Шахтар - Зоря 1:1. Самовідданість з ризиком для здоров’я

Відсутність інформаційної артпідготовки напередодні зустрічі з принциповим суперником свідчила про те, що "Шахтар" впевнений в своїх силах. Гірники обмежились шпилькою від Фонсеки з приводу дружби "Динамо" та "Зорі", та й на тому закінчили. Важливі протистояння в Лізі Чемпіонів не дозволяли тратити емоційні сили. Очевидно, що все зміниться після цього матчу, в якому "Зоря" дозволила собі не програти, вгризаючись в нічию мертвою хваткою. На роль головного злодія призначено Ігоря Харатіна. Але про все по порядку.

Тренер "Шахтаря" не міг використати Ярослава Ракицького через його дискваліфікацію. Тож в центрі захисту поруч з Кривцовим вийшов Матвієнко, а справа з’явився Бутко. В центрі поля та в атаці порівняно з грою у "Ліоні" була одна заміна – замість Патріка вийшов Фернандо, який розташувався на лівому фланзі, а Тайсон змістився на позицію центрального атакуючого хавбека.

Юрій Вернидуб повністю змінив фланги оборони, залишивши в запасі орендованих у "Динамо" Тимчика та Михайліченко. Справа грала зв’язка Караваєв – Кабаєв, зліва – Чеберко-Леонардо. Сваток повернувся в центр захисту, де його партнером став В’ячеслав Чечер. Сілас та Харатін закривали центр поля, майже на одну лінію з ними опускався Громов, який в теорії мав би допомагати Рафаелю в нападі.

Вже на другій хвилині бразильський форвард "Зорі" завдав першого удару по воротах, але в рамку з 16-ти метрів не влучив. Втім, луганська команда і не збиралась мірятись силами в атаці, а цілеспрямовано перейшла до виконання тренерського плану. А той полягав у максимальній щільності між лінією захисту та півзахисту. Юрій Вернидуб розумів, що його команда не має права залишати вільний простір в районі півкола, інакше буде покарана.

Але одна справа розуміти як, інша – втілити це в життя. До 35-ї хвилини луганці діяли в захисті майже бездоганно. Єдиний момент у гірників виник після стандарту, коли Тайсон підібрав м’яч перед штрафним майданчиком після розіграшу кутового та пробив сходу. Рикошет від Степаненка змінив траєкторію удару, але Феліпе встиг перегрупуватись та кінчиками пальців вибити м’яч з нижнього кута.

При цьому в "Зорі" був не менш, а то й більш небезпечний момент. Залишившись пресингувати на чужій половині поля, луганці на 29-й хвилині перехопили м’яч в центрі поля, Кабаєв виконав простріл між захисниками з правого флангу, а Громов метрів з десяти пробив в дотик. Так само як Феліпе бездоганно зіграв Андрій П’ятов, який зреагував на удар.

А ось за десять хвилин до кінця "Зоря" відверто почала підсідати. Явними ознаками цього став епізод, коли Марлос зміг протягнути м’яч від центру поля до штрафного майданчика, не зустрівши нікого на своєму шляху. Або ж коли Рафаель виключився з епізоду в районі півкола в той момент, коли атака "Шахтаря" тривала. Очевидно, що це мало призвести до наслідків. І на 38-й хвилині "Шахтар" відкрив рахунок.

Гол Мораєша, який впевнено крокує до вершин бомбардирських рейтингів чемпіонату України, насправді стане аргумент в інформаційній війне вже на користь "Зорі". Сілас відверто порушив правила на фланзі проти Ісмаїлі. При цьому лівий захисник, коли впав, рукою не дав м’ячу викотитись за поле. Луганці зупинились в очікувані рішення арбітра, але Микола Кривоносов дозволив "Шахтарю" продовжити гру. Далі була справа техніки – Ісмаїлі на Майкона, той з кута воротарського на Мораєша, Жуніор б’є повз голкіпера. До кінця тайму гірники економили сили, а гравці "Зорі" чекали перерви, щоб перебудуватись та отримати підказки від тренерського штабу.

І Вернидуб дійсно знайшов необхідні слова. По-перше, "Зоря" суттєво підняла лінію оборони, по-друге, почала пресингувати захисників "Шахтаря" в момент початку атаки. По-третє, у гірників порвалось там, де тонко. Чеберко вздовж лівого флангу віддав пас в штрафний майданчик в надії знайти там Кабаєва. Владислав був позаду Матвієнка, але Микола примудрився програти позицію, після чого завалив суперника на газон. Пенальті взявся виконувати Харатін. Ігор з першого разу П’ятова не переграв, але Андрій відбив точно на суперника, який добив м’яч у сітку.

А далі була заруба. Юрій Вернидуб так розпереживався, що був змушений пити ліки від тиску на лаві для запасних. "Шахтар" поступово збільшував тиск, Фонсека замінив Фернандо на Кайоде та перейшов на гру в два форварди. Спочатку нігерієць був одним з найпомітніших гравців на полі – ледь не підправив удар Степаненка, класно забрав за собою двох захисників, розчистивши шлях для Марлоса, підіграв тому, коли контратаку розігнав Тайсон. Зрештою, момент з виходом Марлоса один на один з Феліпе на 67-й хвилині був найбільш небезпечним у виконанні гірників. Бразильський українець свого колишнього співвітчизника переграти не зміг.

Після цього "Зоря" правдами й не правдами заважала гірникам грати. Правдами – коли Литвин, який замінив травмованого Чечера, перервав пас Ісмаїлі на Кайоде, чи Феліпе надійно грав при прострілах з флангів. Не правдами – збивати темп в тому числі за допомогою фолів, і не завжди дрібних. Власне, фол Харатіна на Тайсоні на 74-й хвилині – це вже бонус для "Шахтаря" в демонізації роботи арбітра та суперника. Ігор безперечно зіграв надзвичайно грубо проти капітана, піднявши в підкаті високо ногу та влучивши в коліно. Тайсон гру продовжити не зміг, а Харатін відбувся лише жовтою. Але й на цьому травми не закінчились – арбітр Микола Кривоносов, уникаючи контакту з м’яч, схоже, надірвав м’яч, тож гру до фінального свистка доводив Дмитро Кутаков.

Апогеєм матчу стала 90+6-та хвилина (Фонсека з Вернидубом встигли погиркатись через кількість доданих хвилин), коли "Шахтар" не зміг розпорядитись кутовим і одразу четверо луганців вибігли на двох захисників. Ініціативу взяв на себе Михайліченко, який вийшов на заміну, але його удар прийшов точно в руки П’ятову.

Отож, нічия 1:1 за по-справжньому жорсткого протистояння, яке стало перевіркою на міцність характерів обох команд.