Чужак у динамівській родині. Чи зможе Красніков налагодити трансферну політику Динамо?

Підйом харківського "Металіста" базувався на трьох факторах – харизматичному президенті Ярославському, що міг дозволити собі платити гроші за кваліфікованих гравців, досвідченому тренері Маркевичі, що міг зробити з гарних футболістів ще й гарну команду, та на таланті спортивного директора команди Євгена Краснікова, що міг знайти гравців за гарні гроші для побудови гарної команди.

Маркевич так і не став тренером "Динамо", хоча свого часу про це ходили чутки. Так само ходять чутки про повернення Ярославського до українського футболу, - знову ж таки, - через Київ. Але поки офіційно до "Динамо" переходить тільки Євген Красніков.

У вболівальників киян цей "трансфер" викликає щире захоплення, адже селекційна робота "Динамо" частенько піддавалась критиці. Але є одне але… Точніше навіть не одне.

Ніхто не буде піддавати сумніву кваліфікацію Краснікова, але в нього є один вагомий недолік – він не вихідець з київського "Динамо", яке вже давно є доволі закритим клубом.

З одного боку, це робить з "Динамо" своєрідну закриту секту, де поріг входу – від 100 матчів за "Динамо" у 70-90-х роках. Саме тому "Динамо" – це сильна традиціями команда. З іншого боку, саме ці традиційні цінності заважають киянам кваліфіковано перебудовуватись. Чи приймуть Краснікова корінні "динамівці" – велике запитання. Адже у Харкові з ним працювало більше десятка селекціонерів та асистентів, і до Києва він, найвірогідніше, прийде також зі своєю командою.

Якщо згадати найкращі трансфери Краснікова, то вони не були дешевими. Гравці рівня Себастіана Бланко, Алехандро Гомеса, Дієго Соузи, Джонатана Крістальдо чи Тайсона коштували від п'яти мільйонів євро. Чи є сьогодні в Суркісів гроші на такі придбання – велике запитання.

Вірогідно, робитимуть ставку на точкове підсилення маловідомими гравцями за помірні кошти. Навіть за дуже помірні кошти.

За пошуки талантів в Південній Америці якраз і буде відповідати Красніков, що вмів відшукати для Маркевича адекватних виконаців з цього буремного континенту. До речі, треба окремо згадати про те, що Красніков дуже вдало працював не тільки з бразильцями, але і з аргентинцями.

В останні роки "Динамо" обмежується доволі дешевими легіонерами і видається, що в Києві банально і " за методом втику" сподіваються знайти якусь нерозкриту зірку (Пантіч, Вербіч, Кадар, Піваріч чи Корзун).

Також Краснікову іноді вдавалось привозити до Харкова дуже кваліфікованих футболістів, кар’єра яких на певному етапі загальмувала. Згадаємо Хосе Сосу, що не заграв у "Баварії" та "Наполі", Марко Торсільєрі, що не заграв у лісабонському "Спортінгу", або зірку молодіжної збірної Чако Торреса, що так і не доріс до національної команди Аргентини.

В європейських провідних чемпіонатах є десятки кваліфікованих гравців, що так і не знайшли себе в основі своїх команд. Хтось пам’ятає, де грав до України Жажа Коельо? А хтось чув про нього до переходу в "Металіст"? Проте такі гравці також коштують грошей і не факт, що після Мадрида чи Лондона хтось захоче поїхати до Києва.

Хоч Краснікова завжди пов’язували з вдалими трансферами з-за кордону, він вмів також знайти виконавців і в українській першості – виманили від Кварцяного Девіча та Папу Гуйє, Едмар прийшов з "Таврії", Пшеничних повернувся до Харкова з "Карпат", Слюсаря забрали з "Закарпаття", а Валяєв, Рикун та Шелаєв повернулися на звичний рівень після проблем у "Дніпрі".

У "Динамо" якраз дуже часто виникають проблеми з внутрішньо-українськими трансферами. В команді роками грали або легіонери, або власні вихованці, а рідкісні трансфери з українських клубів частенько закінчувались невдало – згадаємо Богданова з київського "Арсеналу", Коваля з "Металурга" З, Ротаня з "Дніпра" чи Сєліна, Кравченка, Громова та Безуса з "Ворскли".

Проте варто також зауважити, що всі вдалі трансфери Краснікова пов’язані з вмілою роботою Мирона Маркевича щодо адаптації футболістів до нових умов. Від його команди роками не чекали якихось особливих успіхів, тож третє місце було гармонічним місцем команди в УПЛ. Боротьба за чемпіонство була тільки в останні сезони, коли кадровому потенціалу команди могли позаздрити в "Шахтарі" чи "Динамо". А в Києві від Краснікова і Ко чекатимуть підсилення, що одразу допоможе команді в боротьбі за чемпіонство.

І не будемо забувати фактор Суркіса та "динамівської" родини – не факт, що Красніков зможе прижитись у Києві, яким би гарним спеціалістом він та його команда не були.