Підсумки року. Олімпік. Суперечлива боротьба з самими собою

Найбільш суперечливі виступи від першої частини чемпіонату України 2017/18 залишив донецький "Олімпік". Після впевненого старту цього літа підопічні Санжара довгий час утримували за собою третє місце і мали в активі ряд гучних перемог, проте не обійшлося без провалів. Були серії відверто невдалих протистоянь у "олімпійців", втрати очок в поєдинках з такими суперниками як "Сталь" і "Карпати", коли донеччани володіли повною ігровою і територіальною перевагою, але задовольнялися нічиїми.

Також провалив "Олімпік" кінець року і пішов на перерву з шістьма поспіль матчами без перемог. У цих шести поєдинках донеччани набрали лише два очки, а в чотирьох іграх поступилися - навіть "Чорноморець", який в цьому сезоні зірок з неба не хапає, зміг обіграти команду Санжара (2:1). Щось розладналося у "олімпійців", вилетіли через травми деякі провідні гравці, атаки стали абсолютно беззубими, а в обороні з'явилися грубі помилки, що не дозволило утриматися в групі лідерів.

Цікаво, що в останніх шести матчах 2017-го року "Олімпік" пропустив 16 м'ячів, а це в два рази більше, ніж у всіх інших матчах сезону (без урахування Ліги Європи).

Проте, не можна не відзначити знакові перемоги підопічних Санжара. "Зоря", "Олександрія", "Маріуполь" не вистояли у зустрічах з донеччанами, та й взагалі в дуелях з основними конкурентами за потрапляння в єврокубкову зону "олімпійці" набирали важливі очки. Виняток, тільки "Ворскла", полтавці в трьох зустрічах з "Олімпіком" в цьому сезоні, два рази перемогли і один раз зіграли внічию.

Головним посиленням "Олімпіка" в цьому році можна назвати Артема Шабанова, який відразу заслужив місце в основі і навіть виклик до збірної України, а також Івана Сондея, Зураба Очігаву, Антона Кравченка і Павла Лук'янчука. Більшого очікувалося від Гуччі, Кичака і Лухтанова, але головне, що вдалося зберегти донеччанам Андрія Богданова, який став лідером команди, і хоч чутки про можливий відхід Богданова виникають регулярно, хавбек залишається у складі, а контракт з клубом у футболіста продовжений до літа наступного року.

Втрат у "олімпійців" було більш, ніж достатньо - Гришко, Матяж, Гошкодеря, Немчанінов, Парцванія і багато інших, хто довгий час вважався гравцем основи. У грудні стало відомо, що Поступаленко та Гуччі покинули команду, і під великим питанням залишається трансфер Мохи. Марокканець має кілька хороших пропозицій, і утримати одного з лідерів атак донеччан буде непросто. Є ймовірність, що й Прийомов може поміняти місце роботи.

Це давня проблема "Олімпіка" - на весь матч, як правило, команди не вистачає, навіть в поєдинках, де донеччани володіють серйозною перевагою, упускають перемоги. Важко це пояснити, але наприклад "Ворскла", "Чорноморець" і "Зоря" забивали "олімпійцям" на останніх хвилинах. Показово, що саме в кінці року істотно здали підопічні Санжара, відчувалася у них втому і втрата концентрації. З цим обов'язково треба щось робити і виправляти, можна навіть сказати, що це першочергове завдання команди на найближчі збори.

Основна тактична схема "Олімпіка" 4-2-3-1, класична для українського чемпіонату, і в рідкісних випадках Роман Санжар відступав від цієї конфігурації. Якщо проводилися заміни, то по позиціях, і можна згадати лише кілька випадків, коли команда переходила на більш атакуючу схему. У матчах з "Чорноморцем" і "Вересом" донеччани грали в два нападаючих, хоча Прийомова можна умовно назвати нападником, оскільки частіше він "сідає" глибше і діє під центрфорвардом.

В обороні незмінно завжди грають чотири захисника, а за опорну зону завжди відповідають два гравці, якими тренерський штаб ніколи не жертвує.

Сміливо можна назвати Махарадзе незамінним голкіпером в "Олімпіку", бувають помилки у Заурі, але в останні роки конкуренції у донеччан на цій позиції не існує. У центрі оборони, як правило, грають Шабанов та Кравченко, Еммерсон так і не зміг завоювати собі місце в основі. На флангах частіше за інших можна було побачити Очігаву і Лук'янчука.

В середині поля здорово виглядали Богданов і Брікнер, можливо, травма Івана вплинула на те, що команда здала позиції ближче до зими. Ні Цимбалюк, ні Доронін, ні Хомутов не змогли рівноцінно замінити Брікнера.

Атаки з флангів у "Олімпіка" зазвичай розганяють Моха і Шестаков, але останнім часом Сондей все більш голосно заявляє про себе. На вістрі частіше за інших грає Біленький (у всіх без винятку офіційних матчах зіграв Станіслав). Прийомів виходить на заміни, також як і Михальов - вони удвох зіграли менше, ніж один Біленький.

Істотний прогрес в "Олімпіку" демонструє Шабанов. Артему раніше не щастило з командами в Прем'єр-лізі, що "Арсенал", що "Волинь" чи "Сталь" боролися за виживання і розкритися в повній мірі Шабанову не вдавалося. Під керівництвом Санжара центральний захисник регулярно отримує ігрову практику, користується довірою тренерів, дебютував в єврокубках, змусив про себе говорити багатьох фахівців і навіть зіграв один матч за національну збірну України. Не можна сказати, що зовсім без помилок обороняється Шабанов, стабільності йому ще не вистачає, але абсолютна більшість ігор Артем провів на дуже гідному рівні.

При очевидному прогресі "олімпійців", все ж розчаровують їх матчі з лідерами. Ніяк не вдається донеччанам дати серйозний бій "Динамо" і "Шахтарю", немов якийсь комплекс присутній у підопічних Санжара. У вересневому матчі з киянами, були близькі до нічиєї донеччани, виглядали непогано, але програли (1:2). Раніше була гра з "Шахтарем", в якій також мінімальна поразка у "Олімпіка" (0:1), хоча команда тоді перебувала в дуже хорошій формі і зобов'язана була розраховувати на щось більше.

Один з найбільш видовищних і пам'ятних матчів року що минає в УПЛ подарували "олімпійці" уболівальникам, коли в неймовірному протистоянні 11-го туру здобули вольову перемогу над "Маріуполем". Уже в першому таймі суперники показали настрій на гру, не шкодували футболісти себе, було багато боротьби, хоча до перерви забити командам не вдалося. Потім донеччани вийшли вперед, після відмінної комбінації і пасу з глибини Кравченко скористався передачею Брікнера.

"Маріуполь" зміг не просто відігратися, а й повів у рахунку, але "Олімпік" знайшов в собі сили вирвати перемогу в тому неймовірному поєдинку. Біленький і Богданов відзначилися влучними ударами. Були в тій грі і пенальті і два видалення, багато моментів і хороших атак, а заслужену перемогу в відмінному стилі і в драматичній боротьбі здобули підопічні Санжара (3:2).

У 2018-му році багато для "Олімпіка" буде залежати від рішення "кабінетного спору" з "Карпатами", через перерваний матч 18-го туру у Львові, там можливо буде догравання, але існує ймовірність, що три очки додадуть донеччанам. Хоча почекаємо, справа дуже неоднозначна. Залишаються ще три матчі - з "Динамо", "Сталлю" і "Маріуполем". Якщо рахувати арифметично, то "олімпійці" цілком можуть взяти шість очок в цих іграх і тоді закінчать першу частину сезону в першій шістці. Якщо не буде провалів. А далі можна боротися за місце в Лізі Європи.

Щоб виключити можливість вильоту донеччан в другу шістку, команді необхідно зберегти лідерів - про що часто говорить Роман Санжар, а також посилитися новачками. Це не повинно стати проблемою, кожне міжсезоння певна "текучка кадрів" проходить у "Олімпіка" і багато футболістів без проблем вписуються в колектив. Можливі новачки поки не відомі, але планується, що 8 січня команда вийде з відпустки, один зі зборів "олімпійці" проведуть традиційно в Туреччині, хочуть зіграти у восьми спарингах, що має допомогти органічно і в хорошій формі увійти в новий 2018-й рік.