Карпати - Динамо 0:2. Невідворотність львівського буття

"Карпатам" не пощастило з календарем. Звісно, можна говорити – як різниця з ким, виходь і перемагай. Але ж новий тренер, оновлений на 80% склад і суперник, який форсує підготовку через участь в єврокубках. За таких умовах шансів відчути впевненість у власних силах, реалізувати на практиці заготовлені на зборах ідеї було не багато.

Олександр Чижевський відійшов від схеми з трьома центральними захисниками, як "Карпати" грали навесні. В центрі оборони львів’ян вийшли Вакуленко та Ковтун, на флангах захищались люксембуржець Мартінс та Якимець. В центрі поля над опорником Вербним грали Кльоц та Вуйковіч. Гуцуляк та Ді Франко мали атакувати з флангів, на вістрі розташовувався Карпенко.

"Динамо" вийшло в тому ж складі, яким здобувало перемогу над "Шахтарем" в матчі за Суперкубок. Перед Бойком оборону тримали Кендзьора, Бурда, Кадар та Миколенко. Шепелєв грав на позиції Рибалки, Буяльський загострював на підступах штрафного майданчика, Гармаш мав вриватись у вільні зони перед ворітьми підківки. Перед Вербічем та Караваєвим стояло завдання розірвати фланги суперника і при цьому забезпечити передачами Бєсєдіна.

Однак Беньямін з Олександром цього разу не були в центрі уваги. Якщо слабку гру словенця можна виправдати поганою формою через травму, то новачок поки діє в межах норми. Караваєв не випадає з командної гри, але й не виділяється так, щоб можна було говорити, що він реальний конкурент Циганкову.

В першому таймі саме Караваєв завдав першого удару в грі, однак вкрай неточного. Куди більш небезпечним був момент, створений Буяльським та Гармашем. Віталій, який знову грав з капітанською пов’язкою, здорово м’яко закинув в штрафний майданчик, Гармаш увірвався та зльоту пробив з лінії воротарського. Якби хоча б на півметра в бік, Підківці було б значно важче зреагувати. Через десять хвилин Роман міг з героя перетворитись на антигероя, адже помилився на виході під час подачі кутового. Кендзьора бив вже по порожніх воротах, однак команду врятував Мартінс.

Поступово запал киян почав згасати, що дозволило "Карпатам" навіть здійснити кілька вилазок до штрафного майданчика суперника. Однак до удару по воротах Бойка справа так і не дійшла. Єдиний вартий уваги епізод у виконанні львівської атаки стався після того, як Вакуленко скидав м’яч головою і влучив в руку Кендзьорі. Зрозуміло, що захисник вимагав пенальті, однак арбітр був поруч і умислу в діях поляка не побачив.

Перший тайм плавно добігав до в цілому логічної сухої нічиєї, як "Динамо" на рівному місці вийшло вперед. Буяльський виконав подачу/простріл з флангу, Вакуленко перервати її не зміг, м’яч влучив у Ковтуна і від нього залетів у ворота. Більше того, до перерви біло-сині ще й закріпили свою перевагу. Караваєв виконав м’яку подачу з флангу, Гармаш вистрибував на м’яч, але отримав поштовх в спину від Гуцуляка. Пенальті чітко реалізував Бєсєдін.

На другий тайм команди вийшли зі змінами у складі. Чижевський випустив замість непомітного Карпенка ізраїльтянина Лейоуса, а Хацкевич замінив Вербіча на Де Пену. Уругваєць краще розганяв атаки, ніж Беньямін, однак в кількох моментах грішив неправильними рішеннями. За 20 хвилин до завершення на полі ще й з’явився Віктор Циганков, вихід якого замість Кендзьори дозволив перевести в захист Караваєва.

Необхідність йти вперед ніяк не вплинула на продуктивність львів’ян на половині поля "Динамо". Хоча на 56-й хвилині Ді Франко завдав першого удару "Карпат" в рамку воріт суперника. Бойко все бачив і спокійно забрав м’яч. Власне, це й усе (якщо не рахувати ще один дальній постріл). Суперник був куди ближчим до третього голу. Гармашу не пощастило, коли він бив другим темпом з 14-ти метрів, Циганков зовсім трохи не влучив, цілячись у верхній кут метрів з 20-ти.

Зрештою, все закінчилось так, як і мало закінчитись – стріляниною петард і фаєрів на фанатських трибунах та спокійною перемогою "Динамо". Навіть потративши десятки мільйонів на зірок, неможливо сходу побудувати команду. Що вже говорити про "Карпати", які зіткнулись хоч і прямолінійним, але куди більш стабільним суперником.