з гострого кута від Оріховського зреагував Мисак. Ще важче воротареві гостей було після дальнього пострілу Макаренка, але Роман впорався, перевівши м’яч на кутовий, і на цей раз. Гол виглядав справою часу і довго його очікувати не довелося. Після обрізки в середині поля Завійського Бєсєдін без найменшого спротиву промчав метрів 20 і, не входячи до карної зони, пробив точно у лівий нижній кут – 1:0.

Відкривши рахунок, динамівці продовжували створювати моменти, навіть не особливо напружуючись. Зі штрафного у верхній кут ледь не поцілив Морозюк. Потім було три поспіль кутових. Після ударів Віди та Гусєва м’яч летів повз ворота після рикошетів від суперників. Коли ж Циганков подав зліва втретє, Віда, вигравши на ближній стійці позицію в Лещука, пробив головою під поперечину – 2:0.

Звичайно, смислу витрачати надмірні сили у чемпіонів не було, а тому продовжували викладатися сповна найперше ті, у кого стабільного місця в складі немає. Найперше – Бєсєдін. Наприкінці тайму Артем по правому фланзі відверто вигравав швидкістю в Лобая. Мисак, знаходячись на виході з карної зони, трохи повагався і кинувся на зустріч нападникові. І помилився. З огляду на швидкість Бєсєдіна вихід виявився запізнілим. Артем прокинув м’яч повз Романа, а потім отримав по ногах. Зважаючи на те, що на ворота динамівський нападник вибігав з флангу, попередження за таке порушення виглядає цілком справедливим.

З роздягальні після перерви карпатівці вийшли оригінально. Вишикувавшись у дві колони перед фішками під наглядом тренера з фізпідготовки на бровці, львів’яни по свистку прискорилися й, опинившись на полі, неквапно почали займати свої позиції. Ребров натомість на другий тайм випустив замість Хачеріді Очіґаву. Вочевидь тренер вирішив перестрахуватися, щоб пошкодження, через яке Євген ризикував пропустити цей поєдинок, не загострилося. Зрештою, зважаючи на нинішні можливості «Карпат», говорити, що Сергій Станіславович чимось ризикував, було б наївно.

Взагалі, якби не заключних хвилин десять, друга половина вийшла б вельми нецікавою. Одні не хотіли, інші не могли. Увагу можна було б звернути на рейд Кравця, котрий на своєму лівому фланзі легко обійшов Морозюка і виконав у район одинадцятиметрової позначки гарний простріл, який у падінні замикав Грисьо. М’яч після удару Максима пролетів над поперечиною. Двічі поспіль ледь не вийшов із Мисаком на побачення відразу після своєї появи на полі Артем Громов. Гарно, але трохи вище здалеку пробив Сидорчук. Постріл Корзуна метрів з 25-ти Мисак відбив кулаками.

В заключних хвилин 20 динамівці все ж зробили спробу довести рахунок до розгромного. А забили лише з виходом Буяльського. Причому відразу двічі. Спершу Віталій в метрі від карної зони заробив штрафний, а Морозюк з другої спроби пробив точно у «дев’ятку». А невдовзі після того Буяльський, отримавши на лівому боці карного майданчика передачу від Гусєва, хитнув Завійського і віддав передачу під удар Оріховському. Промахнутися з шести метрів Павлові було важко – 4:0.

Поки ж динамівці святкували, компанію Бєсєдіну і Оріховському склав уже й сам Завійський. Свій перший гол у Прем’єр-лізі 21-річний львів’янин забив, замкнувши подачу Кравця зі штрафного зліва. 4:1 – безвиграшна серія «Карпат» продовжилася до 14-ти матчів.