Чорноморець - Верес 0:1. Післяматчева прес-конференція Олександра Бабича

Головний тренер "Чорноморця" Олександр Бабич докладно поспілкувався з журналістами після поразки "Вересу" (0:1).

- Коментар буде простим. Треба поговорити з керівництвом. Може хтось інший прийде зробити краще. Я буду тільки радий. Я працював чесно, щось виходило, щось не виходило... Для себе я зроблю правильні висновки. Думаю, що після цього я став сильніше, і таких помилок надалі допускати не буду. Що стосується самої гри... Навіть нічия не влаштовувала нас. Моменти були, треба було забивати. З стандартів в основному, але зі стандарту самі отримали. Звичайно, дуже хотіли сьогодні і хлопці, і я домогтися позитивного результату, але в футболі так буває. Буде час - поїду повчуся, з'їжджу на стажування. Сподіваюся, що "Чорноморець" вилізе з цієї ситуації, буду тільки радий. Але це - життя, думаю, що у кожного тренера можуть бути в кар'єрі такі моменти.

- Ви говорите про свою роботу в минулому часі, чи означає це, що ви вирішили завершити роботу в клубі?

- Це може бути, скажімо так, неправильно. Багато будуть говорити, що перший побіг з корабля. Але я розумію громадську думку, постійна напруга команди. Хочу команду підтримати. Буду розмовляти з керівництвом. Природно, це буде не сьогодні і не завтра, а в понеділок, робочий день. Сподіваюся, що мене візьмуть, і ми прийдемо до чогось спільного. Три роки ми щороку робили нову команду, в цьому році нам трохи не вистачило часу. Я це теж чудово розумію.

- Що означав жест (підняті руки), коли команда пропустила гол?

- Це були емоції. Не хочеться зараз когось виділяти. Це стосується роботи нашого останнього номера. Маючи такі дані, треба такі м'ячі знімати. Це теж відсутність досвіду, але тут винна вся команда, і я, напевно, в першу чергу. Це не секрет: виграє команда, програє тренер. Це я теж прекрасно розумію

- Ваше спілкування з уболівальниками після матчу, коли ви підійшли до сектору фанатів, в якому ключі воно проходило?

- Знаєте, це все на емоціях. Багато хто висловлював обурення результатом: шість ігор - одне очко. Я подякував фанатам за підтримку, попросив, щоб вони підтримували хлопців. Що стосується мого майбутнього, то, якщо все думають, що всі наші невдачі саме в мені, то я готовий, неспокійно, але готовий подати у відставку.

- Часто буває, коли разом з головним тренером з команди йде його штаб. В даному випадку це має місце?

- Треба розмовляти. Ніхто не розраховував, що буде такий результат. Треба сідати, розмовляти. У нас є команда, є тренерський склад. Я поважаю кожну думку моїх помічників. У цьому питанні теж.

- Як виник варіант з Жунічем?

- Ми шукали, я завжди говорив, що у нас є проблемна позиція-центральний захисник. І буквально за пару днів надійшов дзвінок з приводу цього футболіста. Я відразу ж дав «добро». Вважаю, що він - помічник, треба тільки влитися в колектив, зрозуміти вимоги. Видно, що він старається. Я впевнений, що це якісний футболіст, який допоможе «Чорноморцю».

- Хотілося б знати стан здоров'я Мартиненка, Смирнова, інших травмованих.

- Люлька, Барилко, Смирнов, Мартиненко - чотири людини. Смирнов тренується в загальній групі, але, думаю, що ще не скоро його чекати. Та ж ситуація з Мартиненком і з Люлькою. Думаю, що якщо всі будуть готові повноцінно грати до кінця року, то це буде добре. Тому що це досить серйозні травми, і кидати їх, не до кінця готових, в бій загрожує рецидивом. Хоча все б ці чотири футболісти, включаючи Барилко, нам допомогли. Всі вони - футболісти основного складу.

- На заміну Барилко, мабуть, був покликаний Васін?

- Природно, і Васін, і Антонов. Вважаю, що за такий короткий термін ми зуміли запросити футболістів, які нам допоможуть з часом. Допоможуть 100 відсотків. Я не сумніваюся, дуже вірю, що хлопці виберуться з цієї ситуації.

- Як будете виходити з сьогоднішнього стресу?

- Складно сказати. Така ситуація у мене в перший раз і, дай Бог, останній. Треба поспілкуватися сім'єю, треба посидіти, подумати. Природно, ніч буде безсонна. Завтра у нас, хочеш - не хочеш, заплановані заходи на базі - відновлення з ранку. Треба готувати себе так, щоб підходити до цього питання більш творчо: я ні в кого нічого не вкрав, що міг, те й робив. Зараз важко реагувати на всі ці моменти, але всередині - окріп.

- Що б ви побажали своєму наступнику?

- Побажав би тільки удачі. Побажав би, щоб був час. Побажав би влітку не міняти команду. По можливості відпрацювати з хлопцями, які є.

- Чи не хотіли б ви, з огляду на, що вже не пов'язуєте себе з клубом, на прощання щось виплеснути з того, що наболіло?

- Та ну... Нормальні робочі відносини були. Я вдячний, що мені надали довіру. Так, виникали питання, але вони існують в будь-якому клубі. Хлопці приходили, йшли. Щороку ми будували нову команду. Звичайно, з такою чехардою дуже складно показувати миттєво результат. Тому ще раз кажу: за цей час для себе виніс такі моменти, які в майбутньому ні в якому разі не повторю, чого б мені це не коштувало.