Олексій Михайличенко. Спроба номер два

Здійснилося. Після вильоту від "Брюгге" в кваліфікації Ліги чемпіонів і наступної за нею логічної відставки Олександра Хацкевича всюди тільки про те й говорилося, хто ж прийде на зміну білорусу. Або Ігор Суркіс піде на докорінні зміни і запросить фахівця iз зовнi, або київський клуб в черговий раз очолить одне з динамівських сердець. Як і передбачалося, найтитулованіший український клуб пішов другим шляхом, який, на жаль, нечасто приносить трофеї.

Сьогодні Олексій Михайличенко офіційно призначений головним тренером "Динамо". 56-річному фахівцеві вже не вперше ставати біля штурвалу динамівського корабля. У 2002-2004 роках корінний киянин вже очолював рідний клуб, і вельми успішно. Два чемпіонства, по одному Кубку країни і Суперкубку - на теперішній час таке "біло-блакитним" може тільки снитися. Непогано виходило у Михайличенка і з молодіжною збірною України, з якою він раптово дійшов до фіналу молодіжного Євро-2006. Правда, всі ці успіхи сталися вже більше 10 років тому, і з тих пір спливло чимало води.

Що ж може означати друге пришестя Михайличенка? З одного боку, зрозуміти Суркіса можна. Бюджет у нього явно не ахметiвський, і на запрошення коштовного тренера президент витрачатися не планує. При цьому вимога до будь-якого коуча у нього одна - повернути в Київ чемпіонську корону і Кубок України. Парадокс. Особливо якщо врахувати, що головний конкурент аж ніяк не дрімає і продовжує розвивати вже апробовану і схвалену результатом стратегію розвитку. До слова, ще 15 років тому, коли Михайличенко йшов з поста наставника киян Суркіс висловився в дусі, що цей фахівець ще очолить "Динамо" в майбутньому. Правда, навряд чи хтось припускав, що станеться це аж через півтора десятиліття...

Цікаво інше. Видимих ​​плюсів в запрошенні чергової клубної легенди начебто немає. Вболівальники банально висловляться: "Знову динамівське серце?!" Футболом править результат, і крім Сергія Реброва (зазначу, в парі з Раулем Ріанчо) цього самого результату не було з незапам'ятних часів Юрія Сьоміна. Однак є й інший бiк медалі. Сезон вже стартував і мчить на всіх парах, і в таких умовах брати людину з боку - майже марна справа. Внутрішньої кухні не знає, а результат з нього чекатимуть вже восени - у вигляді обов'язкового виходу з групи Ліги Європи. Такий на сьогоднішній день рівень команди - про це сам Суркіс говорив, і тут він має рацію.

Михайличенко - свій до мозку кісток. Спадкоємець тренерської концепції Валерія Лобановського? У Метра, як таких, спадкоємців не було взагалі, але саме Михайличенко найближче підібрався до такого статусу. Навіть про зовнішню схожiсть з легендарним тренером говорилося неодноразово. "І ще один чуйний і дуже тямущий соняшник" - доводилося читати і таке. Важливий момент. Клубну кухню новий коуч знає від і до, до того ж має низку необхідних для тренерського ремесла якостей. Виносячи за дужки досягнення Михайличенка як гравця, перш за все, приходить на розум характер цього фахівця. Сильний, вольовий, інтелігентний, адепт дисципліни і професіоналізму в усьому - може бути, саме цього набору якостей і не вистачало "Динамо" в останні роки?! До того ж Михайличенко чимало пограв і пожив на заході, стало бути, європейський менталітет йому не чужий, що посприяє ефективному контакту з легіонерами.

Про дисципліну - окрема розмова. В цьому аспекті Михайличенко - буквальний продовжувач канонів Лобановського. Хто буде сильніший - той і буде грати. І ніяких тобі улюбленців. Аж до того, що на тренуваннях дозвільних настроїв точно не буде, як і системних помилок в передсезоннiй підготовцi а-ля Хацкевич. Михайличенко - досвідчений фахівець, зі своїм поглядом на футбол, який до того ж володіє необхідною харизмою і умінням заразити своїми ідеями підопічних. Втім, на кожного орла завжди можна знайти решку. Михайличенко працював в штабі Блохіна, і всі ми пам'ятаємо, до чого призвів цей альянс. При всьому при тому, саме цей дуумвірат, по суті, спорудив кістяк команди, що в подальшому виграла чемпіонат вже з Ребровим.

Зрозуміло, завдання перед Михайличенком стоять прозорі. Виграти чемпіонат і Кубок і якнайдалі пройти в Лізі Європи. Нічого нового. При тому, що передсезонну підготовку проводив не він, та й взагалі, в тренерському кріслі не був давненько. Як би то не було, кредит довіри від Суркіса новий старий тренер напевно матиме. Все-таки з коліс прийняти таке господарство, в якому ще потрібно як слід розібратися і взагалі сам чорт ногу зломить.

Очевидною перевагою бачиться вміння Михайличенка працювати з молоддю. Талантів в динамівському дублі і зовнішніх орендах достатньо, під рукою буде якісний матеріал. Не виключено, комусь із обойми минулої епохи Хацкевича вкажуть на двері, але це все - лише тонкощі процесу. Напевно вибір Суркіса спочатку мало хто схвалить. Все-таки негативного досвіду з клубними легендами вболівальники наїлися на роки вперед, і не тільки в "Динамо" (відразу пригадується "Мілан"). При тому, призначення саме Михайличенка, а не будь-кого іншого, відверто читалося, і, висловлюся від себе, очікувалося з інтересом. Є відчуття, що цей фахівець далеко не розкрив себе як тренер, і, без сумніву, сповнений мотивації (і знову одне з наріжних понять Лобановського) домогтися чогось відчутного на цьому терені. У добрий шлях, Олексій Олександрович!