Підсумки року. Зоря. Історичний максимум з завищеними сподіваннями

Зі зміною політичного устрою в країні й неспроможністю грати у рідному місті "Зорі" живеться несолодко. Втім, не дивлячись на труднощі, луганці продовжують дивувати стабільністю руху вгору. Цей поступ триває впродовж чотирьох років, відколи команду очолив Юрій Вернидуб.

Зрештою, скептики схильні вважати цю осінь у виконанні "Зорі", як мінімум, невиразною. Мовляв, не треба багато вміння, щоб у групі Ліги Європи набрати два очки в шести матчах, а в неконкурентному внутрішньому чемпіонаті стати третім, поступившись навіть суттєво послабленому в порівнянні з попереднім сезоном "Динамо".

Безперечно, доробок луганців у першому в їхній історії груповому турнірі єврокубка міг би бути більшим. Для цього вартувало зіграти сконцентрованіше в компенсований арбітром час у дебютному поєдинку проти турецького "Фенербахче". Не станься голу Сімона К’яєра на шостій доданій хвилині, "Зоря" розпочала б виступи з перемоги. Могли луганці витиснути максимум і в домашньому поєдинку проти голландського "Феєнорда". Півматчу український клуб грав у більшості, перевага була відчутною, але матеріалізувати її завадила погана реалізація моментів.

У чемпіонаті України "Зоря" поступається "Динамо" лише трьома очками. Нічия в Кропивницькому, 2:2 в зустрічі з кам’янською "Сталлю", 0:0 з "Чорноморцем", дві поразки від "Дніпра" - візьми луганці бодай частину з цих очок, чинний чемпіон був би за спиною. Втім, можна також згадати й гру "чорно-білих" у Львові. Гру, в якій "Карпати" мали помітну перевагу і вели в рахунку 2:1 аж до компенсованих арбітром хвилин. Виграти галичанам завадила лише нестриманість оборонця Андрія Нестерова, який міг не збивати перед самим штрафним майданчиком Дениса Безбородька. Але господарі помилилися, а Желько Любеновіч, реалізувавши "стандарт", нагодою скористався.

Іншими словами, важко не погодитися з Юрієм Вернидубом у тому, що доля повертає борги точно так само, як їх забирає. Слідом за голом К’яєра луганці вирвали на заключних секундах перемогу в Києві. Важливе інше. "Зоря" звикає грати в нових умовах і за нових навантажень. Якщо раніше кадрового ресурсу луганцям бракувало навіть для того, щоб повноцінно і без помітних втрат пройти матчі внутрішнього календаря, то зараз "Зорі" складно розриватися на континентальну й всеукраїнську арени. Це теж досвід. Враховуючи вміння Юрія Вернидуба робити висновки, можна припустити, що наступного року луганці в схожих умовах будуть стійкішими. А боротьба з "Динамо" ще попереду.

Трансферна діяльність

Серйозні втрати будуть супутньою частиною кожного міжтурнірного антракту аж доти, доки "Зоря" залишатиметься кадрово залежною від клубу "Шахтар". Невпинний процес переходів у цьому випадку підсилюється внутрішнім рухом гравців, взятих в оренду. Ось і влітку 2016-го "Шахтар" повернув трьох власних вихованців – воротаря Микиту Шевченка, півоборонця В’ячеслава Танковського і нападника Андрія Тотовицького. Останній, щоправда, транзитом через Донецьк опинився в бельгійському "Кортрейку". Крім того, в російському "Анжи" з літа виступає ще один екс-гірник Пилип Будківський.

Троє з чотирьох вище перелічених виконавців були в команді Вернидуба персонами знаковими, Танковський навесні теж потрапляв до основи доволі регулярно. І якщо втрата Микити Шевченка виявилася майже безболісною завдяки тому, що клуб встиг підготувати іншого Шевченка (Олексія), то гравця, здатного підсилювати гру так, як то робив у другій половині сезону-2015/2016 Тотовицький, у нинішній команді немає. Найболючішою ж виявилася втрата Будківського. Пилип був на вістрі атаки луганців персоною незамінною. Атаки "Зорі" великою мірою зав’язувалися саме на вмінні Будківського поборотися вгорі, зачепитися і притримати м’яч. Ні Владислав Кулач, який повернувся в Україну після виступів за турецький "Ескішехіспор", ні ніґерієць Денніс Бонавентуре, які прийшли в команду у міжсезоння, зняти проблеми відсутності центрфорварда не змогли.

Через травми і високу конкуренцію не зміг стати у "Зорі" своїм стоппер Євген Ткачук, котрий влітку прийшов з "Ворскли". Після завершення осінньої частини сезону луганський клуб вже встиг з Ткачуком попрощатися. Взятий в оренду у "Шахтаря" Едуард Соболь став основним лівим беком в збірній України, заслужив похвалу від Жозе Моуріньо, але й достатньо на помилявся, через що отримував на свою адресу чимало критики від вболівальників. Втім, вже взимку Соболь, за даними ЗМІ, повернеться в "Шахтар", та, враховуючи завершення кар’єри В‘ячеславом Шевчуком, спробує нав’язати конкуренцію Ісмаїлі.

Воротар Олег Чуваєв, останнім клубом якого була російська "Томь", був фактично третім голкіпером "Зорі" після Шевченка й Ігоря Левченка. Виходить, що єдиним виконавцями, хто однозначно влився в склад команди Вернидуба і точно здатен приносити користь у майбутньому, став півоборонець вихованець "Динамо" Ігор Харатін, котрий навесні виступав за "Металіст".

Фізична готовність

З обмеженим кадровим ресурсом "Зоря" виявилася не готовою до виступів на три фронти. Точніше, зберігати високий ігровий тонус луганцям вдавалося майже до кінця жовтня, тобто, до матчу 1/8 фіналу Кубка України проти "Динамо", який "чорно-білі" програли лише в додаткових 30 хвилин. А з листопада розпочався глибокий спад. У восьми матчах чемпіонату і Ліги Європи команда набрала лише шість очок, розродившись при цьому лише на одну перемогу (над "Сталлю"). Спроби Вернидуба активніше застосовувати принцип ротації ні до чого доброго не призводили.

Ускладнили ситуацію травми Микити Каменюки і Артема Гордієнка. Довелося тренерові повертати з глибокого резерву навіть начебто забутого Григорія Ярмаша. Однак нічого доброго вихід Григорія в опорній зоні у матчі проти "Дніпра" в Запоріжжі команді не приніс. Визнати помилку і замінити старожила наставник був змушений ще у першому таймі.

Тактична гнучкість

Починаючи з минулого сезону, базовими варіантами розстановки для Вернидуба є 1 – 4 – 2 – 3 – 1 або 1 – 4 – 1 – 4 – 1. Щоправда, реалізація другої з цих схем напряму залежала від присутності на полі Гордієнка. Оскільки Артем восени часто не грав через травму, довелося "Зорі" грати з двома опорними хавами. Харатін у ролі універсала у порівнянні з Гордієнком не надто ефективний. Крім того, через проблеми з центральним нападником Вернидуб іноді вдавався до каталонського варіанту гри без чистого центрфорварда.

Вирішальний гол "Зоря" забила тоді, коли його вже ніхто не очікував. Спливали останні секунди поєдинку. Отримавши м’яч у середині поля, Кулач віддав вліво на Петряка. Іван мчав флангом, а Караваєв трохи позаду почав зміщуватися в центр. Виглядало, що в Олександра на ривок бракує сил, але насправді то був відволікальний маневр. Караваєв стягнув на собі чотирьох оборонців суперника, а Опанасенко, який отримав передачу з правого боку карної зони, залишився один. Поспішна спроба Шовковського вибігти на зустріч не допомогла. Євген перекинув м’яч через воротаря і приніс "Зорі" заслужену перемогу.

Завдання на зиму і перспективи

Боєздатність луганської команди напряму залежатиме від того, скількох виконавців з її складу спробує висмикнути тренер "Шахтаря" Паулу Фонсека. Найболючішою, звісно, може стати можлива втрата Караваєва. Також наставник "гірників" знову приглядатиметься до Петряка й, не виключено, Соболя. Однак враховуючи, що у "гірників" є Ісмаїлі, шанси Едуарда залишитися в розташуванні команди Вернидуба навесні виглядають високими.

Зрештою, враховуючи матеріальний стан більшості клубів української еліти, підсилення шукати є де і серед кого. Наразі виглядає, що "Зорі" треба загострити конкуренцію на місці центрального оборонця, приглядатися до вінґерів, але найперше зайнятися пошуками центрального нападника. Без якісних підсилень конкурувати з "Динамо" луганці не зможуть. Так чи інакше, перша в історії бронза чемпіонату України від луганців не повинна дітися нікуди.

Думка легенди клубу

В’ячеслав Семенов, нападник "Зорі" (1969-1972, 1976-1977):

- Гра "Зорі" заслуговує виключно на схвальні відгуки. Третє місце в чемпіонаті і перше в історії потрапляння до групового турніру Ліги Європи свідчать, що команда прогресує, не стоїть на місці. Звісно, незапланованих втрат у внутрішньому чемпіонаті трохи забагато. Вочевидь на два фронти луганцям виступати непросто. Однак щоб стати сильнішими в майбутньому, цей етап становлення теж треба пройти. Треба врахувати також, що в міжсезоння "Зоря" втратила кількох ключових футболістів. Такі втрати безслідно не минають. Особливо відчутна відсутність Будківського. Новачки перспективні, але адаптуватися до вимог тренера повноцінно вони ще не встигли.

Порадував мене виступ луганців у Лізі Європи. Відзначив би високу якість гри команди в протистояннях з ґрандами європейського футболу. А результату бракувало найперше через відсутність досвіду. У гравців і, не виключено, в тренера. Але колись цього досвіду набиратися треба. Без поразок перемог не буває.

Думаю, навесні "Зоря" здатна поборотися з "Динамо" за друге місце. Здатна, але буде важко. До того ж ми не знаємо, що за склад буде у Юрія Вернидуба в другій частині сезону. Скажімо, важко уявити сучасну команду без Караваєва. Якщо "Шахтар" вирішить Олександра забрати, то компенсувати втрату буде непросто. А взагалі, склад у луганців збалансований, однак підсилення не завадило б. Скажімо, знадобилися б вискокласніші виконавці в центр оборони. Сіваков і Форстер помиляються забагато.