Лотерейна доля Бланко Лещука, або Як не опинитися у смітнику

Для українських широт це, певно, класична історія. Варто комусь з футболістів виблиснути у складі середняка / аутсайдера, як миттєво виникає інтерес вітчизняних грандів. При цьому, якщо до запрошення футболістів з-за кордону "Динамо" і "Шахтар" підходять зважено, аналізуючи всі "за" і "проти", оцінюючи ризики, зводячи баланс, то з українськими клубами флагмани не церемоняться. Перемовини зазвичай проходять з "позиції сили". "Зоря", "Карпати", "Олімпік" чи будь-хто інший майже не мають можливості диктувати свої умови.

В цьому і проблема – футболісти "Шахтарю" та "Динамо" дістаються за копійчини, тому ніхто особливо не засмучується, якщо той чи інший новачок загубиться десь серед частоколу конкуренції. Це наче гра в безкоштовну лотерею, квиток якої дістається від касира магазину на додачу до решти. Зійдуться числа в щасливу комбінацію – удача; не зійдуться - спаплюжений папірець відправиться до сміттєвого відра.

Бланко Лещук, - одна з численних знахідок львівських "Карпат", - не встиг як слід розкритися у львівському клубі. Аргентинець з українським корінням виставляв на показ слабкості, які шкодять репутації форварда-бомбардира: вайлуватість, повільність, невміння підтримувати командний ритм. Хоча це не заважало Бланко Лещуку забивати, проявляючи гольове чуття. Персона аргентинця сформувала навколо себе дуже гарну пресу, що привернуло увагу грандів, наче запах мертвичини приваблює стерв'ятників.

Навряд чи скаути "Шахтаря" не розуміли, що, рекомендуючи Бланко Лещука тренерському штабу, ведуть мову про незрілого форварда. Але тут якраз визначальну роль відіграло те, що "гірники" не мали можливості понести в особі Бланко Лещука значимих ризиків. Заграє – це буде приємний бонус для Паулу Фонсеки; не заграє – опиниться в сміттєвому відрі десь на задвірках. Долею ж футболіста ніхто особливо не переймався.

Бланко Лещук розпочав у "Шахтарі" з важливого, але не визначального голу у ворота "Сельти" в Лізі Європи. Потім були спроба зачепитися за роль джокера в ситуаціях, коли Паулу Фонсека кидав аргентинця у вир подій в критичних для "Шахтаря" ситуаціях. І деколи Бланко Лещук справді рятував донеччан (голи у ворота "Сталі", "Олімпіка", "Зорі"), але не зумів стати своїм. І причини тут не лише в тому, що як футболіст Густаво перейшов до "Шахтаря" не готовим до високих вимог. Витоки розгубленості Бланко Лещука слід шукати в площині взаємостосунків аргентинця з колективом. Густаво, наче підкидьок, не пристав до зграї шахтарівських латиноамериканців, не пристав і до колективу російськомовних.

Залишився чужорідним тілом, про що так багато зміг би розповісти Бланко Лещуку Факундо Феррейра. Колись найліпший бомбардир "Шахтаря" в минулому сезоні, а нині надія "Бенфіки", опинився в схожій ситуації. І цьому не міг зарадити навіть Мірча Луческу, який вірив у Феррейру. Лише коли Паулу Фонсека не залишив бразильцям вибору, зробивши на Факундо ставку як на єдиного і безальтернативного форварда команди, маховик розхитався. На Бланко Лещука такої ставки не буде.

Отже, в структурі "Шахтаря" аргентинець приречений. І тут, аби, - потріпаним, пошарпаним і покоробленим, - не опинитися, - наче той безвиграшний лотерейний квиток, - в сміттєвому відрі українського футболу, Бланко Лещук повинен чіплятися за свої шанси в оренді. "Маріуполь", "Олімпік" чи, можливо, хтось із новачків УПЛ? Будь-де, аби лише не потонути остаточно.