Леко: Мене хотів підписати Шахтар, але в той час Динамо гриміло в Європі

Екс-півзахисник "Динамо" Йєрко Лєко розповів про те, як він у 2002 році переходив в київський клуб.

- Єрко, ти перейшов в "Динамо" в далекому 2002-му році. Віриш у те, що пройшло вже 17 років?

- У це складно повірити. Минуло багато років, але я до сих пір пам'ятаю цей день. Я успішно виступав за загребське "Динамо" і мені надійшло безліч пропозицій з Європи. Одним з них був варіант з київським "Динамо".

- А інші пропозиції від кого були?

- Мене хотів підписати донецький "Шахтар". І було дві пропозиції з Італії: "Сампдорія" і "Дженоа". Однак я відразу вибрав "Динамо".

- З якої причини?

- Я з дитинства знав, що таке "Динамо" Київ. Плюс, в той час воно гриміло в Європі. Цей клуб виховав легенд, яких знали всі - Шевченко, Реброва, Шовковського. Ця команда весь час виступала в Лізі Чемпіонів і обігравала європейські гранди. Я хотів стати частиною цієї історії. Більш того, пропозиція Донецька було вигідніше, вони пропонували більшу зарплату. Але я взагалі нічого не знав про "Шахтар" і вибрав для себе найперспективніший варіант.

- Я думаю, ти один з небагатьох, хто прийняв рішення грати в Україні, маючи пропозиції з Італії...

- Може бути, але я хотів грати в Лізі Чемпіонів. "Сампдорія" і "Дженоа" - хороші команди, але вони йшли на восьмому-дев'ятому місці у внутрішньому чемпіонаті. Мені хотілося більшого. Через рік я подивився на турнірну таблицю Серії А і зрозумів, що прийняв правильне рішення. Там нічого не змінилося. А переходячи в "Динамо", я знав, що це величезний крок вперед для мене.

- Це зайвий раз підтвердилося, коли через рік Київ зустрівся із загребським "Динамо" в кваліфікації Ліги Чемпіонів?

- Абсолютно вірно, і ми двічі обіграли Загреб - 3:1 вдома і 2:0 на виїзді.

- Ти був щасливий після переїзду до Києва?

- Так, я обзавівся тут близькими друзями, з якими досі спілкуюся: Горан Гавранчич, Бадр Ель-Каддурі, Жора Пеєв, Мілош Нінкович... Та й перші кілька матчів в Лізі чемпіонів я стабільно грав, але потім став рідше виходити на поле і не розумів, чому.