Олексій Шевченко - про матч з Маріуполем: У мене роботи майже не було

Воротар "Шахтаря" Олексій Шевченко розповів про роботу з Андрієм Пятовим і довіру Паулу Фонсеки, а також про ігрову практику і плани стати основним голкіпером донеччан.

- Олексій, коли ви дізналися, що будете грати в матчі проти Маріуполя в основному складі замість Андрія Пятова?

- Після гри з Динамо, коли мені сказали, що у Андрія Пятова пошкодження і він не зможе готуватися до гри з Маріуполем. Тренери дали зрозуміти, щоб готувався до виходу на поле в наступній грі.

- Ви не часто граєте в складі, хвилювання було перед цим матчем?

- Трохи так, як і перед будь-яким матчем у футболістів буває хвилювання. Але, коли почався поєдинок, хвилювання пропало.

- Матч з Маріуполем не створив проблем Шахтарю?

- В принципі, ні. Ми добре зіграли в обороні. Ударів по воротах практично не було, тому у мене теж роботи майже не було. У нас було багато моментів, шкода, що їх не реалізували. Не пощастило і з пенальті. Тому могли виграти з більш переконливим рахунком і спокійніше закінчувати гру. В останні хвилини Маріуполь створював невелику напругу, коли добре направляв м'яч в нашу штрафну після аутів. Головне, що взяли три очки і тепер рухаємося вперед далі.

- Чи відчуваєте, що чемпіонство Шахтаря все ближче і ближче?

- Ні, ми налаштовуємося на кожну гру і не заглядаємо в турнірну таблицю. Звичайно, відрив у сім очок це добре, але могло бути і більше. Розслаблятися ще рано.

- Від Андрія Пятова отримуєте поради?

- Ми завжди з ним в контакті, завжди спілкуємося. Ще коли я був в Зорі, познайомилися в збірній, тому проблем з цим немає. Він мій старший товариш, у нього завжди є, що запитати. Як каже Андрій, все приходить через ігри. Тільки в матчах можна закріпити те, що отримав на тренуваннях.

- Важко бути другим номером кращого воротаря країни?

- Андрій Пятов більше 10 років грає на найвищому рівні, залізний перший номер Шахтаря і збірної. Поруч з ним я теж отримую досвід, прогресую, коли тренуюся з ним. Але я теж намагаюся створювати йому конкуренцію. Якби не відчував підтримку з боку тренерського штабу, можливо, задумався б над тим, щоб піти в оренду в інший клуб. Коли прийшов в Шахтар, вже через два місяці отримав шанс, виходив на поле. Знаю, що раніше воротарі, які були в Шахтарі, за такий період часу шансів не отримували. Тому для мене це стимул працювати далі і не замислюватися над тим, щоб змінити команду.

- З Фонсекою у вас гарне взаєморозуміння?

- Так. Я грав з Чорноморцем в Кубку, з Олімпіком. Значить, є довіра з боку тренерів. Наставник воротарів теж говорив, що тренери задоволені моєю роботою. Треба продовжувати так працювати далі і чекати свого шансу.

- Чи стежите за тим, як виступають ваші колишні команди?

- Звичайно, там теж залишилася частинка мого серця - в Карпатах, в Зорі. У луганській команді багато друзів, підтримую з ними зв'язок.